Так само як важко уявити собі два однакові підприємства, не-можливо створити тотожні системи стратегічного управління. Характерні особливості системи стратегічного управління певно-го підприємства залежать від взаємодії таких чинників [5]:

галузевої належності;

розмірів підприємства (залежно від галузевих особливостей);

типу виробництва, рівня спеціалізації, концентрації та ко-операції;

характеристик виробничого потенціалу;

наявності (відсутності) науково-технічного потенціалу;

рівня кваліфікації персоналу тощо.

Різні підходи до побудови системи стратегічного управління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в діяль-ності окремих підприємств, які в загальному вигляді можна сфор-мулювати відповідно до мети стратегічного управління.

Мета стратегічного управління — це побудова такої дина-мічної системи, яка давала б змогу забезпечувати своєчасне ви-значення місії, цілей та стратегій, розробку і виконання системи планів (як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів), удо-сконалення підприємства та його окремих підсистем, що є осно-вою для підвищення його конкурентоспроможності та існування в довгостроковій перспективі.

З огляду на сказане подаю принципову схему стратегічного управління підприємством (рисунок 1.1).

Процес розробки і реалізації стратегії складається з п'яти взаємозв'язаних управлінських завдань (рисунок 1.2) [6]:

Формування стратегічного бачення майбутнього компанії; іншими словами, визначення довгострокової перспективи розвитку, формулювання майбутнього образу компанії і цілей організації.

Постановка цілей; переклад стратегічного бачення в практичну площину.

Розробка стратегії.

Реалізація стратегії.

Оцінка результатів і коректування стратегічного бачення, глобальних цілей, стратегії і її реалізації з урахуванням придбаного досвіду, умов, що змінилися, появи нових ідей і можливостей.

Уявлення менеджерів про довгостроковий розвиток компанії, вибрані технології, товари, клієнтів, напрямах розвитку бізнесу складає стратегічне бачення компанії. Стратегічне бачення, таким чином, – це ідеальне уявлення менеджерів про організацію і бізнес, яке задає напрям руху і вказує маршрут.

Стратегічне бачення - маршрут руху компанії в майбутнє; визначає технології, цільові аудиторії, географічні та товарні ринки, перспективні можливості і розвиток бренду компанії. На етапі постановки цілей місія бізнесу трансформується в конкретні результати і підсумки, до яких прагне організація. Постановка цілей і контроль їх досягнення допомагає відстежувати прогрес в діяльності організації.

Менеджери процвітаючих організацій знають, що цілі повинні вимагати напруженої роботи і серйозних зусиль все працівників. Для досягнення важкої мети організація повинна проявляти винахідливість, наполегливість, цілеспрямованість і зібраність. У постановці цілей повинні брати участь всі менеджери компанії.

Кожному підрозділу компанії потрібні конкретні, вимірювані цілі, досягнення кожною з яких сприяє досягненню глобальної мети компанії.

Рисунок 1.2 – Процес розробки і реалізації стратегії

Перш ніж приступати до розробки стратегії, менеджери компанії повинні подумати, як вони бачать майбутнє своєї компанії; у якому напрямі вона повинна розвиватися; якими стануть в майбутньому використовувані технології, товар, клієнти; яке положення в галузі компанія повинна зайняти через п'ять років. Для відповіді на ці питання менеджери ретельно вивчають внутрішнє і зовнішнє середовище компанії, щоб зрозуміти, чи будуть потреби бізнесу мінятися протягом найближчих п'яти років і далі, а якщо будуть, то як. Уявлення менеджерів про довгостроковий розвиток компанії, вибрані технології, товари, клієнтів, напрямах розвитку бізнесу складає стратегічне бачення компанії.

Стратегічне бачення - маршрут руху компанії в майбутнє; визначає технології, цільові аудиторії, географічні і товарні ринки, перспективні можливості і образ компанії, якою вона повинна стати в майбутньому. Якщо стратегічне бачення визначає майбутній образ компанії, то місія описує діяльність компанії в даний час: які товари і послуги вона проводить, хто її клієнти, які технологічні і ділові можливості. Більшість компаній включають місію в свої річні звіти і розміщують на Web-сайтах. Місія нічого не говорить про напрям розвитку компанії, майбутню діяльність і бізнес-плани. Таким чином, стратегічне бачення відображає майбутнє компанії, а місія - сьогодення. Місія інформує про те, чим займається компанія в даний момент, а бачення визначає напрям, отже, воно важливіше. Менеджер повинен мислити стратегічно, оцінювати вплив нових технологій, зміни в потребах і очікуваннях клієнтів, зусилля і витрати, необхідні для випередження конкурентів, перспективні ринки, - загалом, всі зовнішні і внутрішні чинники, які слід враховувати при складанні планів на майбутнє. Стратегічне бачення – невід’ємна частина бізнесу. Чіткий, продуманий напрям розвитку бізнесу дозволяє оптимально розподілити ресурси і створити стратегію, що забезпечує розвиток компанії в потрібному напрямі.

Компанії, чиї менеджери нехтують стратегічним мисленням, приречені безцільно пливти за течією і ніколи не стануть лідерами галузі. На етапі постановки цілей місія бізнесу трансформується в конкретні результати і підсумки, до яких прагне організація. Постановка цілей і контроль їх досягнення допомагає відстежувати прогрес в діяльності організації. Менеджери процвітаючих організацій знають, що цілі повинні вимагати напруженої роботи і серйозних зусиль все працівників. Для досягнення важкої мети організація повинна проявляти винахідливість, наполегливість, цілеспрямованість і зібраність. Важкі цілі допомагають уникнути інертності і застою. У постановці цілей повинні брати участь всі менеджери компанії. Кожному підрозділу компанії потрібні конкретні, вимірювані цілі, досягнення кожною з яких сприяє досягненню глобальної мети компанії. У компанії необхідно створити атмосферу загальної орієнтації на результат. Для цього загальні цілі компанії конкретизуються для кожного окремого підрозділу, причому відповідальність за їх досягнення несуть менеджери всіх рівнів. Все це неможливо, якщо існує хоч би мінімальне нерозуміння щодо виконання поставлених завдань. У ідеалі створюється єдине колективне зусилля, коли кожен підрозділ організації прагне до досягнення мети в своїй сфері діяльності і сприяє тим самим досягненню глобальної мети компанії і реалізації її стратегічного бачення. У масштабах всієї компанії застосовуються зазвичай два типи оцінки роботи - фінансові