n = 11+5=16. Значить:

Інтенсивність відмов програми:

Ймовірність появи помилок програм впродовж часу напрацювання відсутності =50+170=220 (год) становить: , тоді ймовірність безвідмовної роботи становитиме:

Експоненційна модель Джелінського-Моранди

Дана модель є однією з найбільш використовуваних. Ґрунтується на припущенні, що інтенсивність появи помилок пропорційна числу залишкових помилок:

(6.6)

де KjM – коефіцієнт пропорційності, – інтервал між і – тим та (і-1) – шим виявленими помилками.

Ймовірність появи помилок обчислюється наступним чином:

(6.7)

Оцінка параметрів моделі при послідовному спостереженні k помилок в моменти часу t1, t2,… tk проводиться наступним чином:

(6.8)

(6.9)

(6.10)

(6.11)

(6.12)

де k – загальна кількість помилок;

Отже, згідно (6.8) – (6.12) отмаємо:

k = n1+ n2=11+5=16

Ймовірність появи помилок дорівнюватиме:

а ймовірність безвідмовної роботи:

Отже, в результаті проведення розрахунку надійності програмного забезпечення були отримані такі значення ймовірності безвідмовної роботи:

згідно моделі Шумана:

згідно моделі Джелінського-Моранди: – значення за статистичними даними, обрахваними на інтервалі від 1 до 2.

Графіки відповідних ймовірностей безвідмовної роботи зображені на рис.6.1.

Рисунок 6.1 ------– Ймовірності безвідмовної роботи, отримані за допомогою моделей Шумана та Джелінського-Моранди.

Модель Шумана відрізняється від моделі Джелінського - Моранди тільки тим, що періоди часу відлагодження і експлуатації розглядають окремо, тому ймовірності безвідмовної роботи, отримані за допомогою цих методів, дещо відрізняються.

7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

7.1 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми

В умовах ринкової економіки з властивим їй домінуванням обігу товарів, роль торгівлі як сполучної ланки між сферами виробництва і споживання постійно зростає. Торгівля в умовах ринкових відносин перетворюється на складну, динамічну систему, що функціонує в надзвичайно широкомасштабному соціально-економічному середовищі, яке швидко змінюється. Весь спектр складних позитивних і негативних процесів, суперечливих тенденцій, що відбуваються в економічному і соціальному житті, знаходить віддзеркалення в торгівлі.

Структура середовища, в якому знаходиться підприємство торгівлі, носить стохастичний характер. Умови діяльності торгового підприємства і поведінка суб'єктів ринку безперервно міняються; ймовірнісний характер попиту, насиченість і диференційованість потреби, зміна переваг покупців, індивідуалізація споживання- все це заставляє створювати нові або вдосконалювати існуючі підходи до визначення параметрів даного підприємства (зокрема, торгового центру) з метою його ефективного функціонування.

На тлі тенденцій, спостережуваних в секторі торгівлі, можна зробити висновок, що конкуренція між підприємствами торгівлі все більш зростає. Застарілі методи оцінки і аналізу роботи торгового підприємства призводять до таких небажаних наслідків, як втрата частини прибутку, зниження ефективності інвестіций підприємства та ін. А це, в свою чергу, зумовлює появу все нових і нових піхдодів до покращення роботи та репутації торгових підприємств.

Питанням аналізу і оцінки в діяльності підприємств присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок в розвиток даних питань внесли вчені економісти: К. М. Аргінбаєв, М. І. Баканов, И. Т. Балабанов, В.В.Боков, В. А. Боровкова, Є.С. Васильчук, В. В. Глущенко, П. Г. Грабовий, В.М Гранатуров, А.М. Дубров; математики – В.Б.Гнеденко, Х.А.Таха, Л.Клейнрок та інші.

Проте, не дивлячись на значну кількість досліджень в області математики і економіки проблеми оптимізації парметрів торгових підприємств ще не до кінця вирішені. Так, зокрема, до теперішнього часу відсутня єдина думка щодо остаточного вибору методів оцінки показників підприємств торгівлі в ринкових умовах функціонування.

Різноманітність точок зору і теоретичних посилань зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблеми дослідження методики спадкоємності вказаних питань і послужили підставою для вибору теми даного дипломного проекту, зумовили її цілі і завдання. Необхідність підвищення якості оцінки і аналізу показників підприємств торгівлі на стадії проектування даної системи зумовили актуальність теми дослідження.

Метою дипломої роботи є розробка (вдосконалення) програми по оптимізації параметрів торгового центру для підвищення ефективності його функціонування.

Для визначення степеня відповідності якості системи, що розробляється, сучасному розвитку НТП, необхідний аналог, який повинен за складом характеристик та за призначенням відповідати розробленій системі.

В якості аналога вибрано систему, що була розроблена в 2003 році одною з мереж супермаркетів “Копійка”, діючих на півдні України. Програмний продукт був розроблений в середовищі програмування Delphi і використовувався в даній мережі підприємств торгівлі на стадії їх проектування для оптимізації необхідної кількості каналів обслуговування. В цілому дана система є досить функціональною, але має суттєвий недолік: при визначенні даного параметру системи оперували трьома вхідними показниками: інтенсивністю вхідного потоку, інтенсивністю обслуговування та кількістю каналів обслуговування.

В дипломному проекті також буде задіяний показник допустимого часу очікування заявки в черзі.

Порівняємо дану систему з розробленою в дипломному проекті по декількох параметрах, які будемо оцінювати якісно: – "+" чи " – ". Всі показники зведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Порівняння параметрів систем.

Показник | Оцінка показника

програми

Мережі “Копійка” | Розроблена

Зручність в користуванні | + | +

Зрозумілість | + | +

Точність одержаних результатів в залежності від вхідних показників– | +

Захист інформації | +–

Статистичний модуль– | +

Максимальне число заходів на проект | 32000 | Не обмежено

Максимальне число ресурсів на проект | Не обмежено | Не обмежено

Як видно із таблиці 7.1 розроблена система має більше переваг, ніж аналог по точності одержаних результатів в залежності від вхідних показників, статистичному модулі та максимальному числі заходів на проект.

Для економічного обґрунтування розробки та впровадження системи було обчислено ряд економічних показників:—

Витрати на розробку програмного забезпечення;—

Інвестиційні вкладення для впровадження системи;—

Експлуатаційні витрати;—

Зведені економічні показники.

7.1.1 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення Sp.n. визначаються за формулою:

, ( 7.1 )

де н - норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;

tpoi - час, що витрачається на розробку даної програми працівником i -ої кваліфікації, люд.-міс.;

Bpoi - основна