Характерною рисою сучасної української економіки є постійне та швидке зростання як внутрішнього, так і зовнішнього боргів.

На 1 лютого 1996 р. внутрішній державний борг складав 229 трлн. крб. або 15,4% від ВВП. Приблизно 96,7% цієї суми припадає на заборгованість державного бюджету Національному банку України. Але заради об’єктивності слід відзначити, що НБУ намагається зменшити обсяги такого кредитування і досяг певних успіхів у цьому: якщо 1990 р. кредити НБУ становили 28 043 млрд. крб., то 1995 — 3 677 млрд. крб. 8. Що стосується зовнішнього боргу, то його величина в 1993 р. порівняно з 1992 р. зросла на 19,9%, в 1994 — на 70% (порівяно з 1993 р.), а в 1995 р. — на 22,8% (порівняно з 1994 р.). За деякими оцінками, на кінець грудня 1995 р. зовнішній борг України становив 8,8 млрд. дол. США (або 30,4% ВВП). На думку заступника міністра фінансів України Б.Соболєва, в 1997 р. Україна може наблизитися до небезпечної межі, коли зовнішній борг складатиме приблизно 80% ВВП. Найбільшим кредитором України є Росія — 3432 млрд. дол. США. Далі йдуть МВФ — 2288 млн. дол. США та Туркменистан — 792 млн. дол. США 9.

Визначальною характеристикою економіки України є зростання заборгованості між підприємствами. Так, за січень — квітень 1996 р. кредиторська заборгованість між українськими підприємствами та суб’єктами господарської діяльності країн колишнього СРСР зросла на 22% і на початок травня досягла 230 трлн. крб. (дебіторська заборгованість відповідно зросла на 12% і досягла 69 трлн. крб.).

Дебіторська заборгованість між українськими підприємствами та організаціями за той же період зросла на 51% і становила на початок травня 3359 трлн. крб., а кредиторська — на 50% (4580 трлн. крб.). У той же час обсяг валового внутрішнього продукту становив 2748 трлн. крб. 10.

Але проти великих підприємств не порушено жодної справи про банкрутство.

За останні роки обсяг зовнішньої торгівлі України збільшився, (так, лише в 1995 р. експорт зріс на 16,4%, а імпорт — на 14,4%), хоча її товарна та географічна структура не зазнала істотних змін.

Основними експортними товарами залишаються чорні метали та вироби з них (34,2%), хімічні продукти (12,3%), електричні машини та устаткування (12%). В імпорті домінують мінеральне паливо, нафта й продукти її переробки (54,8%, в тому числі природний газ — 32,4%) 11.

Найбільшими торговельними партнерами України продовжують залишатися країни колишнього Радянського Союзу. На Росію, зокрема, в 1995 р. припадало 43% українського товарного експорту й 52,3% імпорту 12. У 1993 р. на цей реґіон припадало 65,3% експорту і 76,9% імпорту товарів та послуг, в 1995 р. відповідно 55,8% та 65,7%. Разом з тим, скоротилося від’ємне сальдо торговельного балансу — з 1828 млн. дол. в 1993 р. до 1200 млн. дол. в 1995 р. 13. За перші місяці 1996 р. тенденція суттєво на змінилась — обсяг торгівлі з близьким зарубіжжям становив 4138 млн. дол., або 53,4%, з країнами далекого зарубіжжя — 3605 млн. дол. (46,6%) 14.

Слід звернути увагу на таку особливість, що навіть в експортних галузях тривало падіння обсягів випуску продукції, тобто зовнішньоекономічна діяльність підприємств, попри збільшення її масштабів загалом, поки що не впливає на динаміку виробництва.

За період 1992–1995 рр. в Україну надійшло іноземних інвестицій на суму 750,1 млн. дол., тоді як, за оцінками експертів, українська промисловість може «споживати» щорічно 2–2,5 млрд. дол. закордонних капіталовкладень 15. До того ж, за деякими оцінками за період 1991–1995 рр. відтік капіталу з України становив приблизно 15 млрд. дол. США 16. Таким чином, можливості модернізації виробничих потужностей, у тому числі за рахунок закордонних технологій та «ноу-хау», сьогодні незначні.

Ннині макроекономічна ситуація в Україні багато в чому визначається масштабами зовнішнього фінансування. Так, зокрема, в бюджеті на 1996 р. передбачено, що бюджетний дефіцит на 44,3% покриватиметься за рахунок зовнішніх фінансових позик 17.

Крім цього, фінансові можливості України сьогодні безпосередньо залежать від того, якою мірою їй вдається реструктурувати зовнішню заборгованість. У 1994–1995 рр. Україні за підтримки міжнародних фінансових інститутів вдалося домовитися про відстрочку сплати боргів своїм найбільшим кредиторам — Росії та Туркменистану. До того ж саме за рахунок коштів цих інститутів Україна має можливість оплачувати значну частину критичного імпорту. Та, попри всю важливість проблеми зовнішнього фінансування, конкретні механізми погашення зовнішнього боргу в Україні сьогодні практично не розглядаються.

Ці та інші характеристики свідчать про те, що Україна і досі перебуває у стані економічного «дрейфу» з непередбаченими наслідками для її державності. 

Ця класифікація подібна до запропонованої Джоном Даннінгом: John H. Dunning. The Prospects for Foreign Direct Investment in: Eastern Europe in  P. Artisien, M. Rojec, M. Svetlicic etc. Foreign Invetsment in Central and Eastern Europe. New York: St. Martin’s Press, 1993.—P.16—33. 

Основні компоненти кожного виду економічної політики досить чітко, на мою думку, сформульовані в статті Tibor Vasco. A Global View: Types of Transformation Models // Research Report. The Vienna Institute for Comparative Economic Studies.—№. 206.—May 1994. 

Ukraine. EIU Country Report.—1st quarter 1995.—Р.31. 

Ukraine. The Real Economy and Its Sectors. A Quarterly Statistical Abstract. The World Bank: Kyiv, Ukraine.—Vol. II.—Issue 2.—Table 1.1.—May 1996. 

Урядовий кур’єр.—1996.— style='letter-spacing:-.5pt'>8 лют. 

Державний бюлетень про приватизацію.—1996.—№2.—С.16. 

Ukraine. The Real Economy and Its Sectors. A Quarterly Statistical Abstract. The World Bank: Kyiv, Ukraine. Vol.—II.—Issue 2.—Fig. 2. 4.—May 1996. 

Волков А. 800 триллионов впустую потраченных карбованцев // Финансовая Украина.—1996.—13 февраля. 

Волков