Цінні папери та їх види.

До цінних паперів належать: акції, облігації, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери.

Цінні папери являють собою засвідчене правоволодіння грошовими документами, що визначає взаємовідносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачають як правило виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам (див. рис. 1.1,1.2,1.3).

Рис. 1.1. Види цінних паперів та їх фондовий ринок.

Рис. 1.2. Передача і використання цінних паперів.

Рис. 1.3. Типи операцій з цінними паперами.

Акція – це цінний папір без визначення строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до статутного фонду акціонерного товариства (компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь розподілі майна у разі ліквідації товариства (компанії). Повернення вкладених коштів акція не гарантує, вона не може бути пред’явлена підприємством з метою повернення коштів (крім випадку ліквідації ). Якщо акціонер не задоволений прибутками , він може продати акції за ринковою вартістю.

На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається курсом.

Акції можуть бути іменними і пред’являтись, привілейованими і простими. Привілейована акція дає власникові переважне право на одержання дивідендів, на приоритетну участь у розподілі майна. АТ у випадку його ліквідації, на фіксований у процентах до номінальної вартості щорічно сплачуваний дивіденд.

При голосуванні власниками акцій мають стільки голосів, скільки у них є акцій. Контрольний пакет акцій – це кількість акцій, що належить одному акціонеру, або частка акцій у загальній їх кількості.

Акція неподільна. Якщо одна й та ж акція (крім акцій трудового колективу) належить декільком особам , то всі вони визначаються одним держателем акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через загального представника.

Реквізити акції: фірмове найменування підприємства, що випустило акцію, його місцезнаходження, найменування цінного паперу – „акція”, її порядковий номер, дата випуску, категорія акції, її номінальна вартість, ім’я держателя (для акціонерного товариства – на день випуску акцій ); термін сплати дивідендів; підпис керівника підприємства або іншої уповноваженої на це особи.

Придбання і реалізація акцій. Акції акціонерних товариств купуються громадянина ми за рахунок їх власних коштів.

При купівлі акції можуть оплачуватися в національній валюті, а також в іноземній, якщо це передбачено Статутом, або шляхом передавання майна. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акції виражається у гривнях.

Підприємства, організації можуть купувати акції за рахунок коштів, які залишаються у їх розпорядженні, але тільки після сплати податків і процентів за банківський кредит.

Акції видаються покупцеві лише після повної оплати їх вартості.

Акціонерне товариство може викупати у своїх акціонерів акції тільки за рахунок сум, що перевищують Статутний фонд, для подальшого їх перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Такі акції мають бути реалізовані або анульовані у термін, що не перевищує одного року. Причому розподіл прибутку, голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводяться без урахування кількості придбаних власних акцій акціонерним товариством.

Акціонер має право:

брати, обміняти акції на майно, передати їх третій особі, подарувати чи передати у спадщину з переходом усіх прав та обов’язків члена товариства до спадкоємця або правонаступника;

реалізовувати власні акції на фондовому ринку іншим юридичним та фізичним особам за ринковою ціною, що складається в результаті біржового котирування акції;

використовувати власні акції як заставу чи платіжний засіб у відносинах з третіми фізичними та юридичними особами.

Власник іменної акції при використанні своїх прав обов’язків реєструється у книзі реєстрацій.

Облігації – це цінні папери, що засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну власність у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого проценту.

На відміну від акції облігація не дає її власникові права на участь в управлінні АТ.

Облігації випускаються державними, орендними, колективними та іншими підприємствами.

Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% встановленого фонду. Умови випуску і контроль за їх випуском здійснює Міністерство фінансів України згідно з визначеним відповідними законодавчими актами, що діють на території України.

Сплата процентів по облігаціях підприємств здійснюється щорічно.

Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера „облігація”; назва і місце знаходження (адреса) емітента облігації; фірмове найменування або ім’я покупця; номінальну вартість облігацій; строки погашення, розміри і терміни виплати відсотків; місце і дату випуску; серію і номер облігації; підпис керівника емітента.

До облігації, крім основної частини, може додаватися купонний лист на виплату відсотків, який повинен мати такі дані: порядковий номер купона на виплату відсотків; номер облігації, за яку виплачується відсотки; найменування емітента і рік виплати відсотків.

Власники облігацій, на відміну від держателів акцій, не виступають власниками підприємства облігації яку вони купили, однак вони отримують стабільні дохід у вигляді певних відсотків. До того ж акціонерне товариство, за умов прибуткової діяльності, спочатку забезпечує виплату відсотків по облігаціях, а потім нараховує дивіденди своїм акціонерам.

Кожна облігація передусім – це боргове зобов’язання емітента перед інвестором. Але, зрозуміло, облігації не можуть бути лише іменними чи на пред’явника. Існує ціла система поділу облігацій на види залежно від тих чи інших критеріїв, за якими можна розподілити ці цінні папери. Можна виділити такі види облігацій:

Залежно від того, хто виступає емітентом такого цінного папера, облігації поділяються на:

державні (облігації зовнішньої