Закон України “Про внесення змін до ст.. ІІ Закону України “Про податок на додану вартість” № 943-ХІV від 14.07.99 р.

Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування грального бізнесу” № 1160-ХІV від 19 жовтня 1999 р. (набрав чинності з 13.11.99 р.).

Закон України “Про страхування”.

Закон України “Про внесення змін зо Закону України “Про страхування”.

Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва за № 746/99 від 28.06.99 р.

Податки в Україні є основним видом державного доходу.

Податки виконують дві основні функції – фіскальну та економічну. За допомогою фіскальної функції здійснюється формування бюджетного фонду країни, реалізація економічної функції дає змогу державі безпосередньо впливати на процес суспільного відтворення в цілому, стимулюючи або стримуючи розвиток тих чи інших галузей народного господарства, посилюючи чи послаблюючи нагромадження капіталу, а також впливаючи на платоспроможний попит населення.

Основне призначення системи оподаткування полягає в тому, щоб максимально сприяти розвиткові підприємництва, тобто різних форм власності, й тим самим досягти максимально можливого росту дохідної частини Державного бюджету.

Податкова система України будується на поєднанні прямих і непрямих податків. Прямі податки характеризуються тим, що вони встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платника податків, непрямі – включаються у вигляді додатку до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та самим платником податку, при непрямому – суб’єктом податку стає продавець товару, який виступає посередником між державою та виробником, споживачем товару чи послугами.

За останні роки Державний бюджет України поповнюється за рахунок нових видів податків, зборів і платежів та неподаткових надходжень.

плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

рентна плата за нафту та природний газ, які видобуваються в Україні;

надходження до інноваційного фонду;

надходження від реалізації дорогоцінних металів.

Постійні зміни та доповнення податкового законодавства України призводять до недодержання спрогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату.

- прибутку, рентабельності, окупності капіталовкладень.

Це створює фактор невизначеності підприємств у податковій системі України.

Основи та принципи формування системи оподаткування в Україні, перелік загальнодержавних та місцевих податків, а також права та обов’язки платників податків визначаються в Законі України від 18 лютого 1997 року № 77/97/ВР “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”, який сьогодні іншими словами можна назвати “Податковою Конституцією України”. Названим законом, а також Законом України від 18 вересня 1991 року № 1562-ХІІ “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” закріплено вичерпний перелік існуючих в Україні податків, зборів та обов’язків платежів. Перелік включає не лише податки, а й обов’язкові платежі, які платники зобов’язані сплачувати до бюджету чи до державних цільових фондів. При цьому вони об’єднанні в загальне поняття “система оподаткування”. Ставки, механізм стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів, за виключенням мита, а також пільги в оподаткуванні не можуть бути встановлені чи змінені іншими законами України, крім законів з питань оподаткування.

Усі закони, які містять норми щодо оподаткування, повинні відповідати Закону України від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”.

Необхідно зазначити, що в суспільстві постійно відбуваються зміни і тому постійно проявляються певні недоліки існуючі податкові системи. Все це викликає необхідність постійного корегування податкового законодавства. Ось чому податкова система повинна бути мобільною та еластичною.

У світовій практиці податок на прибуток підприємства та податок на прибуток є однією з основних частин бюджету будь-якої країни. У більшості країн ставка не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. В Україні ставка податку на прибуток залишається незмінною – 30%, але змінюється підхід до визначення об’єктна оподаткування, тобто прибутку. Методика оподаткування прибутку спонукає підприємців до збільшення продуктивності праці і максимального одержання прибутку, що зрештою призводить до збільшення надходжень до державного бюджету. До введення Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” об’єктом оподаткування вважався балансовий прибуток підприємства, що являв собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, одержаний як на території України, її континентальному шельфі, у виключній економічній зоні, так і за її межами, відображений у його балансі, який включав прибуток від реалізації продукції, в тому числі продукцію допоміжного і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей та інших видів фінансових результатів, матеріальних цінностей. А також прибуток від орендованих операцій, прибуток від поза реалізованих операцій, тобто величина, яка обліковувалась на рахунку № 80 “Прибутки і битки”. Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 ВР від 22 травня 1997 р. прибуток для оподаткування визначається сумою скоригованого валового доходу, одержаного шляхом зменшення суми валового доходу (виручки у грошовій та натуральній формах) звітного періоду на суму валових витрат виробництва (безпосередньо пов’язані з одержанням доходу), суму амортизаційних відрахувань. Таким чином, об’єктом оподаткування стала величина, що не збігається з величиною, яку прийнято було обліковувати на рахунку № 80 “Прибутки і збитки”.

Згідно з новим Планом рахунків податки на прибуток обліковуються на рахунку № 98 “Податки на прибуток”. На цьому рахунку ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Не дебеті рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток,