Частка елементів витрат у собівартості продукції визначає структуру витрат. Структура витрат залежить, передусім, від виду продукції та технології виробництва. Для машинобудуван-ня основні витрати пов'язані з матеріальними витратами та заробітною платою з нарахуваннями, у енергетиці -— з матеріальними витратами (зокрема на паливо та амортизацію основних фондів), у легкій промисловості — з матеріальними витратами.

Групування витрат за економічними елементами відобра-жається у звіті про фінансові результати і дає змогу підсумову-вати витрати на рівні підприємства, галузі, національного гос-подарства та використовувати цю інформацію для аналітичної роботи як на мікро-, так і на макрорівні.

2.3 Методи оцінки грошових надходжень

Від обсягів і швидкості руху грошового обігу, ефективності ке-рування ним безпосередньо залежать платоспроможність і лік-відність підприємства. Тому аналіз грошових потоків є основою оцінки і прогнозування платоспроможності підприємства, дає змогу об'єктивніше оцінити його фінансовий стан. Аналіз грошо-вих потоків проводять по підприємству в цілому, а також у розрізі основних видів господарської діяльності і центрах відповідаль-ності. Основними джерелами інформації для аналізу формуван-ня і розміщення капіталу підприємства є дані фінансової звіт-ності: форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові резуль-тати", форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів", форма .№ 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками грошових коштів.

Основна мета аналізу грошових потоків:*

виявити рівень достатності коштів, необхідних для нормаль-ного функціонування підприємства;

визначити ефективність та інтенсивність їхнього використан-ня в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;*

вивчити фактори і спрогнозувати збалансованість та синхро-нізацію припливу і відпливу коштів за обсягом і часом для забезпе-чення поточної і перспективної платоспроможності підприємства.

У першу чергу проводять горизонтальний аналіз грошових потоків: вивчають динаміку обсягу формування додатного, від'ємного і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел, розраховують темпи їхнього зростання і прирос-ту, визначають тенденції зміни їхнього обсягу.

Темпи приросту чистого грошового потоку (Тчгп) зіставляють з темпами приросту активів підприємства (ТАкт) і з темпами при-росту обсягів виробництва (реалізації) продукції (Трп). Для нор-мального функціонування підприємства, підвищення його фінан-сової стабільності і платоспроможності потрібно, щоб темпи зро-стання обсягів продажів були вищі від темпів зростання активів, а темпи зростання чистого грошового потоку випереджали темпи зростання обсягу продажів:

100- ГАкґ < ГрП < Гчгп.

Паралельно проводять і вертикальний (структурний) аналіз додатного, від'ємного і чистого грошових потоків:

а) за видами господарської діяльності (операційної, інвести-ційної, фінансової), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні додатного, від’ємного і чистого гро-шового потоків;

б) за окремими внутрішніми підрозділами (центрами відпові-дальності), що покаже внесок кожного підрозділу у формування грошових потоків;

в) за окремими джерелами надходження і напрямами витра-ти коштів, що дає можливість установити частку кожного з них у формуванні загального грошового потоку. При цьому визначають роль і місце чистого прибутку у формуванні ЧГП, виявляють ступінь достатності амортизаційних відрахувань для відтворен-ня основних засобів і нематеріальних активів.

Результати горизонтального і вертикального аналізу служать базою проведення фундаментального (факторного) аналізу фор-мування чистого грошового потоку.

Для вивчення факторів формування додатного, від'ємного і чистого грошових потоків рекомендується використовувати пря-мий І непрямий методи,

Прямий метод спрямований на одержання даних, що харак-теризують як валовий, так і чистий потік коштів підприємства у звітному періоді. Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Відмін-ність результатів розрахунку грошових потоків за прямим і не-прямим методами стосуються тільки операційної діяльності.

За операційною діяльністю ЧГП прямим методом визнача-ють у такий спосіб:

ЧГПоД = ВРрП + ОДав + ІНоя - Птмц - ЗП - ПП - ІВод,

де ВРрп — виручка від реалізації продукції і послуг;

ОДав — одержані аванси від покупців і замовників;

ІНОД — сума інших надходжень від операційної діяльності;

Птмц — сума засобів, виплачена за придбані товарно-матері-альні цінності;

ЗП — сума виплаченої заробітної плати персоналу підприєм-ства;

ПП — сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;

ІВ Од — сума інших виплат у процесі операційної діяльності.

Фактори зміни чистого грошового потоку від операційної ді-яльності, обчисленого за прямим методом, показано на рис. 2.3.

Додатний грошовий потік |

Від’ємний грошовий потік

Виручка від реалізації продукції та послуг | Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей

Аванс, одержані від покупців та замовників | Сума виплаченої заробітної плати працівникам підприємства і відрахувань органам соцстраху

Інкасація дебіторської заборгованості | Сума податкових платежів та зборів

Інші надходження від оперативної діяльності | Відрахування в державні позабюджетні фонди

Короткострокові фінансові вкладення

Виплата процентів за кредитами

Інші виплати

Рис.

2.3.Фактори зміни чистого грошового потоку, обчисленого за прямим методом.

Зіставляючи фактичні дані за кожною статтею надходження і витрати коштів з базовими даними (плану, минулого періоду), можна зробити висновки про здатність підприємства нарощува-ти кошти в результаті своєї основної діяльності. Якщо результа-том основної діяльності є не приплив, а відплив коштів і ця ситу-ація повторюється щорічно, то це може призвести в остаточному підсумку до неспроможності підприємства.

Одна з переваг прямого методу полягає в тому, що він