Урядом і господарськими колами Саара підтримуються дві локальні програми. Програма сприяння інноваціям передбачає надання допомоги малим і середнім підприємствам в здійсненні перспективних проектів, включаючи їх експертизу і замовлення університетам на проведення досліджень. Фінансова підтримка складає від 40 до 70% вартості проекту. Програма "Дослідження і технологія" направлена на підтримку розробки перспективних для ринку і технологічно нових виробів і процесів. З 1996 р. уряд Саара проводить програму, направлену на формування кадрового потенціалу інноваційної діяльності. Програмою передбачається надання допомоги малим і середнім підприємствам, які працевлаштовують у себе випускників університетів. Протягом першого року роботи молодого фахівця фірма отримує державну субсидію для компенсації витрат, пов'язаних з його адаптацією.

Окрім прямого фінансування фірм в рамках вказаних програм урядом Саара установлений цілий ряд спеціалізованих організацій в цілях підтримки інноваційної діяльності. На території даної землі діють п'ять центрів, сприяючих створенню нових підприємств і що надають їм на перших порах пільгові умови оренди і можливість використання загальних інфраструктур (тобто бізнес-інкубатори).

Заходи урядової допомоги направлені в Німеччині у великій мірі на реструктурування могутнього науково-технічного потенціалу земель Німеччини, щоб адаптувати його до нових для цих земель умов ринкової економіки, і на створення умов для інноваційної діяльності. Для цієї території діє окрема програма фінансової підтримки сумісних (наука-виробництво) проектів OSTFUEGO. Перевагою користуються зв'язані з підвищеним ризиком або такі, що володіють особливою новизною сумісні проекти, що виконуються одним з підприємств на території Німеччини одним або декількома науково-дослідними установами незалежно від форми їх власності. Результати сумісної розробки повинні бути розраховані на ринкову реалізацію вказаним в договорі підприємством в землях колишньої ГДР. Крім того, на території Німеччини діє програма підтримки створення підприємств технологічної спрямованості FUTOUR. Створення і розвиток на початковому етапі нових наукоємних підприємств субсидується Міністерством освіти, науки, досліджень і технології.

Інша федеральна програма INNOREGIO також ставить завдання підвищити інноваційний потенціал земель Німеччини. Вона стимулює інноваційну активність, інтегруючи діяльність, пов'язану з НДДКР, професійною підготовкою і освоєнням нових технологій на регіональній основі. Програма заснована на конкуренції різних проектів. Причому, останні повинні бути висунуті спільно промисловими підприємствами, освітніми і дослідницькими центрами за участю місцевої адміністрації. Державна підтримка співпраці інноваційних авторів різних областей діяльності - новий підхід в інноваційній політиці Німеччини. В результаті конкурсу, що проходив в 2000 р., права на використання федеральних засобів для проведення програми отримали 19 регіонів. Засоби, виділені на її реалізацію, склали 212 млн. євро. Позитивний досвід INNOREGIO спонукав висунути в березні 2001 р. схожу програму "Інноваційні регіональні полюси зростання".

2.1.8 Міжнародний аспект інноваційної системи Німеччини.

Одночасно з визнанням зростання міжнародної конкуренції у сфері науки і економіки більшість німецьких експертів єдина в думці, що Німеччина повинна залишатися відкритою для світової науки і, разом з тим, привабливою для кращих розумів світу. Тому важливою складовою частиною державної науково-технічної політики є сприяння інтернаціоналізації науково-дослідного ландшафту країни шляхом досягнення такого рівня науково-дослідної роботи у вищій школі і поза університетських наукових установах, який дозволив би привернути більше іноземних студентів і учених із ступенями. У документах федерального Міністерства освіти, науки, досліджень і технології зустрічається і таке тлумачення поняття глобалізації міжнародних наукових зв'язків для своєї країни, як поєднання міжнародного обміну знанням з безпосереднім виконанням роботи у себе удома.

2.2. Елементи національної інноваційної системи Німеччини

У Європейському Союзі за останнє десятиліття відбулися значні зміни в інноваційній політиці і механізмах стимулювання інноваційної діяльності як на наднаціональному рівні, так і в рамках окремих країн і регіонів. Основним інструментом наукової політики на рівні ЄС стали так звані рамкові програми (Framework programs), бюджети, пріоритети і структура яких розробляються у відповідних органах ЄС у Брюсселі.

Особливий внесок держави у формування інноваційної сфери Німеччини пов'язаний зі створенням унікальної (прусської) системи технічної освіти в другій половині XIX століття. Збереження і розвиток цієї системи протягом XX століття багато дослідників вважають основою конкурентних переваг німецьких компаній, технічні кадри яких завжди визнавалися одними з кращих у світі. Унікальність системи німецької технічної освіти полягала, зокрема, у тому, що крім власне педагогічної діяльності вона здійснювала функції поширення нових технологій через перепідготовку і консультування інженерів і техніків у технічних академіях, музеях, на регулярних виставках технічних досягнень. Кожний з цих сегментів жваво реагував на появу технічних новинок як у Німеччині, так і в інших країнах світу.

На федеральному рівні технологічна політика як набір державних заходів в області науково-технічного прогресу склалася тільки наприкінці 60-х років, на рівні Земель - з 80-х років. Федеральне міністерство досліджень і технології (Bundesministerium fur Forchung und Technologic) до середини 70-х років мало високу репутацію як відомство, що здійснило успішні проекти на державні гроші. Однак незабаром з'ясувалося, що найбільше комерційно вдалі проекти в ядерній енергетиці були реалізовані в основному на кошти великих приватних компаній АЕГ і "Сименс". Ця проблема була вирішена шляхом поділу джерел фінансування і відповідно витрат. Міністерство переходило на стратегію фінансування тільки частини витрат, звичайно в інтервалі 30-70%. Поступово всі проекти, крім космічних, стали фінансуватися державою частково.

Наприкінці 70-х - початку 80-х років федеральне міністерство досліджень і технології стало виступати як менеджер національної інноваційної системи, розробляючи програми