Велике значення для розвитку інноваційної діяльності на Україні має Законопроект «Про українській державний банк реконструкції та розвитку», винесений на розгляд Верховної Ради України, основна задача якого – кредитування інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на економічний розвиток України, структурне перебудівництво та модернізацію промисловості, розвиток потенціалу вітчизняних підприємств. Голова правління інноваційної компанії В.Рижков має намір повернути гроші, видані інноваційним фондов та віднесені сьогодні до простроченої кредиторської заборгованості. Цієї суми буде достатньо, щоб сформувати мінімальний уставний фонд нового Банку. По задуму керівництва компанії, створення Банку дозволить не розпилювати засоби УДІК, яка зосередиться на фінансуванні перспективних, стартегічно важливих для розвитку української економіки інноваційних проектів. А Банк, який має значно серйозніші фінансові можливості, ніж УДІК, буде кредитувати проекти маштабного характеру.

Майже всі украінські періодичні видання приділяють увагу проблемі формування інноваційної моделі розвитку економіки нашої держави. Аналізується досвід розвитку розвинутих країн, та держав, які нещодавно з’явилися на міжнародній арені. Доцільно опрацьовувати механізми для структурної перебудови української економіки.

2 АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІНОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

2.1 Інноваційна політика – індикатор

економічного зростання

За останнє десятиріччя XX століття в якості керівних принципів прогресу світової цивілізації утвердилася парадигма сталого розвитку, сутністю якої є досягнення стійкого економічного зростання країни, соціально справедливий розподіл його результатів, розвиток людського потенціалу, збереження та відновлення довкілля для теперішнього та наступних поколінь, а також інноваційна модель розвитку економіки, для якої характерним є широкомасштабне введення у господарський обіг продуктів інтелектуальної праці як знань, технологій, науково-технічних розробок тощо з метою їх комерціалізації та досягнення соціально-економічного ефекту. Парадигма сталого розвитку та інноваційна модель розвитку, які взаємодоповнюють одна одну, мають свою систему індикаторів та показників виміру їх запровадження країнам світу.[2]

Ступінь та динаміка розвитку інноваційних процесів є визначальним показником економічного стану країни, здатності членів суспільства до справжніх ринкових перетворень за рахунок створення, впровадження, поширення та практичного використання нової техніки, новітніх технологічних процесів, нової продукції та сировини, сучасних методів організації виробництва та його матеріально-технічного забезпечення тощо. В економічно розвинутих країнах світу інноваційна діяльність забезпечує зростання Валового національного продукту та продуктивність праці. конкурентоспроможність товарів і є головним фактором подальшого економічного зростання цих країн. За світовими даними технологічні нововведення забезпечують майже 50% ефективності ринкової економіки (мал.2.1)

Малюнок 2.1 – Фактори, що впливають на економічне зростання держави

Інноваційний потенціал економіки в певній мірі характеризується індексом технологічних досягнень (ІТД) як агрегованим показником, призначеним для виміру досягнутого країною прогресу в галузі вико-ристання, створення та розповсюдження технологій, а також підготовки кваліфікованого персоналу. Індекс охоплює та вимірює рівень досягнень за такими на-прямками науково-технічного прогресу та інновацій-ної діяльності:

- створення технологій та їх трансфер, що свідчить про введення у господарський обіг об'єктів прав інтелектуальної власності й відповідно вимі-рюється кількістю патентів, отриманих резидентами країни та обсягом виплат гонорарів;

- розповсюдження новітніх технологій, яке виз-начається часткою про-дукції високого ступеня переробки, а також продукції високих технологій у сукупному обсязі експорту то-варів;

- рівень професійної підготовки персоналу.

Для країн світу з інноваційним типом економіки характерною є значна частка експорту товарів висо-кого ступеня переробки, а також значна частка екс-порту технологій, зокрема високих технологій, у за-гальному обсязі експорту товарів. Ці країни забезпе-чують підвищення конкурентоспроможності націо-нальної економіки за рахунок формування у техно-логічній структурі їх економік вищих технологічних укладів, широкомасштабного запровадження ресурсозберігаючих технологій, а та-кож виробництва наукоємних та високотехнологічних товарів, які передбачають поліпшення своїх ха-рактеристик у ході післяпродажного супроводження. [5]

Визначальними факторами інноваційного розвит-ку економіки стають інтелектуальні ресурси як знан-ня та кваліфікація людини, об'єкти прав інтелектуаль-ної власності. Ці інтелектуальні ресурси, які генеру-ються в основному у сфері науково-дослідних та дос-лідно-конструкторських робіт, вводяться у госпо-дарський обіг з метою їх комерціалізації або отриман-ня соціально-економічного ефекту в інноваційному процесі як форми цілеспрямованої організації іннова-ційної діяльності та базовому ізоморфному елементу моделі інноваційного розвитку. При цьому стан по-ширення інноваційних процесів та глибина спричине-них ними змін у сферах виробництва та споживання виступає результатом та виміром утвердження інно-ваційної моделі розвитку економіки.

Міжнародні організації сприяння науково-технічному прогресу виділяють низку критеріїв, яким повинні відповідати показники економічно розвинутих країн. У таблиці 2.1 приведені характеристики та показники держав, які тримають курс інноваційного розвитку. Дані таблиці вказують на те, що величини показників для України значно відрізняються від бажаних. Так, державні видатки на освіту в два рази нижчі ніж в Росії, кількість патентів на 1 млн. населення майже в 2 рази нижче ніж у США і в сім разів нижче ніж в Південній Кореї, дані по виплаті гонорарів і експорту технологій взагалі відсутні.[23]

Показники | Країни Євросоюзу | Середнє значення показника в ЄС | США | Півд. Корея | Росія | Україна

Найвище значення показника в ЄС | Найнижчезначення показника в ЄС

Рейтинг країни у світі за Індексом Розвитку Людського Потенціалу (ІРЛП) | 4 Швеція (ІРЛП=0,936) | 28 Португалія (ІРЛП=0,874) | 15 | 6 | 27 | 55 | 74

ВВП на душу населення з урахуванням ПКС у дол.США | 42769 Люксембург | 15414 Греція | 22200 | 31872 | 15712 | 7473 | 3458

Державні видатки у % від ВВП на освіту | 8,3 Швеція | 3,1 Бельгія | 5,5 | 5,4 | 3,7 |