де ОДВ — отримані дивіденди і відсотки;

РКП — реалізований курсовий прибуток;

НКП — нереалізований курсовий прибуток;

ПІ — початкові інвестиції;

ДК — додаткові кошти;

Т1— число місяців знаходження грошових коштів, вкладених у фондові інструменти, в портфелі;

ВЗ — вилучені засоби;

Т2 — число місяців відсутності грошових коштів, вкладених у фондові інструменти, в портфелі.

Дана формула включає як реалізовані (поточні надходження плюс приріст курсової вартості), так і нереалізовані доходи в результаті приросту курсової вартості за рік. Внесені додаткові суми і вилучені засоби зважуються по числу місяців, коли вони були вкладені в портфель.

Значення показника «прибутковості портфеля», отримане в результаті вказаних формул, може бути використано в аналізі прибутковості, скорегованої з урахуванням ризику і середньоринкових показників.

Даний спосіб порівняльного дослідження дуже зручний для інвестора, оскільки він може показати, наскільки позитивно зарекомендував себе фондовий портфель щодо ринку цінних паперів в цілому.

5.4. МОНІТОРИНГ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Система моніторингу фондового портфеля є розроблений акціонерною компанією механізм безперервного спостереження за ліквідністю, прибутковістю і безпекою цінних паперів, що входять в нього, в умовах змінної ринкової кон'юнктури.

Основною метою розробки системи моніторингу є:

постійний контроль за рухом ринкової вартості цінних паперів і відхиленням її від середньоринкового курсу;

аналіз причин, що викликали ці відхилення;

розробка заходів по відповідному коригуванню складу і структури портфеля і вилученню з нього неефективних фондових інструментів;

формування нового портфеля цінних паперів, що відповідають
інвестиційній спрямованості власника.

З цією метою використовуються різні методи аналізу стану фондового ринку і інвестиційних якостей цінних паперів окремих емітентів.

Самими представницькими вважаються два напрями:

фундаментальний аналіз;

технічний аналіз.

Аналіз вимагає великих грошових витрат і високої кваліфікації інвестиційних менеджерів.

Фундаментальний аналіз виправдовує себе при тривалій роботі з крупними компаніями і при орієнтації на середньострокові і довгострокові інвестиції.

Прийоми технічного аналізу більш оперативні і засновані на інформації про динаміку біржових курсів акцій, що цілком достатньо для прийняття інвестиційних рішень. Часто вказані методи використовуються в комбінації.

В умовах недостатньо розвинутого ринку цінних паперів в Україні переважним є фундаментальний аналіз. Він включає три рівні задач:

вивчення загальної економічної ситуації в країні;

аналіз окремих сегментів ринку цінних паперів;

вивчення фінансового стану окремих компаній-емітентів.

Результати фундаментального аналізу оформляються у формі дослідницького звіту. Вивчення загальної економічної ситуації засновано на показниках, що характеризують динаміку виробництва, рівень ділової активності, накопичення і споживання, темпи інфляції, фінансовий стан держави (бюджетний дефіцит, об'єм внутрішнього і зовнішнього боргу і ін.).

Аналіз окремих сегментів фондового ринку здійснюється в галузевому розрізі. В кожний даний момент встановлюються галузі, які знаходяться на підйомі і забезпечують інвесторам найвигідніші вкладення засобів.

У фундаментальному аналізі практикується класифікація всіх галузей на три типи: стійкі, циклічні і зростаючі.

До стійких відносяться галузі, що випускають життєво важливу продукцію для населення, а також надають йому необхідні послуги (харчова промисловість, комунальні послуги і ін.). Ці галузі найбільш надійні з погляду інвестицій в їх цінні папери, які, проте, не відрізняються високою прибутковістю.

Циклічні галузі виробляють засоби і товари тривалого користування (автомобілебудування, машинобудування, сільгоспмашинобудування і ін.). Результативність вкладень в дані галузі залежить від стадії циклу, на якій вони знаходяться. Ті з них, які проходять стадію підйому, забезпечують високу прибутковість інвестицій в цінні папери.

Зростаючі галузі відрізняються високими темпами об'єму виробництва, що перевершують темпи зростання ВВП по країні в цілому. Інвестиції в такі галузі зв'язані з великим ризиком, але вони пропонують вкладникам високий дохід в теперішньому і майбутньому періодах.

Аналіз фінансового стану окремих акціонерних компаній дозволяє відібрати ті з них, які найбільшою мірою відповідають інвестиційній меті вкладників.

Оцінка інвестиційної привабливості акціонерних суспільств включає чотири етапи:

вивчення поточного фінансового стану і перспектив його зміни;

аналіз показників діяльності компаній (ліквідності, платоспроможності, оборотності і прибутковості активів і ін.);

аналіз складу і структури капіталу (власного і позичкового);

оцінка потенціалу акцій.

Для визначення потенціалу акцій застосовується система показників, що відображають якість даних фондових інструментів. Вона подана в табл. 5.2. В ході аналізу проводиться порівняння цих показників з даними інших аналогічних компаній, а також з величинами, що склалися за попередні періоди. За наслідками фундаментального аналізу складається довідка, що відображає основні фінансові показники і коефіцієнти по розглянутих компаніях. Потім робляться висновки щодо покупки, продажу або збереження в своєму портфелі цінних паперів, що емітуються даними акціонерними компаніями.

Таблиця 5.2

Результативні показники інвестиційної привабливості акціонерного суспільства

Показники | Розрахункові формули

1 . Чистий прибуток на одну звичайну акцію |

Чистий прибуток — дивіденди по префакціям

Кількість звичайних акцій у акціонерів

2. Співвідношення ринкової ціни і річного доходу по акції (ціна /дохід) |

Ринкова ціна акції

Чистий прибуток на одну звичайну акцію

3. Дивіденд на одну звичайну акцію |

Величина дивідендного покриття

Кількість звичайних акцій у акціонерів

4. Співвідношення ринкової і номінальної вартості акцій |

Ринкова вартість акції

Номінальна вартість акції

5. Норма виплати дивіденду до чистого прибутку |

Дивіденд на одну звичайну акцію

Чистий прибуток на одну звичайну акцію

6. Співвідношення між бухгалтерською і ринковою вартістю акції |

Бухгалтерська вартість однієї акції

Ринкова вартість однієї акції

Технічний аналіз інвестиційної ситуації базується на використанні графічних методів вивчення динаміки цін.

В процесі графічного аналізу розв'язуються три задачі:

прогнозування рівня цін;

знаходження оптимального моменту часу для покупки або продажу цінних паперів;

перевірка повноти і достовірності фундаментального аналізу.

Основним методом технічного аналізу є побудова гістограм, за допомогою яких для кожного біржового дня визначаються мінімальний і максимальний рівні ціни, а також ціна при закритті біржі, тобто відображаються рівень і розмах коливань цін. Їх сукупність за достатньо тривалий період часу дозволяє вивчити основні тенденції в цінах на акції.

Для зниження ризику на фондовому ринку України