Регіональний ризик — ризик вкладення грошових коштів в цінні папери акціонерних компаній, що знаходяться під юрисдикцією країни з недостатньо стійким економічним станом або з недружнім відношенням до країни, резидентом якої є інвестор.

Ризик законодавчих змін виникає у зв'язку з перереєстрацією акціонерного товариства, отриманням ліцензії на право здійснення операцій з цінними паперами, що викликає додаткові витрати у емітента і інвестора.

Валютний ризик пов'язаний з вкладеннями у валютні цінні папери і обумовлений зміною курсу національної валюти. Втрати інвестора виникають у зв'язку з підвищенням курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют.

Інфляційний ризик виникає унаслідок того, що при високих темпах інфляції доходи, одержувані інвесторами від цінних паперів, знецінюються (з погляду реальної купівельної спроможності грошей) швидше, ніж збільшаться в найближчому майбутньому. В результаті інвестор понесе втрати.

Галузевий ризик пов'язаний із специфікою окремих галузей. Даний ризик виявляється в зміні інвестиційних якостей і курсової вартості цінних паперів і втратах інвесторів виходячи з приналежності галузі до певного типу. По ступеню ризику галузі класифікуються на схильні циклічним коливанням і менш схильні подібним коливанням.

Таблиця 5.6.

Класифікація ризиків на фондовому ринку

Види систематичного ризику | Види несистематичного ризику

Макроекономічні, галузеві, регіональні ризики

1. Регіональний(економічний, політичний і ін.)

2. Ризики законодавчих змін

3. Валютний ризик

4. Інфляційний ризик

5. Галузевий ризик |

Ризики акціонерного зростання

Кредитний (діловий) ризик

Ризик ліквідності

Процентний ризик

Ризик несумлінного проведення операцій на фондовому ринку

Ризики управління портфелем, включаючи технічні ризики

Капітальний

Селективний

Відзивний

Ризики поставки цінних паперів

Операційний

Ризик врегулювання розрахунків

Несистематичний ризик вважається тим, що диверсифікується. Він об'єднує (агрегує) всі види ризиків, пов'язаних з конкретними цінними паперами або емітентом. Він може бути знижений за рахунок підбору в портфель менш ризикованих фінансових активів.

Розглянемо окремі види несистематичного ризику.

Кредитний (діловий) ризик спостерігається за ситуації, коли емітент, що випустив боргові (процентні) цінні папери, виявиться не в змозі виплачувати відсотки по них або основну суму боргу. Кредитний ризик компанії-емітента вимагає уваги як з боку фінансових посередників, так і інвесторів. Фінансове положення емітента часто визначається по співвідношенню між позичковими і власними засобами в пасиві балансу. Річ у тому, що банківський кредит достатньо вигідне джерело фінансування тільки в тому випадку, якщо сума відсотків по ньому менше, ніж сума витрат по випуску і розміщенню додаткового тиражу боргових цінних паперів (корпоративних облігацій). Проте, чим вище частка позичкових засобів в пасиві балансу (більше 50 %), тим більше вірогідність для акціонерів залишитися без дивідендів і відсотків, оскільки зусилля акціонерної компанії будуть направлені на погашення відсотків по банківському кредиту. При банкрутстві акціонерного товариства велика частина доходу від продажу активів буде направлена на погашення боргу кредиторам (банкам), і відшкодувати інвестовані засоби акціонерам буде нічим.

Ризик ліквідності пов'язаний з можливістю втрат при реалізації цінних паперів через зміну їх якості. Даний вид ризику широко поширений на фондовому ринку України, коли цінні папери продаються по курсу нижчому за їх дійсну вартість. Тому інвестор відмовляється бачити в них надійний товар.

Процентний ризик — вірогідність втрат, які понесуть інвестори із зміною процентних ставок на кредитному ринку. Зростання банківських процентних ставок по депозитах приводить до погашення курсової вартості акцій. При різкому підвищенні відсотка по депозитних рахунках може початися масове скидання акцій, емітованих під більш низькі відсотки.

Ризик несумлінного проведення операцій на фондовому ринку часто пов'язаний з прямим обманом інвесторів і є предметом розгляду в арбітражних судах.

Капітальний ризик — загальний ризик на всі вкладення в цінні папери. Втрати при даному виді ризику неминучі. Аналіз капітального ризику зводиться до оцінки того, чи варто мати справу з портфельними інвестиціями, чи не краще вкласти грошові кошти в інші види активів (нерухомість, товари, валюту і т. д.).

Селективний ризик — ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування порівняно з іншими їх видами при формуванні портфеля. Звичайно він викликається неправильною оцінкою інвестиційних якостей цінних паперів.

Відзивний ризик - можливі втрати інвестора, якщо емітент відкличе свої облігації з фондового ринку у зв'язку з перевищенням фіксованого рівня доходу по них над поточним ринковим відсотком.

Ризик поставки цінних паперів при ф'ючерсних контрактах пов'язаний з можливим невиконанням зобов'язань по своєчасній поставці цінних паперів, що є у продавця (особливо при проведенні спекулятивних операцій з цінними паперами), тобто при коротких продажах.

Операційний ризик викликається проблемами в роботі комп'ютерних мереж по обробці інформації, пов'язаної з цінними паперами, низьким рівнем кваліфікації технічного персоналу, порушенням технологій і ін.

Отже, сукупність ризиків, пов'язаних з вкладеннями в цінні папери, повинна враховуватися інвестиційними менеджерами в процесі прийняття і реалізації конкретних управлінських рішень.

Для всіх інвесторів захист від фінансового ризику до певної міри забезпечується дотриманням типових правил комерційної діяльності:

основний капітал бажано фінансувати за рахунок довготермінових позик, щоб надовго не зв'язувати власний капітал;

основний капітал повинен бути власним;

погашення довгострокових позик і відсотків по них доцільно здійснювати з грошових надходжень за реалізовуваними інвестиційними проектами;

короткострокове позикове фінансування повинне відповідати дійсній потребі в кредиті;

постійна орієнтація на зниження витрат по формуванню і управлінню інвестиційним портфелем;

наявні грошові надходження часто важливіше прибутку, оскільки забезпечують фінансову стійкість підприємства і його інвестиційну привабливість для інвесторів і кредиторів.

На закінчення відзначимо, що ризик — нормальна ситуація для діяльності інвестиційного менеджера, який не уникає ризику, а, правильно його прогнозуючи прагне понизити до мінімального рівня.

Хто не ризикує, той не може добитися великого успіху в підприємницькій діяльності.