У відповідності до П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" складається з трьох розділів.

Перший розділ відображає формування фінансових результатів від звичайної та надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності — результати від основної та іншої (фінансової та інвестиційної) діяльності.

Витрати основної діяльності відображаються згідно з їх функціональною класифікацією: виробництво, управління та збут. Тому у собівартість реалізації включається виробнича собівартість реалізованої продукції, робіт і послуг або собівартість товарів. Собівартість реалізованих товарів складається з витрат на їх придбання, доставку, доведення до придатного стану.

Всі інші витрати відносяться до адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, і вони с витратами того звітного періоду, у якому виникли.

Таким чином, перший розділ звіту містить інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства.

Другий розділ цього звіту містить інформацію про операційні витрати за їх економічними елементами.

У третьому розділі звіту відображається доходність акцій, і він стосується тільки акціонерних товариств, прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах.

У формі 4 "Звіт про рух грошових коштів" згідно П(С)БО 4 наводяться дані про рух грошових коштів у ході звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Суми надходжень і витрат показуються за видами діяльності розгорнуто.

З цього звіту користувачі фінансової звітності отримують повну і достовірну інформацію про зміни, які сталися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Відповідно до П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" містить інформацію про залишки та зміни у власному капіталі за звітний період за складовими капіталу і в цілому. Зміни показуються з причин: змін в обліковій політиці, виправлення помилок, переоцінки довгострокових активів, зміни чистого прибутку (збитку) звітного періоду, розподілення прибутку, внесків учасників, вилучення капіталу та інших змін.

Примітки до річної фінансової звітності містять розшифровку залишків і змін нематеріальних активів і основних засобів; капітальних і фінансових інвестицій; доходів і витрат; грошових коштів; забезпечення; запасів; дебіторської заборгованості, нестач і збитків від псування цінностей.

Джерелом інформації для фінансового аналізу по групі підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдінгового) і дочірніх підприємств, є також консолідована фінансова звітність, її стан і зміст визначені П(С)БО1-5 та 20.

Поточна бухгалтерська інформація міститься у регістрах бухгалтерського обліку.

Статистичний облік грунтується на даних бухгалтерського, оперативного та вибіркового обліку. Форми статистичної звітності розробляються Державним комітетом статистики України і є обов'язковими для підприємств і установ.

Оперативний облік застосовується на окремих ділянках фінансово-господарської діяльності підприємства. Завдання оперативного обліку полягає у забезпеченні швидкого (оперативного) отримання інформації щодо змін параметрів об'єктів, які потребують постійного (оперативного) контролю.

Інформація вибіркового обліку складається з даних інвентаризацій, спостережень (у тому числі хронометражних), перевірок, які мають вибірковий характер.

Додатковим джерелом фактографічної інформації є позаоблікова інформація, яка міститься у наказах, доповідних і

пояснювальних записках, протоколах виробничих нарад та зборів колективу, актах ревізій та перевірок, аудиторських висновках тощо.

За напрямками використання розрізняють інформацію, що характеризує законодавчу, директивну, нормативно-довідкову, планову базу фінансового аналізу та фактографічну інформацію.

Інформація, що характеризує зовнішні умови фінансового аналізу (правова, директивна, нормативно-довідкова) використовується для контролю та оцінки відповідності фінансово-господарських операцій, результатів фінансової діяльності та фінансового стану підприємства чинному законодавству України, вимогам директивних документів, нормативам, стандартам тощо.

Планова інформація слугує для зіставлення з фактографічною інформацією і визначення відповідності останньої затвердженим планам і кошторисам.

Фактографічна інформація використовується для характеристики стану об'єкта аналізу у певний момент часу або за певний період. Зіставлення фактографічної інформації з правовою, директивною, нормативно-довідковою, прогнозною та плановою є основою загального фінансового аналізу.

За місцем утворення інформація для економічного аналізу підрозділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня інформація -це сукупність даних, які виникають на самому підприємстві і характеризують його діяльність та фінансовий стан. Вона формується в процесі фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і знаходить відображення в планах, бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку. Зовнішня інформація виникає за межами підприємства і безпосередньо стосується досліджуваної предметної галузі.

3.3. Організація інформаційного забезпечення фінансового аналізу

Система інформаційного забезпечення фінансового аналізу являє собою процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу та підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами фінансового стану підприємства, його фінансовими результатами і інвестиціями.

Отримання, зберігання, переробка та використання економічної інформації вимагають організації інформаційного забезпечення на високому науково-технічному рівні у відповідності з принципами утворення раціональних інформаційних потоків.

Основними принципами формування раціональних потоків інформації є:

1. Виявлення інформаційних потреб та способів їх ефективного забезпечення.

2. Об'єктивність відображення фінансово-господарських процесів, активів, зобов'язань та капіталу .

3. Єдність інформації, що надходить з різних джерел.

4. Оперативність інформації.

5. Всебічна розробка первинної інформації на ПЕОМ з метою під-вищення коефіцієнта її використання.

6. Кодування первинних даних з метою підвищення ефективності використання каналів зв'язку.

7. Обмеження первинної інформації абсолютними показниками.

8. Мінімізація вводу і виводу інформації.

9. Розробка цільових програм використання та аналізу первинної інформації. Інформаційне забезпечення включає:

1. Склад інформації.

2. Структуру інформації і закономірності її перетворення.

3. Характеристики руху інформації, тобто кількісні і якісні її оцінки.

Інформаційне забезпечення складається з таких основних елементів, як: методичні та інструктивні матеріали, системи класифікації і кодування та інформаційна база.

В умовах застосування ПЕОМ одним із важливіших компонентів