вартості як єдино-го джерела прибутку капіталу.
Прихильники другого напряму вважають догматичним визна-чення вартості виключно втіленою в товарі суспільною працею і усунення від розгляду корисності. На їх думку, вартість (цінність) є синтезом результатів і витрат виробництва, де перші є єдністю кон-кретної та абстрактної корисності, а другі — єдністю конкретної та абстрактної праці (ширше — всіх відтворюваних і невідтворюва-них ресурсів, які мають альтернативні можливості застосування). При цьому в поняття "конкретна корисність" вкладався той самий зміст, що й у сучасне поняття "споживна вартість".
У 80-х роках XX ст. у західній економічній літературі набула поширення теорія постіндустріального, інформаційного суспіль-ства. Вона виходить з того, що у високорозвинених країнах світу інформаційний сектор за темпами зростання почав помітно випе-реджати традиційні галузі, і за прогнозами, ця тенденція посилюва-тиметься в майбутньому. В США, наприклад, у середині 80-х років в інформаційному секторі було зайнято 46,6 відсотка економічно активного населення, тоді як у сфері послуг — 28,8 відсотка, у промисловості (без виробництва комп'ютерного і комунікаційного устаткування) — 22,5; сільському господарстві — 2,1 відсотка. Це свідчить про виникнення в сучасних умовах нового основного дже-рела вартості, яке пов'язане насамперед з інтелектуальним потен-ціалом, знаннями працівника, а не з його психофізичними зусилля-ми, як у минулому. В зв'язку з цим у межах теорії постіндустрі-ального, інформаційного суспільства з'явилася принципово нова концепція вартості — інформаційна, згідно з якою домінуючим типом у структурі суспільної праці є не структурно розчленована, а цілісна, переважно інтелектуальна, озброєна науковими знання-ми праця. "Якщо знання у своїй системній формі, — пише один із засновників цієї концепції Д. Белл, — застосовуються у практичній переробці існуючих виробничих ресурсів... то можна сказати, що саме вони, а не праця виступають як джерело вартості".
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Башнянін Т.І. Політекономія. –К., 2000.
Баликоев В.З. Общая экономическая теория: Учебник для студентов, обучающихся по экономическим специальностям/ В.З.Баликоев. -5-е изд., стер. –М.: Издательство ОМЕГА-Л, 2006. -332 с.
Ковальчук В.М. Основи економічної теорії: короткий курс. Навчальний посібник. –Тернопіль: Астон, 1999.
Куликов Л.М. Экономическая теория: Учебник. –М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. -432 с.
Максименко Я. Собственность как экономическая категория // Бизнес-информ. -1997, -№ 12 с. 18-23.
Мельник Л.Ю. та ін. Основи економічної теорії. Навчальний посібник/ За заг. ред. засл. працівника нар. освіти України, д.е.н., професора Л.Ю. Мельника. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. -528 с.