проектам з метою мобілізації інноваційного потенціалу і стимулювання внутрішнього і зовнішнього ринку країни.
На початковому етапі область дій шестимільярдної програми концентруватиметься в наступних трьох напрямах:
1) посилення провідних і профільних технологій з широким потенціалом застосування. Сюди відносяться інформаційні технології, біо- і нанотехнології, а також космічна техніка; крім того в майбутньому повинні бути освоєні ринки таких сфер як здоров'я, енергія, безпека, навколишнє середовище і мобільність;
2) посилення позицій малих і середніх підприємств, що володіють великим інноваційним потенціалом, і ініціація нової динаміки в установі підприємств. При цьому передбачається, що участь в інноваційному розвитку малих і середніх підприємств надалі повинна буде зрости; крім того, як одна з необхідних вимог виступає також збільшення фінансування інноваційних розробок і інтенсифікація реалізації результатів досліджень;
3) посилення ефективності і міжнародної привабливості дослідницьких місць. Мова при цьому йде не тільки про збільшення засобів фінансування, але і про посилення міжнародної привабливості, ефективність і продуктивність дослідницької системи в цілому.
Ключова роль в здійсненні даної програми відводиться федеральному міністерству економіки і міністерству освіти і досліджень Німеччини.
Посилення ролі освіти і науково-дослідних розробок в умовах орієнтації Німеччини на інноваційний розвиток пов'язане з декількома чинниками. Як підкреслюється в офіційному повідомленні федерального міністерства освіти і досліджень Німеччини «Доповідь про технологічну ефективність Німеччини 2006», виробнича ефективність досліджень і висока кваліфікація працівників – ключовий чинник суспільного і економічного розвитку країни.
Попит на ринку праці на випускників вищих учбових закладів росте і буде рости в майбутньому. В той же час найближчими роками прогнозується і зростання числа абітурієнтів, охочих отримати учбове місце у вищому учбовому закладі. Вищі учбові заклади Німеччини є істотним структурним елементом дослідницької сфери і внаслідок цього економічної ефективності країни, що живе за рахунок своїх технологічних продуктів. Саме у вищих учбових закладах отримує свою кваліфікацію підростаюче покоління наукових дослідників. В той же час участь молоді в дослідницькій діяльності забезпечує особливе місце вищих учбових закладів в системі наукового дослідження.
Німецька економіка, згідно даних федерального міністерства освіти і досліджень Німеччини, навіть за часів спаду професійної зайнятості має у фахівців високий попит на робочі місця. Щоправда цей попит стосується численних фахівців, що пройшли дворівневу систему освіти. Перш за все на підприємствах, орієнтованих на інноваційне виробництво, все збільшується потреба в людях з вищою освітою. В умовах зниження загальної професійної зайнятості (-1,7 млн.), що почалося в 90-х роках, лише у високо кваліфікованих працівників були додаткові можливості зайнятості (+1,8 млн.): секторальні зміни структури у напрямі економічних галузей і посилення ролі інновацій на всіх підприємствах – вирішальні чинники додаткового попиту на персонал з вищою освітою.
Таким чином, для того, щоб бути конкурентноздатною на міжнародній арені в науково-виробничій сфері, Германія потребує збільшення кількості учнів. В цілях технологічної ефективності і необхідного збільшення дослідницької і інноваційної складових це має найбільше значення перш за все для природничих та інженерних наук, в яких частка участі молоді нижча порівняно з рівнем, що спостерігається в інших країнах. Як прогнозують німецькі аналітики, в короткі терміни (до 2013 року) число тих, хто має право на навчання у вищому учбовому закладі зросте унаслідок скорочення часу навчання в школі. При цьому вже зараз серед німецької молоді спостерігається істотне посилення прагнення до здобування природничонауково-технічної освіти.
Вища природничонауково-технічна освіта в Германії сильно конкурує з дворівневою системою навчання в тому, що стосується поступового зменшення числа молоді з дипломом про закінчення вузу. Це пов'язано з тим, що дворівнева система навчання, після введення нових і модернізації існуючих професій, стала привабливіша для тих, хто має право на навчання у вищому учбовому закладі. Щоправда, протягом вже декількох років, як відзначають німецькі аналітики, освітня система Німеччини не пропонує достатню кількість учбових місць.
Без додаткових зусиль з боку освіти – унаслідок демографічного зростання і структурних змін – до 2015 року спостерігатиметься недолік фахівців в об'ємі 1,3 млн., що гальмуватиме перш за все розвиток виробничих сфер, які інтенсивно розвиваються. Відсутність нового покоління фахівців в природничонаукових і інженерних областях, а також в технічній сфері може перешкодити – зважаючи на такий несприятливий для Німеччини демографічний розвиток – інноваційно орієнтованому розвитку економіки.
2.7.2. Основні напрямки інноваційної освітньої політики Німеччини
Враховуючи орієнтацію німецької економіки на інноваційний розвиток істотні зусилля освітньої політики Німеччини направлені на реформування системи професійної освіти. Головними напрямами інноваційній діяльності в області професійної освіти в Германії є:
1) Модернізація: *
нові кваліфікаційні вимоги, зважаючи на зміну економічної структури від промислової економіки до сфери обслуговування і з урахуванням демографічних змін; *
створення нової освітньої культури в інноваційних сферах, спеціальностях, що розвиваються, і областях, безпосередньо пов'язаних з дослідженням; *
структурне вдосконалення системи професійної освіти.
2) Менеджмент в області переходу від одного рівня освіти до іншого:
* вдосконалення системи координації між професійними школами і освітою на підприємстві; *
облік отриманої раніше кваліфікації при здобуванні вищої освіти; *
вдосконалення структури підтримки осіб, що мають соціальні проблеми; *
підвищення числа мігрантів, які одержують вищу освіту в Германії; *
подальша кваліфікація дорослих без закінченої шкільної або вищої освіти;
3) Післядипломна освіта: *
пов'язання професійної вищої освіти з післядипломною; *
проникливість професійної освіти для вищих учбових закладів; *
ступінчастість вищої освіти і здатність забезпечити професійну зайнятість.
4 ) Відвертість Європі: *
національні освітні реформи з урахуванням процесів європейського розвитку. Сюди відносяться як національний так і європейський рівні кваліфікації, система рівнів професіоналізму в професійній освіті і поняттях професії.
Таким чином, цілі освітньої, дослідницької і