КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни фінанси

На тему:

Фінансовий механізм і регулювання ринкових відносин

Вступ

1.Фінансовий механізм і його елементи.

2.Структура фінансового механізму і регулювання ринкових відносин.

3.Використання фінансового механізму.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП.

Фінансовий механізм є одним з найважливіших аспектів економічної

діяльності держави. Ця діяльність виявляється у розробці і застосуванні

законодавчо закріплених в державі форм і методів створення й використання

фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних

проблем громадян. Отже, фінансовий механізм регулювання ринкових відносин

спричинен необхідністю держави здійснювати розподіл та перерозподіл

національного доходу.

При висвітленні теми даного реферату ставиться мета визначити, в чому

полягає сутність фінансового механізму регулювання ринкових відносин в

Україні, яких принципів дотримується держава при його здійсненні, які

методи вона при цьому застосовує. В роботі аналізуються ряд.

Джерелами при написанні даної роботи є матеріали підручників та

посібників, числені Internet-ресурси.

1.Фінансовий механізм і його елементи.

Термін “фінанси” походить від франц. finance – “обов`язкова сплата

грошей”, що, у свою чергу походить від лат. finare – “закінчити,

врегулювати суперечку ( грошову )”.

У сучасному розумінні фінансами називають систему економічних відносин,

за допомогою яких створюються і розподіляються державні кошти.

Як зазначає А.Г.Зюнькін, “фінансова діяльність держави зумовлена

об`єктивною необхідністю розподілу та перерозподілу національного доходу, а

також задоволення як індивідуальних потреб громадян, так і потреб

суспільства в цілому.”

На практиці фінансова діяльність держави уявляє собою процес

збирання,розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують

виконання державою функцій. Нею займаються уповноважені державні органи,

що здійснюють пряме планове збирання і розподіл коштів.

Всі фінансові ресурси в державі поділяються на централізовані та

децентралізовані фонди грошових коштів. Централізовані фонди надходять у

розпорядження держави як суб’єкта влади, тоді як децентралізовані

утворюються в усіх галузях народного господарства.

До державних фінансів України належать зведений державний бюджет

України, фінанси державного сектора економіки, централізовані та

децентралізовані фонди цільового призначення, державний кредит, резервні та

страхові фонди.

До поняття “фінанси” близьке за своїм значенням поняття “гроші”. Проте,

між цими поняттями існує й принципова відмінність : якщо гроші – це

загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюються затрати праці

виробників, то фінанси є економічним інструментом розподілу й перерозподілу

національного доходу, знаряддям контролю за фондами грошових ресурсів.

Крім державних, у суспільстві є й приватні фінанси. Якщо стан і розвиток

державних фінансів визначаються рішеннями держави і діями публічної влади,

то приватні фінанси залежать виключно від законів ринкової економіки.

Здіснюючи финансову діяльність, держава може в примусовому порядку

забезпечити власні доходи, приватні ж особи зробити цього не можуть.

Державні фінанси пов`язані з грошовою системою держави, яка не залежить від

волі приватного власника. Нарешті, ще одна відмінність між державними та

приватними фінансами полягає в тому, що перші є засобом досягнення

загального інтересу громадян держави, тоді як другі зорієнтовані переважно

на на отримання прибутку тих чи інших фізичних чи юридичних осіб. Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він виступає забезпечуючою структурою, на-самперед для фінансів суб'єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Призначення фінансового ринку поля-гає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення не-обхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Держава вико-ристовує фінансовий ринок в основному для формування своїх до-ходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у фор-муванні його ресурсного потенціалу. Фізичні особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж пози-чають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений. За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів (фондовий). Ринок грошей являє собою ринок короткотермінових боргових зобов'язань. Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов'язань. За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяється на кредит-ний та ринок цінних паперів. Кредитний відображає ту частину фі-нансового ринку, яка функціонує на основі заключения кредитних угод. Він має договірний характер. Ринок цінних паперів являє со-бою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосе-редковується випуском та обігом цінних паперів. Грошові потоки, що відображають функціонування фінансового ринку, характеризуються досить складними схемами руху фінансо-вих ресурсів. На кредитному ринку центром концентрації і коорди-нації руху грошових потоків виступає комерційний банк. На ринку цінних паперів центром торгівлі ними і відповідно ключовим суб'єк-том цього ринку виступає фондова біржа. Комерційний банк виступає в ролі фінансового по-середника. Ключовими суб'єктами ринку цінних паперів виступають емітен-ти, які випускають цінні папери, та інвестори, що їх купують. Фондова біржа, виступаючи центром торгівлі цінними паперами, координує рух грошових потоків на цьому ринку.

В кожній країні держава використовує певний господарський механізм для

впливу на процес відтворення. Склад і структура господарського механізму

визначається рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними

та національними особливостями розвитку суспільства. Одним із елементів

господарського механізму є фінансовий механізм.

Фінансовий механізм – це сукупність конкретних форм і методів

забезпечення розподільчих і перерозподільчих відносин, утворення доходів,

фондів грошових коштів. Склад фінансового механізму показаний на малюнку.

Яким же чином і з допомогою яких форм та методів здійснюється розподіл

та перерозподіл виробленого суспільного національного продукту та

національного доходу? Перш за все вказані процеси знаходять відображення у

фінансовому плануванні - діяльності по складанню планів формування,

розподілу та використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів

господарювання, їх об’єднань,