забезпечення цілеутворюючої діяльності людини. Завдяки випе-реджальному відображенню людина розкриває причинно-наслідкові зв'язки, передбачає майбутнє, ставить перед собою мету, враховує мотиви і приймає вольові рішення, вносить необхідні корективи, переборює труднощі. Своєю діяльністю вона активно впливає на навколишній світ;—

наявність емоційно-оцінних ставлень до всього, що відбувається навколо, до інших людей та до самої себе. Ця характеристика свідо-мості виявляється найвиразніше в таких моральних почуттях, як по-чуття обов'язку, патріотизм, інтернаціоналізм та ін. Переживання підсилюють чіткість усвідомлення себе та навколишнього світу, а тому є важливим стимулом для активізації свідомості.

Людина здавна замислювалася над тим, як працює її свідомість, чим вона відрізняється від інших людей, котрі живуть поруч, як вона сприймає довкілля і водночас усвідомлює його, чому багато з того, що бачать очі й чують вуха, проходить повз неї, тощо.

Свідомість — це інтегральний момент психічних процесів. У психічній діяльності немає окремих психічних актів, усі вони взаємо-пов'язані.

7. Свідомість та ментальність

У сфері свідомості є явища, які в тому чи іншому сус-пільному середовищі характеризують її відмінність від інших психіч-ниХ феноменів.

Ментальність — це притаманний даній нації варіант світосприй-мання, поведінки, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі (Г. Півторак).

Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, міфологією та релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має надсвідомий ха-раїаер. Національний менталітет є продуктом певної культури і вод-ночас, персоніфікуючи її, — носієм, продовжувачем культурних тра-диНІй і норм поведінки в наступних поколіннях. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через ро-диііу, яка відтворює культурне середовище етногрупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті із своєрідного родинного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої воца дотримуватиметься протягом усього свого життя. Пізніші куль-

турні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки. Так, глибо-ко вкоріненими в душі українців є "матріархальність" родини, не-довіра до влади, загострена прихильність до ідеї рівності.

"Душа" українського народу формувалася впродовж багатьох століть існування в контексті землеробської культури, яка народжу-вала в етнічній свідомості пращурів українського люду архетип лас-кавої, лагідної неньки-землі, її поетичне бачення, що зумовлювало обрядовість народного життя. Це й спричинилося до формування основних рис української ментальності.

Ашпеїзм. Термін "антеїзм" походить від імені давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свою життєву силу в постійному зв'язку з матір'ю-землею. Родючість грунту, краса при-роди, чарівна м'якість краєвидів, емоційно-шанобливе ставлення до землі загалом — усе це сприяло розвиткові надзвичайної працездат-ності українського народу.

"Екзистенціально-межове"світовідчуття. Вчені розуміють під цим терміном гостроемоційне переживання сьогодення, життєлюбність, поетичне, лірично-пісенне сприймання природного й соціального оточення, пріоритет "серця" над "головою".

Індивідуалізм зумовлений проживанням у малих соціальних гру-пах. В українському менталітеті поєднаний з ідеєю рівності, пова-гою до кожного індивіда та його свободи, гострим несприйняттям деспотизму, абсолютної монархічної влади.

Соціопсихологічний і політичний конформізм. В історичному ста-новленні психіки особливу роль відіграє геополітична ситуація. Ко-лонізація України, відсутність державності, соборності території розвивали й особливості світосприймання народу з домінантою то-тального підкорення. За таких умов нівелювалися споконвічні чес-ноти свободи, честі, сумління тощо. Умовою виживання стали Соціопсихологічний і політичний конформізм, який передбачав не лише прислужництво "меншовартісної" нації, а й її задоволення від рабства.