Територія (тис. кв. км) | 9364 | 9971 | 1958 | 21293

ВВП (млрд. дол.) | 9152,1 | 634,9 | 483,7 | 10270,7

ВВП на душу населення (млрд. дол.) | 32921 | 20481 | 4966 | 25291

Золотовалютні резерви (млрд. дол.) | 120,0 | 56,3 | 63,6 | 239,9

Експорт (млрд. дол.) | 695,2 | 238,4 | 136,7 | 1070,3

Імпорт (млрд. дол.) | 1059,1 | 220,2 | 148,7 | 1428,0

Сальдо (млрд. дол.) | -363,9 | 18,2 | -12,0 | -357,7

Частка в світовому експорті (%) | 12,8 | 4,4 | 2,5 | 19,7

Експорт послуг (млрд. дол.) | 253,4 | 34,2 | 11,8 | 299,4

Імпорт послуг (млрд. дол.) | 180,4 | 38,5 | 13,8 | 232,7

Частка в світовому експорті послуг (%) | 19,9 | 2,7 | 0,9 | 23,5

Експортна квота (%) | 7,6 | 37,5 | 28,3 | 10,4

Інвестиційний клімат (частка іноземного капіталу в загальному об'ємі прямих інвестицій %) | 10,6 | 19,6 | 10,5 | 10,2

Розглянемо, які переваги у торгівлі отримали країни, які беруть участь в угоді. Так, за період з 1993 по 2005 рр. відбулося збільшення інвестиційних та торгових потоків між країнами-членами НАФТА на 173%, з 297 млрд. дол. США до 810 млрд. дол. США. Кожного дня товаропотік між трьома країнами становить приблизно 2,2 млрд. дол. США.

Експорт США, за аналізований період, зріс загалом на 77%, а з країнами НАФТА на 133%. Канада та Мексика для США, на сьогодні, є найбільшими торговими партнерами. Так, експорт США в Канаду, за період існування угоди, зріс на 62%, а в Мексику на 106% при загальному збільшенні експорту в інші країни на 36% (рис. 1.1) [17].

Рис. 1.1 Збільшення експорту США з 1993 по 2005 рр. [17]

З моменту заснування НАФТА експорт сільськогосподарської продукції з Мексики та Канади до США зріс на 55%. Участь у НАФТА є досить сприятливим для сільського господарства Мексики, так експорт сільськогосподарської продукції до США зріс на 5,7 млрд. дол.. США за останні 12 років.

У 2005 році 63% імпорту Мексики приходилось на США (рис.1.2).

Рис. 1.2 Збільшення імпорту Мексики з 1993 по 2005 рр. [17]

За період з 1993 по 2005 рр. відбулося збільшення реального ВВП США на 48%, Канади на 49%, Мексики на 40%. Обсяг інвестицій з США до Мексики, за розглянутий період, зріс на 242%, а до країн які не є членами НАФТА тільки на 148%. Інвестиції Мексики в економіку США, за даний період, зросли на 280%, в той час як до інших країн на 185% [17].

Товаровиробники трьох країн - учасниць НАФТА розглядають ринок трьох країн як єдине ціле і це є основним досягненням даної угоди.

Розділ 2. Форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА

2.1 США як лідер північноамериканської економічної інтеграції

В 20 ст. США відстоювала принципи лібералізації світової торгівлі. НАФТА створює прецедент ліберального врегулювання нових сфер, поки що не регульованих в рамках ВТО, – таких, наприклад, як інвестиції, права на інтелектуальну власність, торгівля послугами. Тому саме США виступили ініціаторами укладання Північноамериканської угоди про свободу торгівлі (НАФТА) з Канадою і Мексикою.

Оскільки НАФТА демонструє ефективність регіональних коопераційних зв'язків, інші країни Латинської Америки і існуючі тут регіональні об'єднання (МЕРКОСУР, Андській пакт і ін.) ведуть переговори про створення загальноамериканського інтеграційного союзу ФТАА (Free Trade Agreement Americas - FTAA) на основі НАФТА. Ця ідея також підтримується США, прагнучих укріпити загальноамериканську економічну інтеграцію для економічної конкуренції із Західною Європою (блоком ЄС) і східно-азіатськими країнами (блоком АТЕС).

За ініціативою Вашингтона, в Майамі в 1994 грудні була організована перша після 1967 зустріч глав держав і урядів країн двох Америк (Північної і Південної). Саме в ході цього самміту США була висунута ідея створення єдиної американської зони вільної торгівлі з орієнтиром на усунення до 2005 всіх бар'єрів для розвитку торгівлі в західній півкулі. В 1995 заявку про приєднання до НАФТА подала ще одна латиноамериканська країна, що розвивається, Чилі. Адміністрація США підтримала план приєднання Чилі до НАФТА, проте в кінці 1997 конгрес США заблокував цей план, що ослабило позиції США напередодні другого «Самміту Америк», що відбувся в квітні 1998 в Сантьяго (Чилі). В ході цієї зустрічі лідерам 34 країн західної півкулі не вдалося добитися угоди про будь-які практичні заходи, вони домовилися лише про необхідність вести переговори по проблемі створення ФТАА.

Плани США розширювати НАФТА на південь зустрічають серед латиноамериканських країн насторожене відношення. Бразилію, Аргентину і низку інших «нових індустріальних країн» Латинської Америки не влаштовує модель економічних відносин в рамках НАФТА між розвинутими (США, Канада) і країнами, що розвиваються (Мексика). Хоча економічна лібералізація в НАФТА дала сильний імпульс розвитку економіки Мексики, проте зростання мексиканського експорту відбувається в значній мірі за рахунок «макіладорас», тобто складальних підприємств – філіалів американських компаній. В структурі мексиканського імпорту із США на комплектуючі доводиться приблизно 75%. Така залежність не дозволяє латиноамериканським партнерам США розраховувати на істотні конкурентні переваги, розвивати повні технологічні виробничі ланцюжки усередині країни і експортувати кінцеву продукцію. У результаті складальні експортні виробництва відносно благополучні, проте це створює «анклавну економіку», не приводить до якісної модернізації господарства в цілому [18, c.71]

Економічний вплив НАФТА на Сполучені Штати. Сполучені Штати в результаті укладання цієї угоди отримали значні вигоди:

· в переважній більшості