Реферат

на тему:

Інвестування

План:

1. Інвестиційний процес в державі з ринковою економікою та вплив на процеси суспільного відтворення;

2.Інвестиційний процес;

3. Інвестиційний процесФінансування інвестиційних проектів;

4.Роль фінансово-кредитних установ.

Інвестиційний процес в державі з ринковою економікою та вплив на процеси суспільного відтворення

Об'єктивною основою інвестиційної діяльності є інвестиційні цикли. Інвес-тиційний цикл — це процес, який реалізується протягом часу здійснення інвести-цій і визначається як комплекс заходів від моменту прийняття рішення про ін-вестування до завершальної стадії інвестиційного проекту, наприклад, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прийняття інвестиційних рішень, пла-нування і проектування, підготовка до будівництва, будівництво, вихід на проек-тні показники і режим окупності вкладень.

Різноманітність видів інвестиційних циклів та їх складний взаємозв'язок зу-мовили широке використання на практиці та в наукових дослідженнях поняті ''інвестиційний процес". У більш вузькому тлумаченні поняття "інвестиційна ді-яльність" застосовують саме цей термін. Він зазвичай пов'язується з обгрунту-ванням і реалізацією інвестиційних проектів.

Значні широкомасштабні проекти мають велику кількість стадій їх виконан-ня. Інвестиційні процеси а державі з ринковою економікою і при адміністративно - регулюючій системі господарювання суттєво різняться.

На нашу думку, найбільш характерними стадіями інвестиційного процесу є :

· мотивація інвестиційної діяльності;

· прогнозування і прогнозування інвестицій;

· обгрунтування доцільності інвестицій;

· страхування інвестицій;

· державне регулюванняінвестиційного процесу;

· проектуванні і ціноутворення;

· забезпечення інвестицій матеріально – технічнимиресурсами;

· підготовка довиробництва продукції, попередня здача і приймання в експлуатацію, кінцева здача обєкта в експлуатацію.

Зазвичай інвестиційний процес розпочинається з мотивації інвестиційної діяльності. Основним мотивом такої діяльності може бутинадлишок певних коштів у субєкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за депозитними вкладами. Інвестор, що є власником цих нагромаджень, прагне придбати на інвестиційному ринку фінансові активи або інвестиційні товари, тобто вкласти капітал. Як правило, власникові нагромад-жень дуже важко зупинитися на якомусь конкретному проекті, оскільки у нього немає впевненості в тому, що інвестиції принесуть прибуток, крім того, вони взагалі можуть бути втрачені. З метою забезпечення охорони інвестицій при виборі проекту проводиться ціла низка передінвестиційпих досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрями інвестування. Об-грунтування доцільності інвестицій потребує розгляду якомога більшої кількості інвестиційних проектів з метою вибору найкращого. Звичайно в цій справі інвес-тору допомагають інші учасники (посередники) інвестиційного процесу.

Як правило, для здійснення інвестиційного проекту, особливо великого, ін-вестору не вистачає власних коштів і він прагне одержати позичковий, або залу-чений капітал, тобто використати, крім власних, інші джерела фінансування. Ви-значення джерел фінансування (інвестиційних ресурсів), обгрунтування їх струк-тури передує інвестуванню, воно необхідне для переконання і залучення до про-екту інших учасників інвестиційного процесу.

Ресурсне забезпечення проекту здійснюється також за допомогою інших учас-ників інвестиційної діяльності, як правило, на контрактних засадах.

Освоєння інвестицій означає їхню капіталізацію, тобто створення фінансо-вих та реальних активів. Введенням в експлуатацію не закінчується реалізація інвестиційного проекту. У процесі експлуатації проект потребує нових інвести-цій для підтримки виробництва та його розвитку.

У сучасних умовах Україна постала перед об'єктивною необхідністю акти-візації інвестиційного процесу. Структурне і якісне оновлення виробництва й створення ринкової інфраструктури відбуваються практично повністю шля-хом і за рахунок інвестування.

Інвестиційний процес потребує поглибленого дослідження, оскільки він ві-діграє ключову роль в економіці держави. Тільки за допомогою реальних інвес-тицій можна забезпечити структурну перебудову народного господарства, науко-во-технічний прогрес і економічне зростання економіки. Разом з тим, протягом тривалого часу інвестиційна сфера дестабілізуюче впливала на економіку Украї-ни через величезне незавершене будівництво, збільшуючи дефіцит державного бюджету, поглинаючи і заморожуючи без будь-якої віддачі масу матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Внаслідок фізичного і морального старіння ос-новних виробничих фондів, строки служби яких у багатьох галузях сягали 30-ти і більше років, величезних понаднормативних запасів товарно-матеріальних цін-ностей (неліквідів) у промисловості, матеріально-технічному забезпеченні і тор-гівлі наприкінці 80-х років відбувся спад виробництва і, як наслідок, скорочення обсягів вкладень в інвестиційну сферу.

Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових, еконо-мічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяль-ності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків (непередбачених фі-нансових втрат капіталу та доходів). Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат від несприятливого до сприятливого.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестицій-ні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська дер-жава намагається створити сприятливі ринкові умови для розвитку інвестиційної сфери: здійснено перехід до управління інвестиціями на основі ринкових відно-син; формується багатосекторна система капітального будівництва; ліквідовані будівельні міністерства; розукрупнені та приватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголос робиться на створенні передумов зростання інвестицій — послаблення інфляції, забезпечення оптимальних відсотків за де-позитами і вкладеннями, зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочен-ня заборгованості та зростання споживчого попиту населення.

Усі ці та інші позитивні зрушення дозволяють ранжувати чинники створення інвестиційного клімату .До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесто-рів в Україні, належать:

· рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

· правове поле держави (законодавча база);

· політична воля всіх гілок влади;

· стан фінансово-кредитної системи;

· статус іноземного інвестора:

· інвестиційна активність населення.

До країни, де вітчизняний інвестор практично не вкладає кошти у розвиток виробництва, не піде й іноземний інвестор. Тому за умов економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів роз-витку пріоритетних виробництв (промислова політика), а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності.

Рівень розвитку продуктивних сил держави — один з найважливіших чин-ників, що впливає на покращання інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у виробництві, то, природно, велике значен-ня має зростання