Зважаючи на те, що головними завданнями Вузів є підготовка висококваліфікованого сегменту ринку праці, вони найчастіше не можуть бути головними розроблювачами глобальних наукових проблем, що передбачають фундаментальні і прикладні дослідження. У той же час Вузи України зосереджують у своїй кадровій структурі саму вагому частину науковців вищої категорії, потенціал яких повинен бути реалізований у наукових дослідженнях з чітко визначеної тематики, що забезпечує повноту і комплексність науково-дослідних проблем. Для підвищення ефективності науково-дослідних розробок, що проводяться фахівцями Вузів, у першу чергу - ученими з кандидатськими і докторськими ступенями, необхідно створити сприятливі умови для досліджень у межах науково-дослідних інститутів, секторів, лабораторій і кружків за окремими напрямками. До участі в цих розробках варто залучити талановитих студентів і аспірантів.

Важливим напрямком інтенсифікації інноваційної галузі стає розробка і реалізація результатів програми «Технополіс Україна», перші кроки якої вже зроблено поки тільки одиничними технопарковими структурами.[8]

Перші створені в Україні технологічні парки повинні стати надалі стартовою позицією розширення мережі паркових утворень: наукових, науково-технологічних, інноваційно- і науково-промислових парків, що повинні забезпечувати прискорений розвиток не тільки пріоритетних галузей, а так само зниження питомих витрат ресурсів і інноваційних ризиків на галузевому і територіальному рівнях виробництва. Дані паркові утворення стимулюють структурне перетворення економіки і поліпшення соціального і матеріального стану науково-технічних працівників.

Для подальшого розвитку мережі технологічних парків як одного з перспективних напрямків інноваційного шляху зростання економіки доцільно підготувати і прийняти єдиний системний проект Закону України про технологічні парки, що змінить підходи до прийняття закону по створенню кожного окремого технологічного парку. Важливо внести корективи до постанови Кабінету Міністрів «Положення про порядок розгляду і реєстрації інвестиційних і інноваційних проектів, що реалізуються по пріоритетних напрямках діяльності технологічного парку» для спрощення адміністративного контролю діяльності технологічних парків економічними методами регулювання інноваційних процесів.[20]

Сьогодні також важливо створити мережу науково-промислових парків, наукове «ядро» яких кооперується з крупносерійним виробництвом, де економічний ефект досягається шляхом широкого й оперативного впровадження нових технологій у масове виробництво.

Для створення в Україні науково-промислових парків необхідна нормативно-законодавча державна підтримка, зокрема доцільно підготувати і прийняти Закон України про науково-промислові парки, у якому передбачити основні організаційні аспекти, умови і стимули розвитку інституційних структур такого роду. Формування в Україні широкої мережі паркових утворень буде сприяти технологічній модернізації підприємств і цілих галузей, припливу інвестицій у реальний сектор економіки, розвитку малого і середнього інноваційного підприємництва, у тому числі венчурного.

Крім того, необхідно передбачити створення багатофункціональних вільних економічних зон, у тому числі на базі окремих регіонів і вільних економічних зон міжнародного типу на суміжних територіях декількох держав.[14]

Світова практика свідчить про великі потенційні можливості малого інноваційного підприємництва, якому властива висока результативність. Вони створюють у 2,5 рази більше винаходів на одиницю витрат у порівнянні з великими підприємствами і з меншими витратами впроваджують їх у виробництво. Частина інноваційних малих підприємств в Україні складає не більш 1% від загальної кількості малих підприємств країни, з яких близько 100 інноваційних підприємств функціонує в системі НАНУ. З огляду на те, що країна володіє солідним науково-інженерним кадровим потенціалом, розвинутою виробничо-сировинною інфраструктурою, доцільно використовувати інноваційний ресурс малого підприємництва, для цього необхідно прийняти міри до нормативно-правового забезпечення функціонування малих інноваційних підприємств. Зокрема, варто підготувати відповідні постанови про розвиток малого інвестиційного підприємництва, де передбачити порядок надання субсидій, пільг і розширення прав підприємствам (у більшості вони не державної форми власності) при розробці державних програм і проектів.

Необхідно терміново створити сприятливу нормативно-правову базу для розвитку малих інноваційних підприємств. Діючий указ Президента України про державну підтримку малого підприємництва не враховує специфіку інноваційного малого підприємництва. З метою активізації діяльності інноваційних малих підприємств в Україні доцільно підготувати заходи щодо розвитку і державної підтримки малих підприємств у сфері матеріального виробництва і сприяння їхньої інноваційної діяльності, де повинні бути визначені умови, стимули і державні гарантії розвитку широкої мережі малих інноваційних підприємств. [3]

Для прискореного розвитку малого і середнього інноваційного підприємництва доцільно створити в Україні лізинговий фонд спеціального устаткування і приладів, налагодити зв'язки з міжнародною асоціацією лізингу наукового устаткування для країн ЄЕС, яка щокварталу випускає спеціальний інформаційний журнал з цих питань.

У рамках малого інноваційного підприємництва в Україні доцільно розширити можливості інститутів венчурного фінансування, що у світовій практиці відіграють значну роль у забезпеченні високих темпів інноваційного розвитку. В Україні для розвитку малих і середніх підприємств доцільно враховувати світовий досвід розвитку венчурного капіталу і визначити найбільш прийнятні для країни характерні інституційні тенденції цього процесу:

-сприятливе і стабільне нормативно-правове й організаційне державне забезпечення розвитку інститутів венчурного підприємництва;

-доцільно підготувати і прийняти Закон України про інноваційне венчурне підприємництво, у якому передбачити основні форми державної підтримки малих і середніх інноваційних венчурных підприємств і стимулювати залучення тіньових капіталів до інвестування розробок високих технологій у процесі легалізації засобів, отриманих незаконним