Приклад: визначити реальну майбутню вартість інвестованих коштів за наступних умов: обсяг інвестицій – 200 тис.грн., період інвестування – 2 роки; очікувана ставка відсотку з врахуванням інфляції – 30% в рік, очікуваний темп інфляції в рік – 20%. Підставивши дані у формулу одержимо: FVp = 200 х ( 1+0.30 / 1+0.20 )2 = 234.7 тис.грн.

Б. Формування реальної ставки відсотку з врахуванням інфляції, що використовується в процесі компаундування або дисконтування вартості грошових засобів, здійснюється за формулою:

Jp = J – Ti (1.14.)

де Jp – реальна ставка відсотку;

J – номінальна ставка відсотку з врахуванням інфляції, сформована на грошовому ринку.

Після визначення реальної майбутньої вартості грошей в процесі її нарощування за реальною ставкою ми стикаємося з трьома ситуаціями:

J = Ti. В цій ситуації нарощування реальної вартості грошей не здійсниться, адже їх приріст покриється інфляцією;

J > Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде зростати не дивлячись на інфляцію;

J < Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде знижуватися, тобто процес інвестування є збитковим.

В. Формування рівня доходів від інвестицій, враховуючи темпи інфляції, передбачає визначення розміру так званої “інфляційної премії”. Розмір цієї премії, яка компенсує втрати реальної суми доходу інвестора від інфляції, розраховується за формулою:

Wi = Dp x Ti (1.1.5.)

де Wi – сума інвестиційної премії,

Dp – реальний середньо ринковий дохід по інвестиціям.

Відповідно, загальна сума доходів по інвестиційному проекту (у номінальному обчисленні) складе:

Dw = Dp + Wi (1.16.)

1.3.3. Поняття інвестиційних ризиків та їх кількісна оцінка

Під інвестиційним ризиком розуміють ймовірність виникнення не передбачуваних фінансових втрат (зниження прибутку, доходів, втрати капіталу тощо) в ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Види інвестиційних ризиків можуть бути досить різними. Їх класифікують за наступними ознаками:

За сферами діяльності виділяють:

економічний – ризик пов’язаний із зміною економічних факторів;

політичний – адміністративні обмеження інвестиційної діяльності, пов’язані із зміною політичного курсу держави;

соціальний – ризик страйків, здійснення під тиском працівників незапланованих соціальних видатків тощо;

екологічний – ризик катастроф та лих, які негативно вплинуть на діяльність інвестованих об’єктів;

інші види – рекет, розкрадання майна, обман з боку інвестиційних або операційних партнерів тощо;

За формами інвестування:

реального інвестування – невдалий вибір розташування об’єкту, збої у постачання будматеріалів і обладнання, вибір некваліфікованого і недобросовісного підрядника;

фінансового інвестування – непродуманий вибір фінансових інструментів для інвестування, фінансові проблеми окремих емітентів; непередбачені зміни умов інвестування;

За джерелами виникнення:

систематичний (ринковий) – характерний для всіх учасників інвестиційної діяльності та форм інвестування;

несистематичний (специфічний) – притаманний одному об’єкту інвестування або діяльності конкретного інвестора;

В процесі оцінки можливих втрат від здійснення інвестиційної діяльності використовуються абсолютні та відносні її показники. Абсолютний розмір фінансових втрат є сумою збитків, спричинених інвестору у зв’язку із настанням несприятливих обставин, характерних для даного ризику. Відносний розмір фінансових втрат є відношенням суми збитку до обраного базового показника (наприклад сумі очікуваного доходу від інвестицій або сумі інвестованого капіталу).

Інвестиційні ризик вимірюються різними методами;

розрахунок середньоквадратичного відхилення;

розрахунок коефіцієнту варіації;

розрахунок в-коефіцієнту;

експертний метод.

Середньоквадратичне відхилення є найпоширенішим показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє визначити коливання очікуваних доходів від різних інвестицій:

у = ? ?nt=1 (е – еR)2 x P1 (1.17.)

де n – кількість спостережень;

t – кількість періодів

е – розрахунковий дохід за проектом при різних значеннях кон’юнктури;

еR - середній очікуваний дохід за проектом;

P1 – значення ймовірності, що відповідає розрахунковому доходу.

Коефіцієнт варіації дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середніх очікуваних доходів відрізняються між собою. Розрахунок коефіцієнту варіації здійснюється за формулою:

CV = у в / еR (1.18.)

При порівнянні рівнів ризику за окремими інвестиційними проектами перевагу слід надавати тому з них, по якому значення коефіцієнту варіації є найнижчим, що свідчить про найкраще співвідношення ризику і доходу.

в-коефіцієнт дозволяє оцінити ризик індивідуального інвестиційного проекту відносно рівня ризику інвестиційного ринку в цілому. Цей показник використовується в основному для аналізу ризикованості вкладень у окремі цінні папери (порівняно з систематичним ризиком фондового ринку). Розрахунок цього показнику здійснюється за формулою:

в = Р уц/ уф (1.19.)

де Р – кореляція між доходом від індивідуального виду цінних паперів та середнім рівнем доходності фондових інструментів в цілому;

уц – середньоквадратичне відхилення доходності по індивідуальному виду цінних паперів;

уф – середньоквадратичне відхилення доходності по фондовому ринку в цілому.

Рівень ризику окремих цінних паперів визначається на базі наступних значень коефіцієнту:

Значення в-коефіцієнту | Рівень ризику цінного паперу

в = 1 | середній

в більше 1 | високий

в менше 1 | низький

Експертна оцінка ризиків здійснюється, якщо у інвестора відсутні необхідні статистичні або нормативні дані для розрахунку вищенаведених показників або інвестиційний проект не має аналогів. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих спеціалістів і відповідний математичній обробці їх відповідей. Опитування слід орієнтувати на окремі види ризиків, характерних для даного інвестиційного проекту.

Результати оцінки ризиків дозволяють кількісно оцінити їхні рівні. В цих цілях використовують наступні критерії оцінки:

Безризикові інвестиції – короткострокові державні облігації;

Інвестиції з рівнем прийнятного ризику – можливість втрати всієї суми очікуваного чистого прибутку по проекту;

Інвестиції з рівнем критичного ризику – можливість втрати не лише прибутку, але й всієї суми розрахункового валового доходу по проекту;

Інвестиції з рівнем катастрофічного ризику – можливість втрати всіх активів інвестора внаслідок банкрутства.

Граничним значеннями ймовірності ризику фінансових втрат при інвестиціях за експертною оцінкою вважається:

для інвестицій з рівнем прийнятного ризику – 0.1;

для інвестицій з рівнем критичного ризику – 0.01;

для інвестицій з рівнем