охорони здоров'я особи найманої праці не викорис-товують з метою привласнення чужої неоплаченої праці. Це можуть робити менеджери вищої та середньої ланок, найбільш досвідчені юри-сти та деякі інші категорії працівників.
Як уже зазначалось, одним із чинників економічного зростання є науково-технічний прогрес (НТП). Оскільки революційною формою НТП є науково-технічна революція, розглянемо матеріальні чинники економічного зростання, зокрема вплив НТР, а також основні моделі такого зростання.
2. Сутність НТР та її вплив на економічне зростання
Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку. Як загальноісторична закономірність, він виник лише у період промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. Еволюційна форма науково-технічного прогресу характеризується поступовими змінами у розвитку науки і техніки, вдосконаленням традиційних видів техніки виробництва. Революційна форма НТП означає появу принципово нових видів техніки, предметів праці, фундаментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування та ін., тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва — НТР.
Після першої промислової революції усе тіснішим стає взаємозв'язок наукового та технічного прогресу. Наприкінці XIX ст. з'являється перша наукова лабораторія в американській корпорації "Дженерал електрик". І з часом такі лабораторії на гігантських підприємствах стають типовими. Усе це поступово створює матеріальні (об'єктивні) та духовні (суб'єктивні) передумови для такої революційної форми науково-технічного прогресу, якою є НТР, що розгорнулася у середині 50-х рр.
Термін "науково-технічна революція" уперше запровадив у науко-вий обіг англійський учений Джон Бернал у роботі "Світ без війни". Відтоді з'явилося близько 150 визначень сутності НТР у працях нау-ковців (філософів, соціологів, економістів). Найвдалішим із них є ви-значення її як революції у технологічному способі виробництва.
Щоб повніше розкрити глибинну сутність НТР, необхідно поперед-ньо з'ясувати основні суперечності технологічного способу виробництва.
По-перше, такою є суперечність між людиною і природою (ставлення людини до природи), їхня взаємодія, як уже зазначалося, становить зміст системи продуктивних сил. По-друге — суперечність між продуктивними силами і техніко-економічними відносинами, тобто відносинами спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрацію тощо. Виходячи з цього, глибинну сутність НТР можна визначити як революційні зміни у взаємодії людини та природи, а також у системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин. З цього випливає, що НТР є техніко-економічною категорією, яка водно-час впливає на інші елементи економічної та соціальної системи.
Оскільки система продуктивних сил включає засоби і предмети праці, науку, людину, сили природи, що використовуються людьми, форми і методи організації виробництва, а за сучасних умов все більшою мірою інформацію, то НТР зумовлює істотні зміни у кожному з цих елементів.
Першою такою рисою є перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. Наука — загальний духовний продукт суспільного розвитку, загальний інтелект, суспільне знання. Процес такого перетворення почався ще в період першої промислової революції, а звершився лише в середині 50-х р. XX ст. Його особливістю є випереджаючий розвиток науки у системі "наука — техніка — виробництво", динамічний розвиток наукомістких галузей народного господарства. Наприклад, у США кожна одиниця продукції цих галузей майже в 10 разів науко-місткіша від традиційних галузей обробної промисловості. У спою чергу, закономірністю розвитку науки є те, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від знань, успадкованих під попередніх поколінь, а в наш час і від засвоєння, активної переробки наукових знань, набутих в інших країнах, від інтернаціоналізації науки.
Другою важливою рисою НТР є кардинальні зміни у техніці — штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взає-модії людини і природи. В історії розвитку техніки виділяють три основні етапи: інструменталізація (знаряддя ручної праці), механізація (машинна праця) й автоматизація (автоматизована праця). Автомати-зація є основою виникнення й розвитку нового, сучасного технологічно-го способу виробництва.
Третьою характерною рисою НТР є докорінні перетворення головної продуктивної сили — людини-працівника.
Четвертою характерною рисою НТР є докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із попередньо заданими властивостями. необхідні фізико-хімічні властивості. тощо.
П'ятою важливою рисою НТР, що виникає на основі попередніх, є впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів.
Шостою характерною рисою НТР є революція у силах природи, що використовуються людьми.
Сьома риса НТР — революція у формах і методах організації ви-робництва. Восьмою рисою НТР є - інформаційна революція. Нові засоби зв’язку.
3. Економічні кризи та їх причини
Вперше системний аналіз економічного циклу дав К. Маркс. Від часу першої економічної кризи 1825 року минуло 22 цикли. Кожний цикл складається з чотирьох основних фаз.
Криза - скорочення виробництва. Під час кризи значних змін зазнають похідні форми основної суперечності. Так, планомірність, яка була обмежена масштабами окремих підприємств, розвивається згодом у межах монополістичних об'єднань, державного сектору економіки і навіть міжнародних економічних об'єднань на зра-зок ЄС.
Скорочення виробництва під час кризи триває доти, доки встано-виться ринкова рівновага, тобто відповідність попиту і пропозиції, а отже, послабиться гострота основної суперечності. Після цього кризо-вий спад припиняється й економіка входить у фазу депресії.
Депресія — застій у розвитку народного господарства. ї справедливо порівнюють із післяшоковим станом. Рух капіталу в'ялий. У цій фазі відбувається поступове відновлення перерваних кри-зою зв'язків, переливання капіталу у перспективніші галузі, а головне — масове оновлення основного капіталу.
Справа у тому, що напередодні кризи маса основного капіталу досягає таких розмірів, що з'являється його надлишок або така його кількість, для якої зниження норми прибутку не врівноважується зростанням її маси. Тоді додаткові інвестиції не приносять додаткового прибутку, засіб обмежується метою. У період кризи основний капітал руйнується фізично або знецінюється. Зв'язок депресії з кризою полягає, передусім, у відновленні