Розмір доплат визначається за сумою значень Хф, що складають

Хф = 0,88 + 1,76 + 1,76 = 4,4 бали

В даному випадку розмір доплати працівника складає 12 %.

2 МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Поняття та економічний зміст ресурсного забезпечення

Успішне функціонування підприємства залежить від рівня забезпеченості виробничими ресурсами. Виділяють такі групи виробничих ресурсів:

Ресурсний потенціал підприємства це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність працівників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних і стратегічних цілей підприємства.

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

4) формою підприємництва та відповідною організаційною структурою
підприємництва.

До складу ресурсів підприємства [5] входять ресурси, класифікація яких представлена на рисунку 2.1 і детально описані нижче.

Рисунок 2.1 - Класифікація ресурсів підприємства

1) Матеріальні ресурси - це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій діяльності підприємства. До їх складу входять основні засоби та частка оборотних коштів.

Основні засоби -- це матеріально-речовинні цінності підприємства які використовуються або призначені як засоби праці. До основних засобів відносяться будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін. Не всі матеріальні цінності відносяться до основних засобів, а лише ті, які використовуються у процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення в експлуатацію), зберігаючи при цьому свою натурально- речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово по мірі використання.

Основні засоби поділяються на виробничі і не виробничі. До виробничих засобів відносяться засоби, які беруть безпосередню участь у виробництві. Невиробничі засоби не беруть участі у виробництві і джерелом їх відтворення є прибуток підприємства. Тоді як виробничі засоби відтворюються за рахунок амортизаційних відрахувань.

Основні засоби також класифікуються за групами. Відповідно до яких і нараховують амортизацію:

I група - будови, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої, житлові будинки;

група - автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електротехнічні прилади та інструменти, офісне обладнання;

група – будь-які інші що не входять у І, II, IV групи;

IV група - електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення; інші інформаційні системи: телефони, мікрофони, рації.

Основні засоби у процесі експлуатації зношуються. Знос може бути:

1) фізичний втрата основними засобами своєї вартості у процесі експлуатації;

2) моральний - зменшення вартості основних засобів під впливом того, що створюються більш продуктивні і економічно вигідніші машини,
обладнання.

Характерною рисою використання основних засобів у процесі виробництва є їх відновлення, яке здійснюється за рахунок амортизації. Амортизація - це процес перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу, які включають у собівартість продукції. Ці відрахування називають амортизаційними.

Частина оборотних засобів також входить до складу матеріальних ресурсів. Це сировина, допоміжні матеріали, напівфабрикати і комплектуючі.

Сировина - це вихідний матеріал для виробництва продукції, як у матеріальному, так і у вартісному вимірі.

Допоміжні матеріали не включають у нову продукцію в матеріальному виразі, але входять у новий продукт у вартісному виразі. Це енергія, змащувальні матеріали, паливо, інструменти.

Напівфабрикати і комплектуючі - це товари, які купляють у інших підприємств для комплектування своїх виробів з додатковою переробкою або без неї.

Особливістю даного виду ресурсів є те, що вони повністю споживаються у кожному технологічному циклі виготовлення продукції та повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції.

Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці. Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість тощо.

Кадри підприємства являють собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік), а також заступники до вище перелічених посад.

Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними ті іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують суто технічну роботу, зокрема - діловоди, обліковці, агенти, креслярі, секретарі-друкарки.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення