Виходячи з наведених критеріїв будь-яке підприємство має право встановити для себе прийнятний рівень ВНП (звичайно, з урахуванням ступеня інвестиційного ризику).

Модифікований метод ВНП є більш вдосконаленою моделлю внутрішньої норми прибутку. Він дає більш правильну оцінку ефективності авансованих в проект засобів і знімає проблему множинності норми прибутку. Етапи проведення розрахунків наступні.

Перший крок. Всі грошові потоки доходів приводяться до кінцевої (майбутньої) вартості по середньозваженій вартості капіталу і складаються по роках.

Другий крок. Отримана сума приводиться до теперішньої вартості по ставці внутрішньої норми прибутку проекту.

Третій крок. Від теперішньої вартості доходів віднімається теперішня вартість інвестиційних витрат і обчислюється чиста теперішня вартість проекту. Вона порівнюється із теперішньою вартістю інвестиційних витрат і повинна її перевищувати (ЧТВ більше теперішньої вартості витрат).

Кожний з методів оцінки інвестиційних проектів дає можливість менеджерам підприємства вивчити характерні особливості проекту і прийняти правильне рішення.

Отже, основні критерії прийняття інвестиційних рішень наступні:

Використовуючи комбінацію вказаних показників, інвестор (кредитуючий його банк) може ухвалити обгрунтоване рішення на користь того або іншого проекту. З даного набору інвестиційних критеріїв доцільно виділити ключові і на їх основі вибрати прийнятний для інвестора варіант.

Головна вимога до інвестиційного портфеля підприємства — його збалансованість. Це означає, що необхідно мати у своєму розпорядженні проекти, які в теперішній або найближчий час забезпечать підприємство грошовими коштами, а також перспективними проектами, які принесуть високу віддачу (у формі прибутку) в майбутньому.

Одночасно доцільно доінвестовувати грошові кошти із старіючих видів виробництва в більш сучасні.

Дуже часто на практиці підприємство, вибравши рентабельний проект, стикається з браком грошових коштів для його реалізації. У такому разі доцільно здійснити додаткові розрахунки з урахуванням залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Залучення позикових засобів для реалізації проекту нерідко підвищує рентабельність власного капіталу, вкладеного в нього. Проте це спостерігається в тому випадку, якщо прибутковість інвестицій вище за «ціну кредиту» (середньої ставки відсотка за банківським кредитом). Максимізація маси прибутку при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності досягається в процесі розрахунку ефекту фінансового важеля (табл. 2.6).

Даний ефект полягає в тому, що до норми прибутку на власний капітал приєднується прибуток, отриманий завдяки використанню позичкових засобів. В наведеному прикладі за рахунок використання позичкових засобів норма чистого прибутку на власний капітал за проектом № 2 вище, ніж за проектом № 1. Ефект фінансового важеля — 4 % (16 - 12) досягнутий за рахунок того, що норма прибутку на капітал, що інвестується, перевищує ставку позичкового відсотка. В нашому прикладі таке перевищення за проектом № 2 складає 8 % (20 - 12). За проектом № 1 ефект фінансового важеля відсутній, оскільки позикові засоби для його реалізації не притягувалися.

Таблиця 2.6

Розрахунок ефекту фінансового важеля за двома інвестиційними проектами

Показники | Інвестиційний проект № 1 | Інвестиційний проект № 2

Об'єм інвестиційних ресурсів, млн грн., т.ч. | 15,0 | 15,0

Власні засоби

Позикові засоби |

15,0 | 7,5

7,5

Норма податкового прибутку на інвестований капітал % | 20 | 20

Ставка відсотка за кредит % | - | 12

Ставка податку на прибуток % | 30 | 30

Валовий прибуток (15 х 20 : 100) | 3,0 | 3,0

Податок на прибуток (3 х 30 : 100) | 0,9 | 0,9

Сума відсотка за кредит (7,5x12:100) | - | 0.9

Чистий прибуток | 2,1 | 1,2

Норма чистого прибутку на власний капітал % | 14,0 (2,1:15 х100) | 16,0 (1,2:7,5 х100)

Для прийняття обгрунтованого інвестиційного рішення слід відповісти на дещо ключових питань.

1.Какие чинники заважають зростанню ефективності інвестування?

2.Какова сила їх впливу на виробничо-комерційну діяльність підприємства?

3.Какова їх реальна довговічність з урахуванням чинника часу?

4.Какие нові чинники можуть заважати інвестуванню в майбутньому?

5.Насколько надійний захист підприємства від несприятливих чинників?

6.Насколько ефективність інвестицій залежить від зміни економічної кон'юнктури?

В даний час крупні капіталомісткі проекти мають, як правило, низькі показники прибутковості і тривалі терміни окупності. Тому вони повинні фінансуватися переважно за рахунок засобів державного і місцевого бюджетів. Ті сфери підприємницької діяльності, які дають швидку віддачу у формі прибутку (доходу) або мають високу оборотність вкладених засобів, доцільно фінансувати за рахунок власних засобів інвесторів (виробництво товарів народного споживання, торгівля і т д.)

Реальний процес прийняття управлінських рішень вимагає обширної інформації і безлічі фінансових розрахунків, які знаходять віддзеркалення в інвестиційних планах підприємств.

При виборі інвестиційної стратегії підприємству необхідно враховувати життєвий цикл товару на ринку.

На першій стадії (освоєння) доходи від продажів ростуть дуже поволі, оскільки об'єм збуту продукції невеликий. Ринок знайомиться з товаром. Прибутку ще нема, він невеликий.

На другій стадії (зростання) спостерігається швидке збільшення об'єму продажів і прибутку.

На третій стадії (зрілість) доходи від реалізації залишаються на постійному рівні, оскільки можливості залучення нових покупців вичерпані. Прибуток в цей період досягає свого максимального значення.

На четвертій стадії (занепад) життєвого циклу об'єм продажів падає, а прибуток наближується до нуля. Товар необхідно знімати з виробництва і замінювати його новим.

Врахування життєвого циклу товару дозволяє інвестору вибирати самі високодоходні інвестиційні проекти.

2.4. АНАЛІЗ ЧУТЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Мета аналізу — встановити рівень впливу окремих чинників на фінансові показники інвестиційного проекту. Його інструментарій дозволяє оцінити потенційну дію ризику на ефективність проекту. Проте як відповісти на питання, наскільки сильно кожний конкретний параметр проекту може змінитися в негативну сторону (при стабільності решти