Показники | На кін. 2005 р | На кін. 2006 р | На кін. 2007 р

Коефіцієнт загальної ліквідності | 0,9 | 0,6 | 0,57

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,05 | 0,06

Отже, коефіцієнт загальної ліквідності показує яка частина поточних зобов'язань може бути погашена, якщо підприємство використає всі свої оборотні активи, рекомендоване значення даного показника становить більше 1. Згідно з нашими розрахунками коефіцієнт загальної ліквідності (див. таблицю 2.9) на кінець періоду становить 0,9, що наближається до нормативного значення і свідчить про можливість повного погашення поточних зобов'язань підприємства за рахунок своїх оборотних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства погасити поточні зобов'язання і показує яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Згідно з результатами розрахунку значення цього показника на кінець періоду склало 0,06. Розрахунки свідчать про досить високі значення показника абсолютної ліквідності, тому підприємство значну частину поточних зобов'язань зможе погасити за рахунок наявних грошових коштів.

На кінець періоду значення цього показника зменшилось і становить 0,6, що свідчить про те, що на поч. наступного року підприємство зможе погасити лише частину своїх поточних зобов'язань за рахунок своїх оборотних активів.

Відповідно до розрахунків значення коефіцієнта абсолютної ліквідності на початок періоду мало 0,06, а на кінець періоду склало 0,05, тобто відбулось зменшення даного показника. Значення цього показника на поч. і кін. періоду досить низькі, тому підприємство зможе погасити за рахунок наявних грошових коштів тільки половину своїх поточних зобов'язань.

2.3 Визначення складних областей обліку і аудиторської перевірки грошових операцій

Під час планування та проведення процедур аудиту аудитор може стикнутися із суттєвими перекрученнями у фінансовій звітності підприємства, що можуть бути результатом зви-чайних помилок або наслідком шахрайства , що і можна віднести до складних областей аудиторської перевірки .

Помилка — ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильно-го представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представ-лення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими за-писами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сут-ність фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки активів і застосування неправильних методів їх списання та пропуску або при-ховання результатів діяльності, незаконного отримання в особисту власність грошово-матеріальних цінностей .

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керів-ництво підприємства.

Одне із найважливіших і обов’язкових завдань аудиту є перевірка достовірності виписок, що банк видає підприємству, особливу увагу аудитор повинен направити на наявність штампів і підписів працівників банківських установ на документах, що додаються. Аудитор повинен знати, що всі сучасні банки на комп’ютерній системі обліку і банківські виписки видаються клієнтам кожного дня, коли проводяться операції на рахунках. Тому аудитор повинен перевірити вихідні і вхідні залишки не лише за випискою, а й за датами здійснення операцій. Це дасть змогу аудиторові виявити знищені банківські виписки за день.

Також, однією із складних областей аудиту є те, що аудитор повинен звірити корінці грошових чеків, а саме номери зазначені на них з банківськими виписками, пам’ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносяться до виписки, а потім вже перевіряти одержання і повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо у виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек у чековій книжці відображений як зіпсований, то це свідчить про можливі зловживання. Трапляються також випадки, коли підприємство перераховує кошти за придбані товари, які насправді не надійшли на склад, або надійшли, але не того асортименту, що зазначено в документах, або перераховані за придбання кошти були віднесені у дебет рахунків обліку витрат, а фактично одержані цінності відображаються в обліку по дебету рахунку матеріальних цінностей і кредиту рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Тому аудитор також повинен включати всі моменти порушень, незважаючи на ступінь довіри керівництву підприємства.

Зловживання, якщо вони існують бажано виявляти на самому об’єкті перевірки, не сподіваючись на те, що необхідні результати встановлюватимуться безпосередньо в установі банку. Не виключено, що деякі працівники банку можуть бути причетними до різних зловживань.

При списанні по касі у видаток сум на виплату зарплати особам не спискового складу за видатковими касовими ордерами або платіжними відомостями, потрібно аудиторові зіставити суми та підписи осіб у платіжних документах із підписами і сумами у трудовій угоді, а також при змозі провести зустрічну перевірку достовірно виконаних робіт та отриманих коштів.

Велику увагу також потрібно приділити правильності оформлення документів, а саме правильності реквізитів та їх заповнення .