згрупувати у два блоки: основна діяльність та її забезпечення.
До основної діяльності належать: передінвестиційні до-
слідження, планування, розробка проектно-кошторисної документації, укладання контрактів, капітальний ремонт, будівельно-монтажні роботи, технічне переозброєння, реконструкція, виробництво, надання послуг, уведення в експлуатацію об’єк-тів і т. п.
Діяльність із забезпечення включає організаційне, право-
ве, кадрове, фінансове, матеріально-технічне, маркетингове, інформаційне забезпечення.
Кожна ЦКП, незалежно від її складності, обсягів фінансування та масштабів робіт, перебуває в різних станах: від стану, коли програми ще немає, до стану, коли про-
грами вже немає. Проміжок часу від моменту виникнення програми до моменту її ліквідації має назву життєвого циклу ЦКП. Згідно з існуючою практикою стани, через які проходить ЦКП, називають етапами (фазами, стадіями) ЦКП. У свою чергу, кожен етап може підрозділятися на — підетапи(підфази, підстадії).
Відповідно до системного підходу й основних принципів програмно-цільового планування (цільова спрямованість на досягнення кінцевих результатів, комплексність, альтернативність, керованість) чередування етапів розробки та реалізації ЦКП здійснюється за такою схемою.
Відбір переліку проблем, що підлягають програмному роз-в’язанню.
Формування та видача вихідного завдання на розробку програми.
Розробка проекту програми.
Затвердження програми.
Реалізація програми.
Звіт про виконання програми.
Розглянемо сутність, завдання і перелік необхідних видів робіт та обґрунтувань кожного етапу розробки і реалізації цільових комплексних програм.
Етапи розробки та реалізації ЦКП
Учасники ЦКП | Етапи, підетапи, заходи ЦКП
Державний орган-замовник ЦКП | Відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню
Діагностика проблем | Визначення цілей
Державний орган-замовник
ЦКП | Формування та видача вихідного завдання
на розробку програми
Формулювання цілей та завдань | Визначення статусу учасників програми | Орієнтовний обсяг витрат на розробку і реалізацію програми
Головний
розробник
ЦКП | Розробка проекту програми
Ідентифікація проблем | Проект програми
Побудова дерева цілей | Основні показники | Перелік заходів | Обґрунтування | Організаційно-еко-номічний механізм
Державний
орган-замовник
ЦКП | Затвердження програми
Державний орган-виконавець ЦКП, підприємства-виконавці ЦКП | Реалізація програми
Оприлюднення цілей, переліку пріоритетів та організаційно-економічного механізму | Укладання державних контрактів | Виконання комплексів робіт
Державний орган-замовник ЦКП,
Державний орган-виконавець ЦКП | Звіт про виконання програми
Відбір переліку проблем, що підлягають програмному роз-в’язанню. Згідно з теорією менеджменту всю сукупність проблем мож-на класифікувати за двома типами. По-перше, проблемною вважається ситуація, коли традиційні методи державного регулювання нездатні забезпечити досягнення цілей соціально-економічної політики. Так, за допомогою непрямих методів регулювання дер-жава впливає на економічні інтереси суб’єктів підприємництва з метою орієнтації їхньої діяльності в напрямках державних пріоритетів. Але низька еластичність економічних важелів і мотивів поведінки підприємців створює ситуацію, коли мета державного регулювання стає неадекватною засобам її досягнення. Як наслідок — цілі не досягаються. По-друге, проблематичною є й потен-ційна можливість досягнення позитивного результату.
Формування переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню здійснюється на підставі стратегії соціально-економічної політики держави. У зв’язку з тим, що ЦКП державного рівня потребують, як правило, великих обсягів фінансових і матеріальних ресурсів і навіть (у деяких випадках) створення спеціальних органів управління, формування національних програм доцільно здійснювати тільки в разі, по-перше, великої народногосподарської значущості та, по-друге, неможливості комплексного розв’язання проблем за допомогою традиційних методів планування та регулювання. Відтак, основними принципами формування переліку проблем, для розв’язання яких необхідне розроблення відповідних програм, є: оцінка суспільних потреб у вирішенні тієї чи тієї проблеми; облік і аналіз негативних і позитивних зовнішніх ефектів, які можуть виникнути в результаті вирішення існуючих проблем; порівнювання витрат на розв’язання проблем із ресурсними можливостями.
Процедура відбору проблем, що підлягають програмному роз-в’язанню, пов’язана з пріоритетами соціально-економічної політики держави. Проголошення державних пріоритетів здійснюється на підставі політичних рішень, які мають відповідати принципам економічної ефективності та соціальної справедливості.
2. Формування вихідного завдання на розробку програми.
Роботу з формування вихідного завдання на розробку ЦКП здійснює замовник. Вихідне завдання має складатися з таких головних блоків:—
розгорнуте формулювання головної цілі, підцілей та зав-дань програми;—
орієнтовний перелік центральних та місцевих державних органів, які братимуть участь у реалізації програми;—
обсяг витрат на розробку та реалізацію програми із зазначенням основних джерел фінансування;—
інші вказівки щодо організації розробки та реалізації програми.
Характер і специфіка народногосподарських проблем, а також рівень компетенції державних органів зумовлюють необхідність визначення статусу учасників програмно-цільового планування. Учасниками формування та реалізації ЦКП є: державний орган — замовник ЦКП; головний розробник ЦКП; державні органи — виконавці ЦКП; підприємства — виконавці заходів ЦКП.
Державний орган — замовник ЦКП (орган законодавчої, виконавчої, представницької влади) впливає на всі етапи життєвого циклу програми: визначає проблеми, способи їхнього розв’язання й цілі програми; формує вихідне завдання на розробку програми; визначає головного розробника програми; затверджує програму та забезпечує контроль її виконання. У разі, коли розв’язання проблеми по-требує високого рівня компетенції учасника програмно-цільового управління створюють орган управління програмою, якому передають повноваження державного замовника ЦКП.
Головний розробник ЦКП — організація, основними функціями якої є: розробка проекту програми, координація дій виконавців програми, контроль виконання й коригування заходів ЦКП. Функції головного розробника може виконувати орган управління програмою, якщо такий створено. Головним розробником може бути й колектив фахівців з державних службовців високого рангу, науковців, провідних спеціалістів у галузі виробництва, фінансів, маркетингу, інформаційних технологій і т. п.
Державний орган — виконавець ЦКП (орган державної виконавчої влади) несе відповідальність за виконання певних заходів ЦКП. Найважливішою функцією цього учасника програмно-цільового управління є укладання державних контрактів з підприємствами — виконавцями завдань програми.
Підприємство — виконавець ЦКП — це підприємство (установа, організація), що забезпечує виконання конкретних завдань програми (державних замовлень) через виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг).
3. Розробка проекту програми.
Роботу з розробки проекту ЦКП очолює й координує орган управління програмою. Проект програми має