Основними завданнями подальшого розвитку та удосконалення ринку транспортних послуг на наступний період повинні стати:    

забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту, дорожнього господарства, системи транспортно-експедиторського обслуговування з метою задоволення попиту споживачів транспортних послуг, гармонізація конкурентних умов діяльності видів транспорту;    

подальший розвиток конкурентного середовища на транспорті та забезпечення комплексного обслуговування споживачів на базі впровадження логістичних принципів організації транспортного процесу;    

здійснення державних заходів щодо гарантованого захисту інтересів споживачів транспортних послуг на базі систем сертифікації на відповідність стандартам надання транспортних послуг;    

підвищення конкурентоспроможності національних перевізників і експедиторів на міжнародних ринках транспортних послуг.

Важлива роль у формуванні ринків транспортних послуг належатиме маркетинговим структурам, а також системам ліцензування та сертифікації, що мають забезпечити допуск на ці ринки будь-яких кваліфікованих перевізників і придатних у технічному відношенні до експлуатації транспортних засобів. Зазначені системи використовуються також для забезпечення безпеки транспортного процесу, охорони довкілля, необхідного професійного рівня працівників транспорту, захисту законних інтересів споживачів транспортних послуг, поетапного зближення національних вимог до технічних засобів транспорту та системи транспортного підприємництва з вимогами, прийнятими в розвинених зарубіжних країнах і міжнародних організаціях. 

Тарифна політика

Тарифна політика держави є одним із найважливіших інструментів її впливу на хід економічних і соціальних процесів у країні. Складаючи частину державної цінової політики, вона має реалізувати загально-економічну тенденцію переходу до системи вільного ціноутворення, враховуючи разом з тим вплив вільних транспортних тарифів на рівень інфляції та платоспроможність попиту на перевезення, а також необхідність державної фінансової підтримки малозабезпечених верств населення і транспортних підприємств, що працюють за фіксованими тарифами.

Основною метою удосконалення тарифної системи є забезпечення балансу економічних інтересів держави, споживачів послуг транспорту і транспортних підприємств. Вона має забезпечувати: стабільність тарифів, їх гнучкість та прогнозуємість, які б дозволяли адекватно реагувати на зміни зовнішніх умов і потреб ринку, забезпечувати досягнення визначених цілей.

У відповідності з цим з врахуванням реального фінансово-економічного стану транспортно-дорожнього комплексу необхідно вирішувати наступні завдання:

На першому етапі (2001-2005р.р.):    

впорядкування існуючої тарифної системи – забезпечення її стабільності, передбаченості та гнучкості;    

забезпечення рівня рентабельності, достатнього для стабільного функціонування і модернізації лімітуючих елементів транспортних систем;    

поступове скорочення перехресного субсидування різних видів перевезень з переходом до адресних дотацій;    

впровадження наскрізних тарифів при транспортуванні вантажів на основних напрямах транзитних перевезень.

На наступних етапах тарифна політика має бути спрямована на забезпечення ефективного функціонування транспортної системи, створення умов для подальшого розвитку конкуренції, відновлення інвестиційної тарифної складової для забезпечення розширеного відтворення виробничих фондів транспорту.

Таким чином тарифна політика на транспорті повинна будуватись з урахуванням необхідності відшкодування необхідних витрат на перевезення, реконструкцію, технічний і соціальний розвиток галузі, посилення її впливу на підвищення якості послуг транспорту, забезпечення раціональної взаємодії різних видів транспорту

При наявності інфляційних процесів має відбуватися індексація тарифів, які встановлюються державними органами.

Одним з основних напрямів удосконалення системи тарифів має бути їх диференціація за класами якості перевезень та інших транспортних послуг. Важливим фактором у проведенні тарифної політики на транспорті має стати скорочення витрат та зниження собівартості для зменшення транспортної складової у ціні продукції.

Тарифна політика має стимулювати внутрішні й міжнародні транспортно-економічні зв’язки, забезпечувати соціально значимі перевезення та доступність життєво важливих транспортних послуг для всіх верств населення.

Для зниження аварійності на всіх видах транспорту та поліпшення охорони навколишнього середовища необхідно насамперед посилити контроль за виконанням нормативних вимог експлуатації технічних засобів, зробити обов’язковим урахування додержання цих вимог при сертифікації та ліцензуванні транспортної діяльності, впроваджувати сучасні системи діагностики технічного стану транспортної техніки. Має бути прискорене списання транспортних засобів, ремонт та поточне утримання яких не можуть забезпечити їх необхідної експлуатаційної надійності.

Потрібне підвищення кваліфікації та посилення вимог до персоналу, який обслуговує транспортну техніку та відповідає за її стан та експлуатацію.

Одним із заходів має стати посилення захисту транспорту від актів незаконного втручання в його діяльність.

Слід продовжити розробку програм та проведення окремих заходів з підвищення безпеки руху, польотів та судноплавства та більш чіткого дотримання екологічних вимог, зокрема необхідно стимулювати виробництво транспортної техніки, що забезпечує високий, такий, що не поступається світовим стандартам, рівень безпеки перевезень пасажирів і вантажів та охорони навколишнього середовища.

Важливим елементом роботи по забезпеченню безпечного функціонування транспорту та зниженню негативного впливу його діяльності на довкілля має стати посилення державного нагляду , формування державних структур контролю у сфері безпеки на транспорті, організація екологічного моніторингу функціонування об’єктів транспортної системи. 

Інтеграція в європейську і світову транспортні системи

Для забезпечення зовнішньоторговельних зв’язків країни, збереження та зміцнення позицій вітчизняних транспортних підприємств і підприємців на міжнародних транспортних ринках, поетапної інтеграції ТДК України в європейську та світову транспортні системи необхідне наступне:    

реалізація угоди України про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС в сфері транспорту;    

реалізація інтеграційної політики щодо входження України в спільний транспортний простір СНД;    

розширення та зміцнення співробітництва в міжнародних транспортних організаціях і в реалізації міждержавних угод в області транспорту, в тому числі двосторонніх;    

створення ефективної державної системи контролю за діяльністю транспортних підприємств і підприємців у сфері міжнародних перевезень та іноземних перевізників на території України;    

впровадження необхідних заходів захисту і підтримки діяльності українських транспортних підприємств і підприємців на зовнішніх ринках при введенні міжнародними організаціями та урядами окремих держав нових, більш жорстких економічних, технічних та інших вимог щодо транспортної діяльності;    

коригування стратегії розвитку міжнародних транспортних комунікацій в межах України відповідно до змін міжнародної транспортно-економічної кон’юнктури;    

уніфікація національної нормативно-правової бази вітчизняного транспорту і транспортної діяльності в Україні з відповідними