оцінки фінансового положення - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.
Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоритично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.
Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють його здатність трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.
В залежності від ступеня ліквідності всі активи підприємства поділяються на :
високоліквідні активи – кошти і короткострокові фінансові вкладення (А1);
активи, що швидко реалізуються – дебіторська заборгованість до 1 року (А2);
активи, що повільно реалізуються – стаття розділу 2 «Запаси», стаття «Довгострокові фінансові вкладення», стаття «Розрахунки з учасниками» розділ 1 активу, дебіторська заборгованість більш 1 року (А3);
активи, що тяжко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за винятком статей, що ввійшли в попередню групу (А4);
Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються:
найбільш термінові зобов'язання – кредиторська заборгованість (П1);
короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові засоби, що підлягають погашенню до 1 року (П2);
довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові засоби (П3);
постійні пасиви - статті розділу 1 пасиву балансу (П4);
Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним , якщо має місце таке співвідношення:
А1 > П1
А2 > П2
А3 > П3
А4 < П4.
Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:
наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;
відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні друг
другу. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове положення як здовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значна питома вага припадає на неліквіди і прострочену дебіторську заборгованість.
Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики
ліквідності поточних активів, тобто ччасу, необхідного для перетворення їх у готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність .
Щоб визначити поточну платоспроможність, необхідно ліквідні засоби першої групи порівнювати з платіжними зобов'язаннями першої групи. Ідеальний варіант, якщо коефіцієнт буде складати одиницю чи небагатобільше. За даними балансу цей показник можна розрахувати тільки один раз на місяць чи квартал. Підприємства ж роблять розрахунки з кредиторами щодня. Тому для оперативного аналізу поточної платоспроможності , щоденного контролю за надходженням коштів від продажу продукції, від погашення дебіторської заборгованості та інших надходженнь коштів, а також для контролю за виконанням платіжних зобов'язань перед постачальниками й іншими кредиторами складається платіжний календар, у якому, з однієї сторони, розраховуються наявні й очікувані платіжні кошти, а з іншої сторони платіжні зобов'язання на цей же період (1, 5, 10, 15 днів,місяць ). Оперативний платіжний календар складається на основі даних об відвантаження і реалізації продукції, про закупівлю засобів виробництва, документів про розрахунки по оплаті праці , на видачу авансів працівникам, виписок з рахунків банків та ін.
Для оцінки перспектив платоспроможності розраховуються показники
ліквідності. Наведемо основні показники, що дозволяють оцінити ліквідність і платоспроможність підприємства.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
При обчисленні цього показника в ліквідні засоби включають тільки кошти в касі, на розрахункових рахунках, а також цінні папери, що можуть бути реалізовані на фондовій біржі.
Він розраховується по формулі:
К1 = Кі (А1)
П (П1+П2),
де Кі – високоліквідні активи;
П - поточні зобов'язання.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частина короткострокових позикових зобов”язань може бути при необхідності погашена негайно. Нижня границя показника, що рекомендується в західній літературі - 0,2. Оскільки розробка галузевих нормативів - справа майбутнього, на практиці бажано проводити аналіз динаміки даних показників, доповнюючи його порівняльним аналізом доступних даних по підприємствах, що має аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності.
Коефіцієнт критичної ліквідності.
Цей показник відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що до складу ліквідних засобів включається також дебіторська заборгованість.
Він розраховується по формулі:
К2 = (Кі (А1)+Дз (А2))
П (П1+П2),
де Дз – дебіторська заборгованість.
Коефіцієнт показує яка частина поточних активів за мінусом запасів і дебіторської заборгованості (терміном більш 1 року) покривається поточними зобов'язаннями. Цей коефіцієнт допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов'язань у випадку коли не буде можливості продати запаси. Орієнтоване нижнє значення показника –1; однак ця оцінка також носить умовний характер. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно звертати увагу на фактори, що обумовили його зміну. Так, якщо ріст коефіцієнта критичної ліквідності був зв'язаний в основному з ростом невиправданої дебіторської заборгованості, те це не може характеризувати діяльність підприємства з позитивної сторони.
Коефіцієнт поточної ліквідності.
Третій коефіцієнт ліквідності має у своєму чисельнику ще і суму виробничих запасів і витрат.
Він розраховується по формулі:
К3 = (Кі (А1)+Дз (А2)+Зз (А3))
П (П1+П2+П3),
де Зз- виробничі запаси і витрати.
Коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки карбованців поточних активів приходиться на один карбованець поточних зобов'язань. Логіка числення даного показника полягає в тім, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів; отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче ( принаймні теоритично). Значення показника можна варіювати по галузях і видам діяльності, а його