Проте Лондонська фондова біржа і SЕАQ домовились про злиття, внаслідок чого на біржі була додатково створена система автоматичного котирування іноземних цінних паперів. Остання представляє собою самостійну комп'ютерну систему, яка функціонує аналогічно вищезгаданій системі SЕАQ.

У зв'язку із введенням нової системи Лондонська фондова біржа була перетворена на Лондонську міжнародну фондову біржу.

2.4. Фондові біржі, що розвиваються та новостворені фондові біржі.

Фондові біржі, про які щойно йшла мова, є найбільш розвиненими. Усі інші, які існують у різних країнах світу, за ступенем зрілості можна умовно поділити на три групи: розвинені, ті, що знаходяться на шляху розвитку, і щойно створені. До першої групи слід віднести, наприклад, Американську фондову біржу (США), Цюріхську (Швейцарія), Амстердамську (Голландія), Міланську (Італія), Торонтську (Онтаріо, Канада), Австралійську (Австралія) та ряд інших. Дана група фондових бірж характеризується досить великими торговельними оборотами цінних паперів, розвиненістю процедур допуску до участі в біржових торгах та котирування, широким застосуванням комп'ютерних засобів з метою інформування про поточні курси та укладені угоди, а також проведення клірингових та розрахункових операцій.

Фондові біржі, що належать до даної групи, були створені як мінімум декілька десятиріч, як максимум - кілька століть тому і за цей період досягли досить високого рівня розвитку.

На відміну від них, існує досить численна група фондових бірж, що розвиваються. Як правило, до цієї групи входять біржі, які хоч і були створені кілька десятиріч тому, проте за минулий період не змогли з тих чи інших причин досягти рівня торговельних оборотів і комп'ютерної оснащеності, властивих біржам попередньої групи. Звичайно до числа тих, що розвиваються, відносять такі біржі, як Сеульська (Південна Корея), Гонконгська (Гонконг), Бангкокська (Таїланд), Манільська (Філіппіни), Сінгапурська та ряд інших. Вказана група є досить різноманітною: на одних у теперішній час здійснюються заходи, спрямовані на поступову комп'ютеризацію таких найбільш важливих видів діяльності, як інформування про курси, здійснення клірингу і розрахунків, на інших - єдиною формою біржової торгівлі, як і раніше, продовжують залишатись аукціонні торги «з голосу», а комп'ютерні засоби не використовуються навіть з метою інформування про поточні курси.

За рідкісним винятком, кількість цінних паперів, що знаходяться в обігу на фондових біржах, що розвиваються, є невеликою, і в основному вони представляють собою цінні папери місцевого значення.

Особливий інтерес викликає група так званих щойно створених фондових бірж. Характерними рисами даної групи є такі риси: вказані фондові біржі виникли кілька років тому; як правило, вони виникли в умовах, коли фактичні ринкові стосунки в даних країнах ще тільки починали складатись; при утворенні фондових бірж враховувався досвід розвинених країн стосовно електронної форми торгівлі та ряд інших. Фондові біржі даної групи звичайно створювались в умовах недостатнього розвитку національних фондових ринків. Кожна з них відчувала свої труднощі, проте деяким, наприклад, Варшавській (Польща) і Будапештській (Угорщина), вдалось уже в перші роки досягти певних результатів.

Основною формою торгівлі на вказаних біржах були аукціони «з голосу», що проводились в операційному залі. Обидві фондові біржі при організації торгівлі здебільшого враховували досвід функціонування Нью-Йоркської фондової біржі.

До групи щойно створених фондових бірж також входить і Українська фондова біржа (Київ), Київська міжнародна фондова біржа і Донецька фондова біржа. Українська фондова біржа виникла в 1991 році та є найдавнішою з українських фондових бірж.

Література

Ринок цінних паперів. Мендрул О.Г.

Фондовий ринок. Мозговой О.Н.

Економічна теорія. Політекомія. Базидевич В.Д.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Аналітичний огляд діяльності Української фондової біржі за 2004 рік

Підсумки діяльності УФБ у 2004 році свідчать про суттєве зростання у порівнянні з 2003 роком показників, що характеризують біржову активність. Загальний обсяг торгів на УФБ протягом 2004 року збільшився майже в 37 разів та склав 1,5 млрд. гривень (відповідний показник 2003 року – 40,8 млн. грн.). Кількість укладених на біржі угод за звітний період зросла в 1,6 рази до 1905 (відповідний показник 2003 року – 1205). Збільшення обсягів торгів у 2004 році пов’язане з підвищенням активності на ринку похідних цінних паперів, який склав 98,5% річного обсягу торгів.

Біржова інфраструктура

Станом на кінець грудня 2004 року інфраструктура членів УФБ представлена 122 брокерськими конторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. З початку поточного року зі складу членів СРО УФБ були виключені 23 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО – 31. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 32 банківськими установами та 90 торговцями цінними паперами.

Біржовий лістинг

На кінець звітного періоду у біржовому реєстрі налічуються цінні папери 80 емітентів: у відділенні неофіційного котирування біржі – цінні папери 71 емітента, значна питома вага яких припадає на акції відкритих акціонерних товариств, які пропонуються до продажу на УФБ державними органами приватизації. У грудні 2004 року офіційний лістинг УФБ поповнився акціями ВАТ “Дніпровагонмаш”, які включені до другого рівня лістингу біржі. На кінець 2004 року офіційний лістинг УФБ налічує цінні папери 9 емітентів. Структура офіційного лістингу біржі представлена акціями 3 банків та 6