уніфікація національних правових норм з міжнародним транспортним правом щодо міжнародних перевезень та їх транспортно-експедиційного обслуговування і приєднання України до ряду міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод;    

розробка і здійснення заходів щодо забезпечення техніко-технологічної сумісності рухомого складу та транспортної мережі України з європейською транспортною системою;    

наближення національних, технічних, технологічних та екологічних стандартів і вимог щодо міжнародного транспорту до європейських та їх поступове запровадження на вітчизняному ринку;    

удосконалення інформаційного забезпечення вантажовласників стосовно порядку та умов міжнародних перевезень, забезпечення відкритості і стабільності системи;    

визначення ефективного механізму входження в міжнародні транспортні організації та активна участь в їх діяльності.

Важливу роль у підвищенні якості міжнародних перевезень відіграє розвиток транспортної інфраструктури загальноєвропейського значення, реалізація Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. З врахуванням змін міжнародної транспортної і економічної кон’юнктури необхідно забезпечити повномасштабну реалізацію намічених завдань, а, при необхідності, вносити відповідні корективи і доповнення для забезпечення залучення додаткових вантажопотоків на перспективних напрямах міжнародної торгівлі, зокрема, на євроазіатському напрямі та в напрямі Північна Європа – Україна – південні регіони. 

Завдання розвитку транспорту

Стратегічним завданням науково-технічної політики в області транспортної системи є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг, що реалізуються.

Зусилля та ресурси повинні бути спрямовані на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті на основі конкурентної системи відбору напрямів його реалізації та найбільш ефективних проектів.

З цією метою має бути створений механізм, що координує економічні інтереси інвесторів, розробників, виробників і споживачів нової транспортної техніки.

Галузям промисловості, що забезпечують транспорт основними технічними засобами, має надаватись державна підтримка.

На основі оновлення парку транспортних засобів, модернізації інфраструктури, застосування прогресивних технологій буде здійснюватися підвищення технічного рівня всіх видів транспорту. Це стосується оновлення залізничного рухомого складу, морських, річкових і повітряних суден, автотранспортних засобів, перевантажувальних комплексів, дорожніх машин та обладнання, навігаційних систем, у тому числі обладнання єдиної системи організації повітряного руху, переважно в рамках національних цільових програм розвитку галузі.

Підвищення технічного рівня транспорту потребує створення спеціального фонду для фінансування актуальних наукових досліджень та розробок та державної підтримки для збереження наукового потенціалу і проведення фундаментальних досліджень.

В інноваційній сфері зусилля та ресурси мають зосереджуватися на тих напрямках фундаментальних наукових досліджень, які дозволять одержати найбільш суттєві практичні результати.

Необхідно розширити дослідження з проблем формування та функціонування ефективної транспортної системи, в тому числі з ефективності розвитку транспорту, тарифної політики, обгрунтування перспективних параметрів технічних засобів транспорту, створення прогресивних технологій перевезень та технічних засобів нових поколінь, вибору раціональної структури транспортної мережі, розробки принципово нових систем управління з використанням перспективних інформаційних і логістичних технологій.

Нагальною є потреба в поповненні та оновленні рухомого складу. На залізничному транспорті – поповнення пасажирського рухомого складу, електровозів, а також впровадження як тимчасового засобу сучасних технологій їх капітально-відновлювального ремонту. На морському та річковому транспорті – поповнення транспортного флоту сучасними суднами, поліпшення структури флоту. На автомобільному транспорті – поповнення парку вантажних автомобілів міжнародного сполучення, що відповідають вимогам міжнародних технічних та екологічних стандартів, автобусів для міських та міжнародних пасажирських перевезень. На авіаційному транспорті – докорінна заміна наявного парку повітряних суден на літаки з високим рівнем комфортності та паливної економічності. У дорожньому господарстві – поповнення парку сучасними автотранспортними засобами, дорожніми машинами та механізмами.

Особливої ваги набуває забезпечення комплексного розвитку бази інформатизації та впровадження інформаційних технологій з метою створення єдиної системи інформаційних комунікацій на транспорті, яка в подальшому буде інтегрована в світову інформаційну мережу.

Реалізація інвестиційної спроможності

Одним із важливіших завдань транспорту є залучення інвестицій і забезпечення розширеного відтворення. Інвестиційна діяльність формується виходячи з можливостей:    

повного самофінансування за рахунок власних коштів;    

залучення приватного капіталу і кредитів вітчизняних та іноземних фінансових організацій;     

покриття державою витрат, пов’язаних із соціально важливими перевезеннями та послугами, які не відшкодовуються встановленими тарифами;    

бюджетного фінансування для окремих об’єктів державного значення.

Необхідно надавати перевагу таким джерелам інвестування: випуск цінних паперів для розвитку і будівництва транспортних об’єктів з високою ефективністю, придбання акцій підприємств транспортного машинобудування, участь підприємств транспорту в різних фінансово-промислових групах тощо.

Для ефективного використання інвестицій необхідне впровадження конкурсного відбору інвестиційних проектів за критерієм окупності та визначення їх виконавців на тендерній основі. Одним з ефективних джерел інвестування є використання лізингу для поповнення і оновлення парків транспортних засобів і технологічного обладнання.

Поряд з традиційними формами інвестування реальним і досить перспективним джерелом інвестицій може стати залучення коштів вантажовласників, заінтересованих в удосконаленні поставок продукції, зокрема шляхом створення спільних підприємств, участь у статутному капіталі. Є необхідність у подальшому розвитку таких форм залучення інвестицій в транспортну інфраструктуру, як концесії, а також будівництва і експлуатації об’єктів інфраструктури приватним інвестором з наступною передачею їх державі.

Безумовним пріоритетом повинно стати пов’язання програм розвитку транспорту і транспортного машинобудування. 

Етапи реалізації концепції

Реалізація положень концепції повинна грунтуватись на завданнях, характерних для кожного з етапів реформування економіки України, і враховувати реальні економічні можливості їх реалізації.

На першому етапі (2001-2005р.р.) необхідно забезпечити:    

відтворення основних фондів з метою підтримання матеріально-технічної і соціальної бази для нормального функціонування транспорту;    

селективний розвиток по окремих високоефективних напрямках діяльності, насамперед тих, що забезпечують оновлення рухомого складу, бази інформатики, впровадження комбінованих перевезень, інформаційних технологій, модернізацію інфраструктури міжнародних перевезень.

На другому і наступних етапах (до 2020р.) повинна здійснюватися стратегія розвитку, що характеризується зростанням інвестиційної активності на вирішальних дільницях техніко-технологічного переозброєння, переходом до розширеного відтворення, на базі використання потенціалу високих технологій, обчислювальної техніки, телекомунікацій, складних технологічних і інфраструктурних систем управління господарською діяльністю та