(Своб) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРтмц)
З < Своб + Кртмц
а коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами засобів (Кз.з.)
більше одиниці
С воб + Кртмц
Кз.з. = > 1
З
Нормальна стійкість , при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо
З = Своб + Кртмц ;
Своб + Кртмц
Кз.з. = = 1
З
Хитливий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних заобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів ( Дтч ) в оборот підприємства (резервного фонду , фонду нагромадження і споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською.
З = Своб + Кртмц + Дтч;
Своб + Кртмц + Дтч
Кз.з. = = 1
З
При цьому фінансова нестійкість вважається припустимою, якщо дотримуються наступні умови:
- виробничі запаси плюс готова продукція рівні чи перевищують суму короткострокових кредитів і позикових засобів, що беруть участь у формуванні запасів;
- незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні чи менше суми власного оборотного капіталу;
Якщо ці умови не виконуються, то має місце тенденція погіршення фінансового стану.
Кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на грані банкрутства), при якому
З > Своб + Кртмц. + Дтч.;
Своб + Кртмц + Дтч
Кз.з = < 1
З
Рівновага платіжного балансу в забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, позичка банку, постачальникам, бюджету. Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом:
-прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на карбованець товарообігу;
-обґрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);
поповнення власного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
Тому при внутрішньому аналізі здійснюється поглиблене вивчання причин зміни запасів і витрат, оборотності поточних активів, наявності власного оборотного капіталу, а також виявлення резервів скорочення довгострокових і поточних матеріальних активів, збільшення власного оборотного капіталу.
Наявність власного оборотного капіталу і його зміну мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.
Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових засобів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу.
Він розраховується по формулі:
К = власний капітал
усього господарських засобів( нетто)
Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі засобів , авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу - їхня сума дорівнює 1 (чи 100%).
Коефіцієнт фінансової залежності.
Він розраховується по формулі:
К = усього господарських засобів ( нетто)
власний капітал
Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (чи 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу.
Він розраховується по формулі:
К = власні оборотні кошти
власний капітал
Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника можна відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень.
Він розраховується по формулі:
К = довгострокові пасиви
необоротні активи
Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позички і позики використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів .
Він розраховується по формулі:
К = довгострокові пасиви
довгострокові пасиви
+ власний капітал
Характеризує структуру капіталу.
Ріст цього показника в динаміці - негативна тенденція, що означає, що підприємство усе сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.
Коефіцієнт співвідношення власних і притягнутих засобів.
Він розраховується по формулі:
К = позиковий капітал
власний капітал
Як і деякі з вищенаведених показників, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію: його значення, наприклад, рівне 0,178, означає, що на кожну гривню власних засобів , вкладених в активи підприємства, приходиться 17,8 коп. позикових засобів . Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
Не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох факторів: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, що склалися, структури джерел засобів , оборотності оборотних коштів, репутації підприємства й ін. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки в результаті зіставлення по групах.
При аналізі фінансового стану підприємства також необхідно знати запас його фінансової стійкості. З цією метою попередньо усі витрати підприємства варто розбити на дві групи у залежності від обсягу виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні витрати.
Змінні витрати збільшуються і зменшуються пропорційно обсягу виробництва продукції. Ці витрати сировини, матеріалів, палива, заробітної плати працівникам, відрахування і податки від зарплати і виторгу і т.д.
Постійні витрати не залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених відсотків за кредити