1. Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (З) достатньо власних бігових коштів; платоспроможність підприємства гаранто-вана:

З < ВОК (2.2)

2. Нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім власних
обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

З < ВОК + Кд (2.3)

3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім
власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:

З < ВОК + Кд + Кк (2.4)

4. Кризовий фінансовий стан — для забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:

З > ВОК + Кд +Кк (2.5)

2.2.4 Показники ділової активності

Оцінку ефективності поточної діяльності підприємства проведемо за допомогою розрахунку і оцінки показників ділової активності, які наведені в додатку А.

Банкрутство або неплатоспроможність є категоріями ринкової економіки, що характеризують фінансовий стан підприємства. Згідно з Законом України «у поновленні платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під банкрутством розуміють визнану арбітражним судом неспроможність господарюючого суб’єкта виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами та з обов’язкових платежів протягом трьох місяців після настання визначеного терміну сплати, а також відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

З метою запобігання банкрутству та визначення симптомів фінансової кризи треба проводити економічний аналіз діяльності господарюючого суб’єкта за якомога триваліший період часу його існування, визначити негативні та позитивні фактори ділової активності, внутрішніх і зовнішніх чинників економічної нестабільності, повноти реалізації економічного потенціалу тощо.

Проводити оцінку ймовірності банкрутства будемо за допомогою моделей Альтмана, Таффлера, Спрінгейта, Бівера.

Модель Альтмана (Altman Z-score) є результатом обстеження та дослідження автором 66 підприємств (у яких 50 % були ви-знані банкрутами, а інші продовжували функціонувати) із вико-ристанням 22 фінансових показників і являє собою п’ятифакторну модель дескриптивного аналізу ймовірності банкрутства підприємства — об’єкта дослідження – комбінацію із найважливіших чинників для оцінки рівня ймовірності банкрутства підприємств, що досліджуються.

Для українських підприємств коректнішим є застосовування пятифакторної моделі, запропонованої у 1983 р Альтманом, з такими оцінками „індексу Z”:

Zk = 0,717A + 0,847B + 3,107С + 0,42D + 0,995E, (2.6)

Показники Порядок розрахунку

А

В

C

D

Е

Робочий капітал

Загальна вартість активів

Чистий прибуток

Загальна вартість активів

Чистий дохід

Загальна вартість активів

Балансова вартість власного капіталу

Залучений капітал

Виручка від реалізації

Загальна вартість активів

Граничне значення „індексу Zk„ дорівнює 1,23. Якщо Zk <1,23 то підприємству у найближчі два-три роки загрожує банкрутство, коли Zk > 1,23, то фінансовий стан треба вважати стійким.

Модель Спрінгейта передбачає розвиток інтегрального показ-ника, за допомогою якого здійснюється оцінка ймовірності ви-знання підприємства банкрутом, за такою формулою:

Z =1,03A + 3,07B + 0,66С + 0,4D, (2.7 )

Цільові показники

Порядок розрахунку

А

Робочий капітал

Загальна вартість активів

В

Прибуток до сплати податків та відсотків

Загальна вартість активів

С

Прибуток до сплати податків

Короткострокова заборгованість

D

Обсяг продажу

Загальна вартість активів

Інтервал значень результуючого показника Z поділено на основі єдиної критичної точки, яка відповідає значенню Z - показника у 0,862. Отже, підприємство із достовірністю 92 % може бути від-несено до категорії потенційних банкрутів, якщо розрахункове значення Z - показника для нього менше за 0,862.

Модель Таффлера (Taffler 1977) передбачає оцінку ймовірності банкрутства на основі чотирифакторної моделі Z-показника, який визначається зважуванням окремих цільових показників (Хі) на відповідний коефіцієнт відносної ваги (щі)

Z = ?4і-1 (щі *Хі ) (2.8)

де

0,03

0,13

0,18

0,16

Цільові показники (щі) Порядок розрахунку (Хі)

Робочий капітал

Загальна вартість активів

Прибуток до сплати податків та відсотків

Короткострокова заборгованість

Прибуток до сплати податків

Короткострокова заборгованість

Обсяг продажу

Загальна вартість активів

Якщо Z >0,3, то підприємство має стійкий фінансовий стан, коли Z <0,2, то є ймовірність банкрутства.

Американський вчений У.Бівер запропонував свою систему показників діагностики банкрутства (див.табл. 2.1).

За даними деяких джерел точність моделі Бівера значно перевищує точність деяких інших моделей, зокрема п’ятифакторної моделі оцінки банкрутства за Альтманом.

Таблиця 2.1 - Система показників діагностики банкрутства підприємства за У.Бівером

Показник | Розрахунок показника | Добрий стан | За 5 років до банкрутства | За 1 рік до банкрутства

Коефіцієнт Бівера | (Чистий прибуток – Амортизація) / Зобов’язання | 0,4-,45 | 0,17 | -0,15

Рентабельність активів | (Чистий прибуток / Активи) *100 | 6-8 | 4 | -22

Фінансовий ліверідж | Зобов’язання / Активи | >37 | >50 | >80

Коефіцієнт маневрування | Власний оборотний капітал / Активи | 0,4 | >0,3 | 0,06

Коефіцієнт покриття (загальної платоспроможності) | Оборотні активи / Короткострокові зобов’язання | >3,2 | >2 | >=1

2.2.5 Показники прибутку і рентабельності

Рентабельність – це рівень прибутковості, який вимірюється у відсотках. Підприємство вважається рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, забезпечують прибуток, достатній для нормального його функціонування.

Основними завданнями аналізу рентабельності є:

виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

визначення резервів зростання рентабельності.

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби. Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є «Баланс» (ф.1), «Звіт про фінансові результати» (ф.2).

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних

можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану.

Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюється за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності відносять:

рентабельність активів;

рентабельність виробництва;

рентабельність власного капіталу;

рентабельність продукції;

рентабельність основної діяльності.

Показники для оцінки прибутку і рентабельності також наведені в додатку А.

2.2 Методика аналізу фінансового стану підприємства

Для вирішення