Фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гаран-тією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та за-безпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стій-кість — один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності. Фінансова стійкість підприємства оцінюють за допомогою абсолютних та відносних показників[5, с. 305]. Останні знаходяться в Додатку Д.

Абсолютні показники є показниками, які характеризують ступінь забезпеченості запасів власними джерелами формування:

Наявність власних оборотних коштів (ВОК):

ВОК = ВК – НА, (2.3)

де ВК – власний капітал;

НА – необоротні активи.

Величина ВОК показує оборот чистого оборотного капіталу.

Наявність власних та довгострокових позикових джерел формування запасів (ВД):

ВД = ВОК + ІІ, ІІІ розділ пасиву (2.4)

Загальна величина основних джерел фінансування запасів (ОД):

ОД = ВД + ІV розділ пасиву (2.5)

Цим трьом показникам у наявності формування джерел запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування, з яких у подальшому визначають типи фінансової стійкості:

ДВД =ВД – З, (2.6)

ДВОК = ВОК – З, (2.7)

ДОД = ОД – З, (2.8)

де З – запаси.

Відповідно для характеристики фінансової ситуації на підприємстві використовують чотири типи фінансової стійкості:

абсолютна фінансова стійкість

З < ВОК (2.10)

2. нормальна фінансова стійкість

З < ВД (2.11)

3. нестійкий фінансовий стан

З < ОД (2.12)

Нестійкий фінансовий стан характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновити рівновагу за рахунок поповнення джерел власних коштів і власних обігових коштів.

Існує допустима і недопустима нестійкість. Нестійкість вважається недопустимою, якщо величина загальних коштів для формування запасів в короткострокових зобов’язаннях не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів, готової продукції, тобто якщо виконується наступна умова:

Сировина + матеріали + ГП ? КЗ

Незавершене виробництво + ВМП ? ВД, (2.13)

де ГП – готова продукція,

КЗ – короткострокові зобов’язання,

ВМП – витрати майбутніх періодів.

Якщо умова нестійкого фінансового стану не виконується, вважається, що маємо кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, так як грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не покривають його кредиторської поточної заборгованості і прострочені довгострокові зобов’язання[8, с. 176-178].

Кредитоспроможність – це спроможність клієнта в повному обсязі та у визначений кредитною угодою строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність пов’язана із платоспроможністю. З метою більш точного визначення кредитоспроможності позичальника, а відповідно рівня фінансового ризику банку використовують методики, які грунтуються на аналізі фінансових коефіцієнтів. Як правило, система оціночних коефіцієнтів зводиться до таких груп:

І. Коефіцієнт ліквідності

ІІ. Коефіцієнт оборотності

ІІІ. Коефіцієнт фінансової стійкості[5, с. 343].

На основі проведеного аналізу кількісних і якісних чинників комерційні банки визначають критеріальний рівень кредитоспроможності позичальника (таблиця 2.2), а потім визначають порядок кредитування (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Визначення порядку кредитування підприємства-позичальника

Бал | Порядок кредитування

100-75 | Немає жодних сумнівів щодо своєчасності і повноти погашення позичальником кредиту і сплати % за ним. Першокласні клієнти банку, яким можуть бути надані певні пільги при кредитуванні.

74-50 | Немає претензій до своєчасного і повного погашення позики (%) на момент класифікації, але можливі реорганізація і диверсифікація виробництва, зміна спеціалізації і кон'юктури не дозволяють віднести позичальника до вищого класу. Встановлений звичайний порядок кредитування

49-30 | Періодичні затримки погашення позики (%) не вселяють довіри банку. Позичальник може отримати окремі види позик.

29-10 | Слід очікувати неповернення повної суми позики в термін і на умовах, передбачених кредитним договором.

менше 10 | Кредитування неприпустиме (видані позики підлягають поверненню в судовому порядку). Некредитоспроможні підприємства.

Таблиця 2.2 – Критеріальний рівень показників кредитоспроможності

Показник | Значення | Бал | Значення | Бал | Значення | Бал | Значення | Бал | Значення | Бал

Коефіцієнт загальної ліквідності | більше 2,5 | 15 | 2,5-2,0 | 12 | 2,0-1,8 | 8 | 1,8-1,5 | 4 | <1,5 | 1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | >0,25 | 15 | 0,25-0,2 | 12 | 0,2-0,18 | 8 | 0,18-0,15 | 4 | <0,15 | 1

Коефіцієнт автономності | <0,2 | 10 | 0,2-0,5 | 8 | 0,5-0,9 | 5 | 0,9-1,0 | 3 | >1,0 | 1

Коефіцієнт фінансової незалежності | >1,0 | 10 | 1,0-0,8 | 8 | 0,8-0,5 | 5 | 0,5-0,2 | 3 | <0,2 | 1

Коефіцієнт маневреності власних коштів | >0,5 | 15 | 0,5-0,3 | 12 | 0,3-0,25 | 8 | 0,25-0,2 | 4 | <0,2 | 1

Рентабельність | ріст >5% | 7,5 | ріст 0,1-5% | 6,5 | нема змін | 4 | зниження 0,1-2% | 2,5 | зниження >2% | 1

Виручка від реалізації товарної продукції | ріст >2% | 5 | ріст 0,1-2% | 4 | нема змін | 3 | зниження 0,1-2% | 2 | зниження >2% | 1

Оборотність нормованих оборотних коштів | прискорення >5 днів | 15 | прискорення 0,1-5днів | 12 | нема змін | 8 | сповільнення 5-0,1 днів | 4 | сповільнення >5 днів | 1

Рівень зношення основних засобів | зниження >15% | 7,5 | зниження 15-0,1% | 6,5 | нема змін | 4 | ріст 0,1-10% | 2,5 | ріст >10% | 1

Визначається ріст (+) або зниження (-) виручки від реалізації продукції за звітний період порівняно з попереднім періодом, %:

ДQ = (Qзв – Qб)/Qб*100%, (2.14)

де Qзв, Qб – виручка від реалізації продукції відповідно за звітний та попередній період, тис. грн.

Визначення прискорення (-) або сповільнення (+) оборотності