Зазначимо, що Національний банк у порядку законодавчої ініціа-тиви вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про внесення змін до статті 32 Закону України "Про бюджетну систему Украї-ни", запропонувавши викласти її в такій редакції: «Касове вико-нання бюджетів здійснюється Державним казначейством України, Національним банком України та уповноваженими банками».

Як безпосередній учасник ринку облігацій Національний банк виконує обов'язки:

генерального агента Міністерства фінансів України з обслу-говування розміщення облігацій та проведення платежів за ними;

депозитарію за облігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів;

контролюючого органу;

дилера на вторинному ринку.

Іншими учасниками ринку облігацій є:

комерційні банки;

юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків;

організаційно оформлені торговельні системи.

Функції генерального агента з обслуговування випуску облігацій та проведення платежів за ними здійснюються Національним бан-ком на підставі угоди з Міністерством фінансів. Умовами цієї угоди визначаються необхідність спільного розроблення та узгодження графіка та правил розміщення облігацій, надання інформаційних повідомлень про продаж цінних паперів та його результати, вико-нання Національним банком функцій платіжного агента.

Продаж облігацій на первинному ринку організовує Національ-ний банк. Цей продаж проводиться у формах:

аукціону з оголошенням обсягу облігацій, виставлених на продаж;

аукціону без оголошення обсягу облігацій, що пропонуються до продажу;

продажу з оголошенням обсягу реалізації облігацій за фіксо-ваними цінами, які встановилися на попередньому аукціоні;

продажу без оголошення обсягу реалізації за фіксованими ці-нами. які встановилися на попепедньому аукціоні.

Покупцями облігацій на торгах, що проводяться Національним банком України, виступають комерційні банки та їхні філії. Комерційним банкам надається право на придбан-ня облігацій за рахунок:—

власних і залучених коштів за умови дотримання встановле-них Національним банком економічних нормативів;—

коштів клієнтів та за їхніми дорученнями.

Для обслуговування обігу облігацій необхідна відповідна інф-раструктура — депозитарна мережа, яка забезпечує облік та пере-реєстрацію прав власності за цінними паперами. Зважаючи на це, Національний банк України створив спеціалізований електронний депозитарій, що є центральною ланкою дворівневої системи обліку державних боргових зобов'язань та здійснення розрахунків за ними. Депозитарії комерційних банків у цій системі посідають нижчий рі-вень і реалізують функції зберігача облігацій.

3 викладеного вище можна зробити висновок, що Національний банк посідає провідне місце на ринку державних облігацій, здійс-нюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження насамперед обумовлені використанням Національним банком облігацій як інструмента регулювання гро-шового ринку.

У зв'язку з виконанням функцій контрольного органу Націо-нальний банк України:

встановлює порядок бухгалтерського та депозитарного облі-ку, розміщення, сплати процентів та погашення облігацій в устано-вах банківської системи;

здійснює контроль за комерційними банками — учасниками ринку облігацій під час їх розміщення, обігу та погашення;

не допускає до участі на ринку державних облігацій комер-ційні банки у разі порушення ними вимог чинного законодавства;

отримує інформацію про результати торгів облігаціями на вторинному ринку, кількість облігацій на рахунках «депо» у депози-тарній мережі, рух коштів за облігаціями в установах банківської системи.

Наприкінці літа 1998 року у зв язку з погіршенням стану держав-них фінансів Кабінет Міністрів України запропонував інвесторам на добровільних засадах провести заміну облігацій внутрішніх держав-них позик (ОВДП) 1997 р. і 1998 р. на конверсійні облігації внутріш-ньої державної позики (КОВДП) 1998 р. Українським комерційним банкам було запропоновано провести конверсію ОВДП, що перебу-вають у їхній власності, на облігації з термінами погашення у 2001— 2004 рр., а нерезидентам — з термінами погашення у 2000 році.

Звичайно, центральний банк держави відносно центрального уряду виступає у ролі обслуговуючого банку, в якому зберігаються кошти державного бюджету та позабюджетних фондів. Але роль Національного банку України у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу не обмежується лише виконанням функції пла-тіжного агента уряду України.

Участь у процесі обслуговування зовнішнього боргу країни, зок-рема державного зовнішнього боргу, є однією з додаткових функ-цій, яку, поряд з основними, виконує центральний банк держави.

З метою задоволення поточних потреб в іноземній валюті для виконання зовнішніх фінансових зобов'язань Національний банк України організовує на території України купівлю-продаж конвер-тованих валют за гривню. При цьому Національний банк України використовує золотовалютний резерв, здійснюючи валютні інтер-венції з метою впливу на курс національної валюти відносно іно-земних валют. Це дає можливість резидентам — позичальникам іноземних кредитів отримувати іноземну валюту, необхідну для виконання платежів з обслуговування зовнішнього боргу. Забез-печення внутрішньої і зовнішньої стабільності національної валю-ти дає змогу резидентам України — позичальникам іноземних кредитів знизити ризики, пов'язані із коливаннями курсу національ-ної валюти відносно іноземних валют, і з більшою вірогідністю спрогнозувати потреби у національній валюті для забезпечення пла-нових платежів у іноземній валюті в рахунок обслуговування цих кредитів.

Джерела.