Т ВК = Пк / ВК = ЧП/ВР*ВР/КL*KL/BK*Пк/ЧП = Роб*Коб* МК*ЧКП,

де Т ВК - темп приросту власного капіталу;

Пк - сума капіталізованого прибутку;

ВК - власний капітал;

ЧП - чистий прибуток;

ВР - виручка;

KL - загальна сума капіталу.

Два перших фактори відображають дію тактичної, а два останніх - стратегічної фінансової політики. На думку згаданих авторів, правильно обрана цінова політика, розширення ринків збуту приводять до збільшення обсягів продажів і прибутку підприємства, до підвищення рівня рентабельності продажів і швидкості обороту капіталу. Разом з цим, нераціональна інвестиційна політика може знизити позитивний результат перших двох факторів.

Розрахунок впливу цих факторів можна виконати одним із способів детермінованого факторного аналізу, використовуючи дані табл. 3.

Показник | Минулий період | Звітний період

Капіталізований прибуток, тис. грн. | 5900 | 6580

Чистий прибуток, тис. грн. | 11800 | 12650

Виручка (нетто) від усіх видів продажів | 95250 | 10200

Середньорічна сума капіталу, тис. грн. | 40000 | 50000

У тому числі власного капіталу, тис. грн. | 21880 | 25975

Темп приросту власного капіталу за рахунок капіталізації прибутку, % |

26,96 |

25,33

Рентабельність обороту | 12,388 | 12,4

Оборотність капіталу | 2,381 | 2,04

Мультиплікатор капіталу | 1,828 | 1,925

Частка капіталізованого прибутку в загальній сумі чистого прибутку |

0,50 |

0,52

Табл. 3. Дані для факторного аналізу темпів зростання власного капіталу

Розрахунок зробимо методом ланцюгової підстановки:

Т ВКо = 12,388*2,381*1,828*0,50 = 26,96 % ;

Т ВКум.1 = 12,4*2,381*1,828*0,50 = 26,99 % ;

Т ВКум. 2 = 12,4*2,04*1,828*0,50 = 23,12 % ;

Т ВКум. 3 = 12,4*2,04*1,925*0,50 = 24,35 % ;

Т ВК1 = 12,4*2,040*1,925*0,52 = 25,33 % ;

Загальна зміна темпів зростання власного капіталу становить:

25,33 - 26,96 = -1,63 % ,

у тому числі за рахунок зміни:

-рентабельності обороту: 26,99 - 26,99 = +0,03 % ;

-оборотності капіталу: 23,12 - 26,99 = -3,87 % ;

-мультиплікатора капіталу: 24,35 - 23,12 = +1,23 % ;

-частки капіталізованого

прибутку в загальній сумі

чистого прибутку: 25,33 - 24,35 = +0,98 % .

Наведені дані показують, що темп приросту власного капіталу нижчий від торішнього переважно через уповільнення оборотності капіталу.

Для оцінювання структури формування капіталу підприємство розраховує також коефіцієнт самофінансування - відношення суми самофінансового доходу (капіталізований прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів (рис. 3).

Рис. 3. Джерела фінансових доходів підприємства

Цей коефіцієнт можна розрахувати також за відношенням самофінансованого доходу до доданої вартості. Він показує ступінь самофінсування діяльності підприємства стосовно створеного багатства.Можна визначити також, скільки самофінансованого доходу припадає на одного працівника підприємства. Такі показники в західних країнах розглядають як одні з кращих критеріїв визначення ліквідності і фінансової незалежності компанії.

Табл. 4. Динаміка показників самофінансування підприємства

Показник | Минулий період | Звітний

період |

Зміна

Коефіцієнт самофінансування | 0,58 | 0,6 | +0,02

Самофінансований дохід на одного працівника, тис. грн. | 62,5 | 70,0 | +7,5

Самофінансований дохід на гривню доданої вартості, грн | 0,17 | 0,20 | +0,03

Судячси з даних табл. 4 стійкість фінансового стану даного підприємства за звітний період підвищилася.

Капітал, як і інші фактори виробництва, має вартість, що формує рівень операційних та інвестиційних витрат.

Вартість капіталу - це його ціна, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел.

Оскільки вартість капіталу є частиною прибутку, яку підприємство має сплатити за використання сформованого або нового залученого капіталу для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, цей показник є мінімальною нормою прибутку від операційної (основної) діяльності. Якщо рентабельність операційної діяльності виявиться нижчою, ніж ціна капіталу, то це призведк до "проїдання" капіталу і банкрутства підприємства.

Крім того, вартість капіталу використовують як дисконтну ставку в процесі здійснення реальногоі фінансового інвестування. Якщо ставка прибутковості за інвестиційним проектом нижча від ціни інвестованого капіталу, такий проект буде збитиковим, що також призведе до зменшенння капіталу підприємства.

Показник вартості капіталу підприємства може виступати критерієм в оцінюванні ефективності лізингу. Якщо вартість фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, то використання лізингу для формування основного капіталу не вигідне.

Показник вартості позикового капіталу використовують для оцінювання ефекту фінансового левериджу, що покузує приріст рентабельності власного капіталу за рахунок використання позичкових коштів. Ефект буде позитивним, якщо ціна позичкових коштів нижча від рентабельності інвестованого капіталу в операційні активи.

І, нарешті, вартість капіталу є важливим вимірником рівня вартості акціонерниз підприємств відкритого типу. При зниженні вартості капіталу відбувається зростання ринкової вартості підприємства, і навпаки.

Оскільки капітал підприємства формується не за рахунок різних джерел, у процесі аналізу необхідно оцінити кожний з них і зробити порівняльний аналіз їхньої вартості.

Вартість власного капіталу підприємства у звітному періоді визначають у такий спосіб:

Сума чистого прибутку,

вилучена власниками підприємства * 100

Ц вк =

Середня сума власного капіталу у звітному періоді

У нашому прикладі акціонерам виплачено дивідендів на суму 6072 тис. грн. Середньорічна сума власного капіталу становить 25975 тис. грн.

Ц вк = 6072*100 / 25975 = 23,4 коп.

Вартість позикового капіталу у формі банківських кредитів (Ц кр) обчислюється в такий спосіб:

Сума нарахованих відсотків за кредит

Ц кр =

Засоби, мобілізовані за допогою кредиту

Оцінювання вартості капіталу має бути завершено аналізом граничної ефективності капіталу, що визначається відношенням приросту рівня рентабельності інвестованого капіталу до приросту середньозваженої вартості капіталу.

Порівнюючи граничну вартість капіталу з очікуваним рівнем рентабельності проектів, для яких потрібне залучення додаткового капіталу, можна оцінити міру ефективності і доцільності здійснення цих проектів.

Одним з найскладніших завдань фінансового аналізу є оптимізація структури капіталу з метою забезпечення найефективнішої пропорційності між його вартістю, прибутковістю і фінансовою стійкістю підприємства.

Оптимізація структури капіталу здійснюється за такими критеріями: