третій із розглянутих показників – коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.
Оцінка положення на ринку цінних паперів виконується на підприємствах, зареєстрованих на фондових біржах та які випускають там свої цінні папери. Аналіз не може бути виконаний безпосередньо за даними фінансової звітності - потрібна додаткова інформація. Оскільки термінологія по цінних паперах у нашій країні ще остаточно не склалася, то назви показників, що приводяться, є умовними.
Дохід (прибуток) на акцію
Він розраховується по формулі:
Дохід (прибуток) = прибуток після сплати податків
на акцію та дивідендів на привілейовані акції
кількість звичайних акцій
Саме цей показник у значній мірі впливає на ринкову ціну акцій. Основний його недолік в аналітичному плані - просторова непорівнянність через неоднакову ринкову вартість акцій різних компаній.
Цінність акції
Вона розраховується по формулі:
Цінність акції = ринкова ціна акції
доход на акцію
Цей показник служить індикатором попиту на акції даної компанії, оскільки показує, як багато згодні платити інвестори в даний момент на одну гривню прибутку на акцію. Відносно високий ріст цього показника в динаміці вказує на те, що інвестори очікують більш швидкого зростання прибутку даного підприємства в порівнянні з іншими. Цей показник також можна використовувати в просторових (міжгосподарських) зіставленнях. Підприємствам, що мають відносно високе значення коефіцієнта стійкості економічного росту, характерно, як правило, і високе значення показника «цінність акції».
Коефіцієнт котирування акції.
Він розраховується по формулі:
Ккотирування акції = ринкова ціна акції
облікова ціна акції
Розраховується відношенням ринкової ціни акції до її облікової (книжкової) ціні. Книжкова ціна характеризує частку власного капіталу, що приходиться на одну акцію. Вона складається з номінальної вартості (тобто вартості, проставленої на бланку акції, по якій вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною акцій у момент їх продажу і їхньою номінальною вартістю) і частки накопиченого і вкладеного у розвиток фірми прибутку. Значення коефіцієнта котирування більше одиниці означає, що потенційні акціонери, здобуваючи акцію, готові дати за неї ціну, що перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що приходиться на акцію на даний момент.
Дивідендна прибутковість акції
Вона розраховується по формулі:
Дивідендна прибутковість акції = Дивіденд на одну акцію
Ринкова ціна акції
Виражається відношенням дивіденду, виплачуваного на акції, до її ринкової ціни. На підприємствах , що розширюють свою діяльність шляхом капіталізації більшої частини прибутку, значення цього показника відносно невелике. Дивідендна прибутковість акції характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акціїпідприємства. Це прямий ефект. Є ще і непрямий
(доход чи збиток), що виражається в зміні ринкової ціни акцій даного підприємства.
Дивідендний вихід.
Він розраховується по формулі:
Дивідендний вихід = Дивіденд на одну акцію
Доход на акцію
Найбільш наочне тлумачення цього показника — частка чистого прибутку, виплачена акціонерам у вигляді дивидендів. Значення коефіцієнта залежить від інвестиційної політики підприємства. З цим показником тісно зв'язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, що характеризує її частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності. Сума значень показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює одиниці.
В даний час більшість підприємств України знаходиться в скрутному фінансовому стані. Високі податкові і банківські процентні ставки, взаємні неплатежі між суб'єктами, що хазяюють, приводять до того, що підприємства виявляються неплатоспроможними. Зовнішньою ознакою неспроможності (банкрутства) підприємства є призупинення його поточних платежів і нездатність задовольнити вимоги кредиторів протягом трьох місяців із дня настання термінів їхнього виконання.
У зв'язку з цим особливу актуальність здобуває питання оцінки структури балансу, тому що рішення про неспроможність підприємства приймаються по визнанні незадовільності структури балансу.
Основна мета проведення попереднього аналізу фінансового стану підприємства - обґрунтування рішення про визнання структури балансу незадовільної, а підприємства - платоспроможним відповідно до Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343 – Х11 «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнанні його банкрутом».
Для оцінки незадовільної структури балансу неплатоспроможного підприємства використовуються показники:
- загальний коефіцієнт ліквідності;
- коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними коштами;
- коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності.
Підставою для визнання структури балансу незадовільної, а підприємства неплатоспроможним є наявність однієї з умов:
якщо загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має
значення нижче нормативного ( 1,5 );
- якщо коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на
кінець звітного періоду має значення нижче нормативного ( 0,3 ).
Загальний коефіцієнт ліквідності
Він розраховується по формулі:
Поточні активи - Витрати майбутніх періодів
Клик =
Поточні пасиви - Доходи майбутніх періодів
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами
Він розраховується по формулі:
Поточні активи - Поточні пасиви
Кзок =
Поточні активи
У випадку якщо загальний коефіцієнт ліквідності нижче нормативного, а частка власного оборотного капіталу у формуванні поточних активів менше 0,3 (норматив), але мається тенденція росту цих показників, розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кв.п.) за період, рівний шести місяцям.
Коефіцієнт відновлення платоспроможності
Він розраховується по формулі:
Клік1+ 6 / Т ( Клік1 - Клик0)
Кв.п. =
Клік (норм)
де Клік1 і Клік0 - відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності наприкінці і початку звітного періоду; Клік (норм)- нормативне значення загального коефіцієнта ліквідності; 6 - період відновлення платоспроможності, міс.; Т- звітний період, міс.
Якщо Кв.п. > 1, то у підприємства є реальна можливість відновити свою платоспроможність, і, навпаки, якщо Кв.п.<1 , то у підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність у найближчі час.
У тому випадку, якщо фактичний рівень Клік і Кзок дорівнює чи вище нормативних значень на кінець періоду, але намітилася тенденція їхнього зниження розраховують коефіцієнт утрати платоспроможності (Ку.п.) за період, рівний три