Ознаки класифікації |

Витрати

1.Види (склад і призначення )

витрат | За економічними елементами |

За статтями калькуляції

2.Способи перенесення вартості на продукцію | Прямі | Непрямі

3.Сутність однорідності | Прості |

Комплексні

4. Сутність впливу обсягу

виробництва на рівень витрат |

Умовно-змінні |

Умовно-постійні

5.За календарними періодами |

Поточні |

Одноразові

6.Повнота урахування витрат | Бухгалтерські | Економічні

Таблиця 2.2.Класифікація витрат на виробництві і реалізація продукції.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати — витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості (на сировину, основні матеріали, покупні вироби тощо).

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з вироб-ництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничі, адміністра-тивні витрати), що не дає змогу безпосередньо відносити їх на одиницю продукції, і вони розподіляються за допомогою спе-ціальних методів.

За ступенем однорідності витрати поділяються на прості та комплексні. Прості витрати характеризують використані ре-сурси одного економічного змісту (сировина, матеріали тощо). Комплексні витрати включають декілька економічних еле-ментів, які мають однакове виробниче призначення (загально-виробничі, адміністративні та ін.).

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат їх поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні. До умовно-змінних належать витрати, сума яких змінюється майже пря-мо пропорційно до змін обсягу виробництва продукції. До цих витрат належать витрати на сировину та матеріали, техно-логічні паливо й енергію, покупні комплектуючі вироби, на-півфабрикати, на оплату працівників, зайнятих у виробництві продукції.

До умовно-постійних належать витрати, сума яких у пев-них межах не змінюється зі зміною обсягу виробництва про-дукції. Ці витрати мають бути оплачені, навіть коли підприєм-ство якийсь час не виробляє продукцію (амортизаційні відра-хування, оренда будівель та обладнання, заробітна плата ви-щого управлінського персоналу та інше).

За календарними періодами витрати поділяються на поточні та одноразові. Поточні витрати — це витрати, у яких періодич-ність менша ніж місяць. Одноразові, або періодичні, — це ви-трати, які здійснюються періодично (періодичність — більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу вироб-ництва протягом тривалого часу.

При прийнятті управлінських рішень слід брати до уваги повноту урахування витрат. За цією ознакою витрати поділя-ються на бухгалтерські — ті, що відображають у бухгалтерсь-ких звітах, та економічні, які враховують втрачені можливості використання ресурсів.

Крім того, при формуванні виробничого плану підприємства слід враховувати таке поняття як граничні витрати, які харак-теризують їх зміну на одиницю приросту обсягу виробництва.

Групування витрат за економічними елементами здійснюєть-ся при визначенні витрат підприємства за певний період і слу-гує для аналізу при складанні кошторису витрат та застосо-вується для розробки матеріальних балансів, напрямів знижен-ня собівартості продукції, нормування обігових коштів, узго-дження планів з матеріально-технічного забезпечення, праці та заробітної плати тощо. Таке групування є універсальним і визначається "Методичними рекомендаціями з формування со-бівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості".

Витрати, що включають до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:—

матеріальні витрати;—

витрати на оплату праці;—

відрахування на соціальні заходи;—

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;—

інші операційні витрати.

До матеріальних витрат належать витрати на сировину та матеріали, які входять до складу вироблюваної продукції; по-купні вироби, що використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення технологічного процесу або інших виробничих та господарських потреб; запасні частини для ре-монту устаткування, малоцінні інструменти, пристрої та інші засоби і предмети праці, які не належать до основних виробни-чих фондів; покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати; роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сто-ронніми підприємствами; паливо та енергія усіх видів, придбані у сторонніх підприємств і організацій; витрати внаслідок не-стачі матеріальних цінностей у межах норм природного збитку та ін.

Вартість матеріальних ресурсів формується на підставі цін придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану вартість), націнок і комісійних винагород посеред-ницьким структурам, суми мита і митних зборів, транспортно-заготівельних витрат.

Із витрат на матеріальні ресурси вираховується вартість зво-ротних відходів-залишків сировини, матеріалів, напівфабри-катів та інших матеріальних ресурсів, що утворилися в про-цесі виробництва продукції та втратили повністю або частково споживчі властивості. Вони враховуються за ціною їх викори-стання або продажу.

До витрат на оплату праці зараховують: основну та додат-кову заробітну плату; компенсаційні та заохочувальні випла-ти, які не ввійшли до додаткової заробітної плати (виплати, передбачені законодавством, за невідпрацьований на вироб-ництві час, за вислугу років та ін.); витрати, пов'язані з підго-товкою та перепідготовкою кадрів; витрати на виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру; виплати на вихідну допомогу робітникам при звільненні.

До відрахувань на соціальні заходи належать такі обов'яз-кові види збору: на державне пенсійне страхування; на держав-не соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою пра-цездатності; на страхування на випадок безробіття; на держав-не соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце-здатності. Відрахування на соціальні заходи здійснюються за встановленими законодавством ставками від загального розмі-ру витрат на оплату праці.

Амортизація основних фондів та нематеріальних активів передбачає відрахування від балансової вартості основних ви-робничих фондів на повне відновлення, реконструкцію, модер-нізацію та капітальний ремонт фондів, які належать підприєм-ству або перебувають у його користуванні за умовами оренди. Амортизаційні відрахування здійснюються за прийнятими ме-тодами та нормами. Амортизаційні відрахування нематеріаль-них активів визначаються щомісяця за нормами, розраховани-ми на підставі їх первісної вартості та строку корисного вико-ристання, але не більше десяти років безперервної експлуатації.

До інших операційних витрат належать витрати, які не можуть бути віднесені до жодного з елементів витрат наведе-них вище, а саме: витрати, пов'язані з управлінням виробниц-твом (службові відрядження, оплата