Вибрати оптимальний тип портфеля, який може бути зорієнтований на зростання доходу чи на ріст курсової вартості цінних паперів.

Оцінити відповідно до себе співвідношення ризику й доходу.

Визначити початковий склад портфеля (консервативний чи агресивний).

Вибрати схему подальшого управління портфелем.

Портфель цінних паперів — це цілеспрямовані вкладення в цінні папери з метою управління ними як єдиним цілим. До цін-них паперів, які виступають об'єктами портфельного інвестуван-ня, належать:

1) акції;

2) державні боргові зобов'язання;

3) деривативи;

4) сертифікати;

5) комерційні цінні папери (векселі);

6) акції підприємств;

7) депозитні сертифікати банків, чеки, ощадні сертифікати та інше.

Можна виокремити два види портфелів цінних паперів: інди-відуальний і портфель підприємства.

Підприємство може залучати грошові ресурси за рахунок ви-пуску цінних паперів (пасивні операції") та вкладати залучені гро-шові кошти в цінні папери інших емітентів (активні операції) з метою отримання додаткового прибутку чи збереження та приро-сту капіталу.

Підприємства-інвестори можуть мати на меті розширення сфери впливу та перерозподілу власності, створення холдингових та інших структур, спекулятивну гру тощо.

Індивідуальний портфель повинен включати три основні еле-менти: ліквідні цінні папери, гнучкі коротко- та середньотермі-нові інвестиції та інвестиції, що спрямовані на приріст капіталу.

Частина портфеля має відіграти роль аварійного резерву та складатися з цінних паперів та інвестицій вільних коштів, які можуть бути оплачені чи отримані за вимогою негайно чи протя-гом кількох днів. Інша частина портфеля має включати інвестиції вільних коштів та цінні папери з перспективою достатніх доходів та приросту капітальної вартості у співвідношенні з можливістю їх реалізації без суттєвої втрати капіталу.

Призначення частини портфеля, що залишилася, — захист ін-вестора від інфляції, що забезпечується приростом капітальної вартості, так само як і доходом, що приносять прямі чи непрямі вкладення коштів в акції.

Співвідношення розмірів частин портфеля та види інвестицій у кожній з них залежать від ряду факторів, у тому числі:*

можливостей інвестування як капіталу, так і заощаджень за-лежно від розміру доходів;*

необхідності диверсифікації як способу зниження ризику;*

особистих бажань інвестора та його схильності до ризику;*

вибору між доходом та приростом капіталу. Він залежить від інших фінансових можливостей інвестора та його податкових зобов'язань; *

довго тривалості запланованої перспективи. Вона значною мірою визначається віком інвестора;*

стану фінансових ринків.

За податковими зобов'язаннями інвесторів можна поділити на тих, які платять податок за базовою чи вищою ставкою, а також тих, що звільнені від прибуткового податку. Вони можуть використову-вати свій капітал з метою отримання доходу чи приросту капіталу.

Будь-які інвестиції пов'язані з певним ризиком. Мабуть, най-менший з них пов'язаний з інвестиціями в цінні папери з фіксо-ваним відсотком. Проте існує реальний ризик знецінення вартос-ті як капіталу, так і доходу під впливом інфляції. З іншого боку, існує ряд досить ризикованих видів інвестицій. Деякі з них мо-жуть призводити до теоретично необмежених зворотних ефектів.

Розглянемо ризик та його вплив на дохід, капітал чи в сукуп-ності — на обидва показники. Вплив па дохід без урахування ка-піталу: за умов становлення ринку цінних паперів доходи від останніх практично непередбачувані. Вплив на капітал без ураху-вання доходу: при інвестуванні коштів в особливо надійні цінні папери та інші «гарантовано» ліквідні цінні папери з фіксованим відсотком завжди існує ризик втрати капіталу при зниженні цін. Вплив на капітал та дохід у сукупності: більшість видів інвести-цій є ризикованими як стосовно капіталу, так і доходу. Нерідко зниження доходу передує втраті капіталу. Компанія може знизи-ти дивіденди за звичайними акціями, що спричинить прискорене падіння цін на акції. В іншому випадку компанія може виявитися неспроможною виплатити відсотки по облігаціях, що сприятиме її ліквідації, і, можливо, вартість акціонерного капіталу буде від-шкодована лише частково.

Ризик може бути пов'язаний із загальними причинами чи фак-торами, які специфічні для окремого виду цінних паперів.

Список використаної літератури

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП ИТЕМ, 1995.

2. Хавренек П., Берем В. Руководство по оценке эффекти-вности инвестиций. — М.: АОЗТ Интерэксперт «Инфра-М», 1995.

3. Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. — К.:Либра, 1996.

4. Пересада А. А. Инвестиционный процесс в Украине. — К.:Либра, 1998.

5. Финансы капитализма / Под ред. Б. Г. Болдырева. — М.:

Финансы и статистика, 1990.