д - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;

с - коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;

н - коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

tмо - машинний час ЕОМ, необхідний для налагоджування даної програми, машино-годин;

eг - експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год. машинного часу.

Значення коефіцієнтів звичайно приймають

д = 0,1; с = 0,08; н = 0,7; н = 0,22.

Приймемо tроi = 1 люд., а Bpoi = 2500 грн.

Розмір заробітної плати зумовлений тим, що розробник виконував як функції проектувальника (1000 грн.), так і функції програміста (1500 грн.).

Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год. машинного часу, можуть бути визначені за витратами електроенергії.

, ( 7.2 )

де Pcn - споживана потужність ЕОМ, Вт;

Ceод - вартість 1 кВт*год. електроенергії.

Оскільки P cn =0.4 кВт, Ceод =0.26 грн., то згідно ( 7.2 )

грн./год.

Необхідний час налагодження програми становить 40 машино-годин.

Отже, сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складуть

грн.

грн.

7.1.2 Розрахунок капітальних вкладень

Додаткові капітальні вкладення Кд2/1, пов’язані з впровадженням розробленої системи визначаються за формулою

, ( 7.3 )

де KEOM - капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

Tм.в2 - машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв’язує за допомогою розробленої програми машино-годин / рік;

Tпол - корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);

zn - ціна нової програми, грн.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за формулою

, ( 7.4 )

де Ссер.і - вартість ЕОМ (серверів), грн;

Ском.і - вартість комунікацій, грн.

Таблиця 7.2 – Капітальні вкладення

Назва | Ціна, грн.

ПК: Intel Celeron 1.6GHz,

RAM 1536 MB,

HDD 120GB,

Monitor LG Flatron F700P | 2800

Borland C++Builder | 700

Документація по програмному забезпеченню | 150

Комунікаційне обладнання | 220

ВСЬОГО (КЕОМ) | 3850

Корисний річний фонд роботи ЕОМ визначається за формулою:

, ( 7.5 )

де Др - дійсний річний фонд часу, дні;

kn - коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт (kn = 0,1);

tp - тривалість робочої зміни, год. (tp = 8).

Корисний фонд часу ЕОМ становить:

Машинний час ЕОМ необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ обчислюється так:

, ( 7.6 )

де tз - час, який витрачає користувач на вирішення задачі з ЕОМ, год.

Машинний час ЕОМ становить

год/рік.

Додаткові капітальні вкладення становлять

грн.

7.1.3 Розрахунок експлуатаційних витрат

Економія витрат пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:

( 7.7 )

де — основна заробітна плата і-того робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн. / рік; , ;

- термін служби програми, роки.

Приймемо роки.

Економія експлуатаційних витрат згідно ( 7.7 ) становить:

грн.

7.1.4 Розрахунок зведених економічних показників

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за наступною формулою:

(7.8)

Отже, згідно (7.8) отримаємо:

(роки).

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні системи, визначається за формулою:

(7.9)

де

При роки використання розробленого алгоритму є економічно ефективним. Тому

Тоді грошовий річний ефект згідно (7.9) становитиме:

грн.

В таблиці 7.3 перелічені зведені економічні показники проектованого програмного забезпечення.

Таблиця 7.3 - Зведені економічні показники розробки

Показник | Розмірність | Значення

Витрати на розробку програмного забезпечення | грн. | 5467

Капітальні вкладення | грн. | 2650

Економія експлуатаційних витрат | грн. /рік | 2836,2

Термін окупності | роки | 0,94 (11,5міс)

Річний грошовий економічний ефект | грн. /рік | 1511,2

Вище наведені розрахунки показують, що створення та впровадження даної програми є економічно доцільним.

7.1.5 Економічна доцільність з точки зору мінімізації втрат

В теорії масового обслуговування виникають задачі оптимізації: яким чином досягти певного рівня обслуговування (максимального скорочення черги або втрат вимог) при мінімальних витратах, пов'язаних з простоєм обслуговуючих пристроїв.

При одних показниках системи ефективність фукціонування системи є меншою (наприклад, для кількості каналів обслуговування, що дорівнює п’яти одиницям), при інших (наприклад, для шести-семи каналів) – більшою, проте в останньому випадку зростають також витрати на забезпечення даного рівня сервісу при певних характеристиках вхідного потоку вимог і часу обслуговування кожної заявки.

Для оптимізації роботи торгового центру спробуємо розглянути модель системи з точки зору її вартісних характеристик, яка прагне врівноважити два конфліктуючі вартісні показники: витрати на обслуговування та втрати, обумовлені затримками в наданні послуг (час очікування заявки на обслуговування). Дійсно, ці два види витрат конфліктують між собою, оскільки збільшення одне з них автоматично веде до зменшення іншого і навпаки.

Результати дослідження, що характеризують якість системи обслуговування, можна звастосувати для оптимізації моделі з вартісними характеристиками, в якій мінімізується сума витрат, пов'язаних з наданням послуг, і втрат, обумовлених затримками в їх наданні. На рис. 7.1 зображена типова вартісна модель системи обслуговування (залежність витрат від рівня обслуговування ) (у грошових одиницях за одиницю часу), де витрати на обслуговування зростають із зростанням його рівня. В той же час втрати, обумовлені затримками в наданні послуг, зменшуються із зростанням рівня обслуговування. Головною проблемою, зв'язаною із застосуванням вартісних моделей, є труднощі оцінки втрат в одиницю часу, обумовлених затримками в наданні послуг.

Рисунок 7.1 – Вартісна модель системи обслуговування.

Бачимо, що оптимальний рівень обслуговування заявок насає при перетині кривих втрати заявок та витрат на обслуговування; в цьому випадку значення загальних витрат також мінімальне.

Спробуємо визначити “прийнятну” кількість каналів обслуговування наступним чином. Для цього розглянемо два конкуруючі між собою економічні показники процесу обслуговування: середній час очікування в системі Ws та