мінімум фізіологічний і соціальний. Перший розрахований на задоволення тільки головних найеле-ментарніших потреб і послуг. Другий, крім мінімальних норм за-доволення фізичних потреб, включає витрати на мінімальні ду-ховні і соціальні запити. Соціально-фізіологічний мінімум — нижня межа малозабезпеченості (бідності).
Гарантований прожитковий мінімум — це офіційно затвердже-ний рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, допомоги. Він не може бути нижчим за фізіологічний прожитковий мінімум і не може перевищувати вартісну величину мінімального споживчого бюджету.
Мінімальний споживчий бюджет як верхня межа бідності ви-ражає в грошовій і натуральній формах той обсяг споживання життєвих благ, що мінімально достатній для фізіологічного і ро-зумового розвитку людини й забезпечення простого відтворення її життя і працездатності. Він визначається суспільством як не-обхідний для збереження більш-менш допустимого рівня життя.
Згідно із Законом мінімальний споживчий бюджет визна-чається у середньому на душу населення на підставі системи «спо-живчих кошиків» для статево-вікових груп.
Вважається, що розрахований прожитковий мінімум забезпе-чує можливість придбання найнеобхідніших товарів та одержан-ня послуг. Але ж треба мати на увазі, що «споживчий кошик» формується па основі державних цін на товари, а в умовах зрос-таючого дефіциту значну частину їх доводиться оплачувані за ціпами «чорного ринку», за договірними цінами, кооперативними тощо. Це необхідно враховувати при обчисленні мінімально-го споживчого бюджету. Останній розраховується різними мето-дами. Перший з них — статистичний — полягає в тому, що рівень і структура бюджету визначаються на основі аналізу фак-тичних статистичних даних сімей з найнижчим у даний час дохо-дом па душу населення.
Другий метод — статистичний модернізований. Він передба-чає розрахунок потреб у продуктах харчування на основі науко-во обгрунтованих мінімальних норм, а інших витрат — статис-тичним методом.
Науково-дослідні інститути використовують нормативний ме-тод, який вимагає формування мінімального споживчого бюдже-ту, виходячи із сукупності науково обгрунтованих нормативів споживання всього набору матеріальних благ і послуг.
Розраховується також оптимальний (раціональний) споживчий бюджет. Він відображає ту величину і структуру споживання ма-теріальних і духовних благ, які забезпечують найповніше й ро-зумне задоволення потреб людини за даного рівня розвитку про-дуктивних сил. Цей бюджет є важливим, критерієм оцінки фак-тичного рівня й структури споживання, розрахунку основного показника рівня життя — ступеня задоволення потреб населення, а також є основою прогнозування загального обсягу й структури матеріальних благ і послуг.
Структура сімейних доходів за своїми джерелами досить різноманітна. Вона залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктивних сил.
Сімейний доход не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто набору товарів і послуг, розрахованого на основі норм і нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.
Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Серед них слід назвати харчування, придбання одягу, взуття, купівлю меблів, предметів культури і побуту (включаючи автомобілі, мотоцикли), витрати на соціально-культурні та побутові послуги, нагромадження та інші видатки.
Зростання доходів не тільки веде до повнішого задоволення потреб сім'ї, а й змінює структуру напрямів і переваг використання сімейних доходів. При цьому виявляються деякі важливі закономірності цього процесу.
Харчування в структурі сімейних доходів займає одне з найважливіших місць. Зменшення його частки є позитивною тенденцією, яка свідчить про підвищення життєвого рівня населення. Пояснюється це тим, що видатки на харчування є необхідною основою існування людини, вони визначаються традиційними сімейними потребами населення і менш за все піддаються скороченню. Людина економить на харчуванні в останню чергу, коли всі інші ресурси вже вичерпані.
Розвиток виробництва, зростання багатства суспільства і його членів зумовлюють збільшення заощаджень і нагромаджень, які використовуються для поліпшення добробуту і подальшого розвитку виробництва.
Доходи сім’ї та їх структура
Ресурси сім’ї – це всі види грошових, натуральних доходів, а також – всі види соціальної допомоги, включаючи субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, подарунки, доходи від продажу особистого та нерухомого майна, використані заощадження тощо. Не включаються в доходи та ресурси сім’ї кошти, отримані одним членом сім’ї від іншого (наприклад, дітям на кишенькові витрати), безготівкові дотації держави на виховання дітей в дошкільних закладах та навчання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних та вищих учбових закладах, на лікування, на безкоштовний проїзд в громадському транспорті окремих категорій громадян.
Грошові доходи сім’ї складаються з суми грошових та натуральних (в грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами сім’ї у вигляді оплати праці (за виключенням прибуткового податку та обов'язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді процентів, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих в порядку самозаготівель, соціальних допомог, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів і інших осіб та інших грошових доходів.
Загальні доходи сім’ї включають грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних затрат на її виробництво), в порядку самозаготівель, вартість грошової допомоги та подарованих родичами та іншими особами продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суму пільг та субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива, а також - суму пільг на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту та зв'язку.
Сукупні ресурси сім’ї складаються із загальних доходів, використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, взятих домогосподарством, а також – повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, отримані в обстежуваному періоді, незалежно від