Згідно з планом електрифікації ГОЕЛРО колишнього Радянського Союзу, прийнятому у 1920 р., в Україні перша державна районна електростанція — Штерівська ДРЕС — стала до ладу у 1926 р., а в 1932 р. було завершене будівництво Дніпрогесу. У наступні роки кількість і потужність електростанцій зростала і вже в 1940 р. діяли 173 електро-станції загальною потужністю 3,23 млн. кВт. Довжина лі-ній електропередачі напругою 35 кВ і більше перевищува-ла 4 тис. км. Сформувалися великі енергосистеми ("Дніпроенерго", "Київенерго", "Донбасенерго", "Харківенерго" та ін.). У роки війни електроенергетичне господарство респуб-ліки було зруйноване, ЛЕП знищені. Та в повоєнні роки почалася стрімка відбудова електроенергетики. Уже в 1950 р. потужність електростанцій досягла 3,4 млн. кВт, а виробництво електроенергії — 14,7 млрд. кВтгод. Розгор-нулося будівництво нових електростанцій, нарощувалися потужності на старих. Електроенергетика України перетво-рилася в потужну галузь, яка об'єднує теплові електро-станції, гідроелектростанції, атомні електростанції, тепло- і електромережне господарство. У 1991 р. потужність усіх електростанцій України становила 54,4 млн. кВт, а вироб-ництво електроенергії 278,7 млрд. кВт.год. Кількість пра-цюючих на підприємствах електроенергетики перевищила 120 тис.чол.

Близько 68% потужностей у 1990 р. було зосереджено на теплових електростанціях. Найбільша кіль-кість теплових електростанцій (ДРЕС і ТЕЦ) — у Донба-сі: Луганська, Миронівська і Вуглегірська (обидві біля Артемівська), Старобешівська (на південь від Макіївки), Слов'янська, Курахівська, Зуївська та ін.

Електроенергетика України розвивається переважно на вико-ристанні місцевого вугілля, ядерного палива, гідроенергоресурсів, частково природного газу і нафти. Як галузь промисловості, електроенергетика включає тепло-, гідро- та атомні електростанції, електричні та теплові мережі тощо.

Показники роботи галузі та потужність електростанцій наведені у таблиці.

Потужність електростанцій та виробництва електроенергії в Україні

Роки | Потужність електростанцій, млн. кВт | Виробництво електроенергії, млрд. кВтгод.

1990 | 55,6 | 298,5

1991 | 54,4 | 278,7

1992 | 54,4 | 252,5

1993 | 54,3 | 229,9

1994 | 55,2 | 202,9

1995 | 53,9 | 194,0

1996 | 54,0 | 183,0

1999 | 53,9 | 172,1

2001 | 52,8 | 172,0

Від початку 90-х років знижувалася потужність електростанції і скоротилося також загальне виробництво електроенергії. Часты атомних електростанцій у енергобалансі країни склала більше 44%.

Основою сучасної електроенергетики країни є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). Діють 12 ДРЕС потужністю від 1 до 3,6 млн. кВт кожна. Найбільші з них розміщені в Донбасі: Вуглегірська (3,6 млн. кВт) Луганська (2,0 млн. кВт), Старобешівська (2,0 млн. кВт) Слов'янська (1,8 млн. кВт), Курахівська (1,46 млн. кВт) та Придніпров'ї: Запорізька (3,6 млн. кВт), Криворізька (3,0 млн. кВт), При дніпровська (1,8 млн. кВт). У західних областях країни функціонують Бурштинська (2,4 млн. кВт) та Добротвірська ДРЕС. У Вінницькій області збудовано Ладижинську (1,8 млн. кВт) ДРЕС, у Київській — Трипільську (1,6 млн. кВт). Для забезпечення міст теплом гарячою водою й електроенергією збудовані теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Діють Київські ТЕЦ-3, 4, 5, Одеська, Лисичанська, Калузька, Черкаська, Чернігівська, Харківська та ін.

Основу гідроенергетики України складає каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, загальною потужністю 3,8 млн. кВт, у т.ч. Київська ГЕС і Київська ГАЕС, Канівська ГЕС і ГАЕС. Кременчуцька ГЕС, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Дніпрогес та Каховська ГЕС. Споруджується Дністровський гідровузол, в якому вже діє Дністровська ГЕС-ГАЕС. У Закарпатській області споруджена Теребле-Ріцька ГЕС. На малих річках України функціонують 55 гідроелектростанцій невеликої потужності.

В енергобалансі України зростає частка електроенергії, яка виробляється атомними електростанціями. Тепер працюють АЕС — Хмельницька, Рівненська, Південно-Українська, Запорізька. Чо-рнобильська АЕС була закрита у 2000 році.

На території країни створені Донбаська, Дніпропетровськії Харківська, Київська, Кримська, Львівська, Вінницька й Одеській енергосистеми, які об'єднані між собою. Найпотужніша лінія еле-ктропередачі Донбас — Західна Україна — Альбертірша (Угорщина) напругою 750 кВт сполучає Україну

ВИСНОВОК

Паливна промисловість України об’єднує вугільну, кам’яновугільну, буровугільну, нафтовидобувну, газовидобувну та нафтову галузі, Вона сприяла формуванню потужних територіально-виробничих комплексів різних ран-гів, зумовила спеціалізацію районів щодо територіального поділу праці. На паливну промисловість припадає значна частка основних фондів і зайнятих у промисловості, тобто ця галузь належить до фондо- і трудомістких.

Основними споживачами палива є чорна металургія, теплові електростанції, житлово-комунальне господарство, транспорт та ін. Нещадна експлуатація мінерально-сиро-винної бази України, постійне зростання потреби в паливі призвели до порушення паливно-енергетичного балансу країни. Особливістю структури видобутку палива в Україні є стабільне упродовж багатьох років переважання видобут-ку кам'яного вугілля (табл. 4).

Таблиця 4. Структура видобутку палива в Україні

(в перерахунку на умовне паливо, %)

Роки | Видобуток

Палива.

Усього |

В тому числі

Вугілля |

Горючий газ (природний і попутний) |

Нафта (включаючи газовий конденсат) | Інші види палива

1960 | 100,0 | 96,0 | 0,8 | 0,6 | 2,6

1970 | 100,0 | 86,1 | 10,4 | 1,9 | 1,6

1980 | 100,0 | 53,3 | 28,2 | 7,7 | 0,8

1990 | 100,0 | 63,2 | 31,1 | 5,0 | 0,7

2000 | 100,0 | 74,7 | 19,9 | 4,6 | 0,8

2002 | 100,0 | 69,5 | 23,0 | 6,5 | 1,0

Другою важливою особливістю видобутку палива в країні є зменшення видобутку всіх видів палива, почи-наючи з 70-х років, що пояснюється, насамперед, вичерпу-ванням родовищ (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка видобутку палива в Україні

Роки |

Вугілля, млн. т | Нафта, включаючи газовий конденсат,

Млн. т | Горючий газ (природний і попутний), млрд. м3 | Торф,