Сім’я як економічна категорія 3

Джерела формування сімейних доходів 5

Доходи сім’ї та їх структура 9

Витрати сім’ї та їх структура 13

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

Сім’я як економічна категорія

Інститут сім’ї пройшов тривалий шлях історичного розвитку у межах суспільно-економічних формацій. Проте, незважаючи на панування сучасних розвинених форм економічної системи капі-талізму і навіть дії закону соціалізації цієї системи, вони поєдну-ються з окремими елементами рабовласницького та феодального устрою, властивостями нижчої стадії капіталізму щодо функці-онування домашніх господарств у цілому та сімейних зокрема. Так, у багатьох розвинених країнах світу поширена проституція, має місце дискримінація в оплаті праці жінок, розповсюджена дитяча праця тощо.

Найбільш поширеною є дитяча праця у країнах, що розпива-ються, до яких належить і Україна: кількість дітей, що працюють, досягає 250 млн, з них 120 млн працюють в умовах повного робочого дня. В Україні загальна кількість дітей, що працюють, становила наприкінці 2001 р. понад 500 тис. осіб, причому така праця є виснажливою, у багатьох випадках примусовою. Ці яви-ща слід враховувати при визначенні економічної сутності сім’ї.

На протилежному полюсі у багатьох розвинених країнах світу знаходяться сім’ї фінансових олігархій.

Водночас, певні зрушення в останні три-чотири десятиліття у багатьох розвинених країнах світу відбуваються у сім’ях високооплачуваних найманих працівників.

Різнополюсний тип сім’ї формується у 90-х роках XX — на початку XXI ст. і в Україні. Кланово-номенклатурна еліта готує своїх дітей у дорогих та престижних дитячих садках і школах, елітарних вузах, здебільшого за кордоном, має відданий і дорогий обслуговуючий персонал, за зростаючого унеможливлення отри-мати вищу освіту дітям зубожілих найманих працівників.

Якщо врахувати вищесказане, то можна дати таке визначен-ня сутності сім’ї: це первинна економічна ланка суспільства, що базується на приватній власності (у трудовій та нетрудовій формах) і веде спільне домашнє господарство на принципах взаємо-допомоги, забезпечує різною мірою відтворення основної продук-тивної сили, а побічно — виробничі по й інших окремих факторів виробництва, реалізовуючи при цьому різною мірою власні, колективні та суспільні економічні потреби та інтереси.

Щоб комплексно розкрити економічну сутність сім’ї, слід з’я-сувати її основні економічні функції.

Оскільки сім’ї найманих працівників кількісно переважа-ють, то їх економічні функції слід розглядати згідно а критерія-ми розмежування сфер відтворення в органічному поєднанні з рухом приватної трудової власності, з урахуванням її підпоряд-кованості законам розпитку та функціонуванню різних форм сукупного капіталу, з одного боку, певного поєднання при цьому інтересів та потреб найманого працівника, колективу та суспіль-ства з другого.

Виходячи з цього основними економічними функціями найманої сім’ї є:

по-перше, створення певних умов для відтворення сукуп-ного капіталу, а водночас особистісного чинника розвитку сімей-ної трудової власності, що відбувається у процесі споживання;

по-друге, функція постачання особистісного фактора ви-робництва, що реалізується у процесі купівлі-продажу робочої сили, а водночас створення умов для реалізації власності найма-ного працівника на свою робочу силу;

по-третє, поєднання процесу споживання частини сімейно-го бюджету з його частковим заощадженням, внаслідок чого, з одного боку, формуються сприятливіші умови для розширеного відтворення сукупного капіталу, а з другого — розширюються межі для накопичення приватної трудової власності сім’ї.

У межах першої із названих економічних функцій сім’ї можна виокремити такі підфункції:

а) ведення домашнього господар-ства (приготування їжі, прання білизни тощо);

б) соціалізація підростаючого покоління, тобто його включення до системи су-спільних відносин шляхом виховання дітей, їхньої освіти, піклу-вання про здоров’я тощо.

2. Джерела формування сімейних доходів та їх структура

Величина реальних доходів залежить не лише від розмірів грошових доходів, обсягу безплатних і пільгових послуг, а й від рівня цін на предмети споживання і тарифів на послуги, величини квартирної плати, розмірів податків. Необхідно також враховувати наявність безробіття, тривалість робочого дня, соціальний захист особи тощо.

Показники реальних доходів населення найповніше характеризує рівень добробуту народу через сімейні доходи. Сім'я є насамперед демографічним поняттям і початковою економічною ланкою. Вона являє собою об'єднання людей, засноване на шлюбі або повній спорідненості та пов'язане спільністю побуту, сімейним доходом і взаємною відповідальністю. Найважливіша функція сім'ї - народження і виховання дітей. Тому значний економічний інтерес викликає економічна основа відтворення сім'ї - сімейний доход. Якщо досліджується душовий доход, то найбільш правильну картину дає не той доход, який нараховується як середній на душу населення у масштабі країни, а той, який реально складається у кожній сім'ї.

Кінцевим підсумком розподілу фонду особистого споживання є формування сімейних доходів членів суспільства. Сім'я являє со-бою групу осіб, які пов'язані родинними стосунками і спільно ве-дуть господарство для забезпечення сімейного споживання. До-машнє (сімейне) господарство утворює заключну фазу відтворен-ня — споживання матеріальних благ і послуг. Ведення цього гос-подарства здійснюється залежно від сімейного бюджету, що являє собою співвідношення між доходами і витратами сім'ї. Доходи фор-муються за рахунок заробітної плати (60-80% загальних джерел до-ходів), надходжень із суспільних фондів споживання (пенсії, стипендії, допомога, дотації), доходи від кооперативної діяльності, доходи від індивідуальної трудової діяльності та від особистого підсобного господарства.

Всі ці джерела сімейних доходів мають трудове походження. Можуть бути і інші надходження – спадщина, аліменти, гонорар.

У період переходу до ринкової економіки в умовах нестабільності та інфляції статистика збільшення номінальних доходів недостатньо характеризує рівень життя населення. У 80 х роках країна зіткнулася з наявністю бідності, критеріями якої с: доход на одного члена сім'ї (нижче прожиткового мініму-му) та структура домашнього споживання (зокрема, частка за-трат на харчування), що має тенденцію до зростання.

Бідність, малозабезпеченість мас декілька рівнів і характери-зується такими показниками:

Розрізняють прожитковий