засвідчити надпис своїм підписом;*
записати в касову книгу фактично видану суму і проставити на відомості штамп: «Видатковий касовий ордер № ».
У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання і видача грошей за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.
Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир перевіряє:
наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі – дозвільного підпису керівника підприємства;
правильність оформлення документів;
наявність перелічених у документах додатків.
Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом “Оплачено” із зазначенням дати (число, місяць, рік).
Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі у касу підприємства реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних відомостей, реєструються після виплати по них грошей.
Касові документи, після складання звіту касира та його оброблення в бухгалтерії, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою в окремому сейфі.
Оскільки на підприємстві є одна каса, то відповідно ведеться одна касова книга, аркуші якої пронумеровані, прошнуровані і опечатані печаткою. Кількість аркушів касової книги засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках через копіювальний папір за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі.
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими касовими ордерами під розпис у касовій книзі. Готівку, яку касир видає по платіжних відомостях він відображає у касовій книзі після закінчення строків цих виплат.
Для здійснення операцій на поточному рахунку підприємства до банку подаються належним чином оформлені відповідні первинні документи.
Виходячи з цього, документи, за допомогою яких проводяться операції на поточному рахунку в банку підприємства діляться на три групи:
- документи, за допомогою яких підприємство забезпечує зв'язок між поточним рахунком і касою (заява на отримання чекових книжок, грошова чекова книжка, об'ява про внесення готівки);
- документи, за допомогою яких підприємство здійснює розрахунки з іншими підприємствами (платіжні доручення, платіжна вимога-доручення);
- документи, за допомогою яких здійснюється списання сум недоїмок до бюджету за додатками і які стягуються у безспірному порядку (платіжна вимога, інкасове доручення-розпорядження).
Отримані гроші оприбутковуються в касу прибутковим касовим ордером, в якому зазначають, що підставою для здійснення надходжень до каси є чек за номером.
Для передачі готівки із каси підприємства до банку касиром підприємства оформляється вручну «Об'явка про внесення готівки». Підписи керівника, головного бухгалтера і печатка підприємства не ставляться; касир підприємства підписується лише один раз на верхній частині об’яви про внесення готівки. Після здачі грошей у банк касиру підприємства видається на руки середня частина об’яви про внесення готівки (квитанції), яка містить відмітки банку про існування внесених коштів на поточний рахунок. Квитанція від об’яви про внесення готівки є безпосереднім свідченням здачі грошей до банку і на її підставі оформляється видатковий касовий ордер.
Документи, за допомогою яких підприємство здійснює розрахунки з іншими суб'єктами господарювання є «Платіжне доручення» та «Платіжна вимога-доручення», яку застосовують рідше.
Платіжне доручення (далі - доручення) – документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Для проведення розрахунків за допомогою платіжного доручення їх дають до банку у двох екземплярах. Перший екземпляр (з підписами і печаткою від підприємства) залишається у банку, а другий видається разом із випискою по розрахунковому рахунку платнику коштів. Доручення приймаються протягом десяти днів (календарних) з дня його виписки до виконання банком.
Доручення застосовуються підприємством в розрахунках за товарними і нетоварними операціями.
Розрахунки дорученнями здійснюються у випадку:
- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
- в порядку попередньої оплати;
- в інших випадках за згодою сторін.
Попередню оплату підприємство здійснює у разі, якщо це обумовлено у говорі з постачальником.
Платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції виконаних робіт, наданих послуг);
нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку «сума до оплати літерами».
Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику. Номер платіжної вимоги-доручення проставляється одержувачем коштів.
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину документа (ставить лише печатку і підпис) і здає в банк, що його обслуговує.
Платіжні вимоги-доручення приймаються банком на протязі дванадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення вимоги-доручення не враховується.
Вимога-доручення подається в установу банку у двох примірниках. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.
Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку підприємства є банківська виписка, до якої банком додаються документи, на підставі