ЧГПзаг = ЧГПод + ЧГПт + ЧГПФП.

Перевага непрямого методу визначення ЧГП полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують величину ЧГП, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків. Тому, аналізуючи грошові потоки, потрібно застосовувати обидва методи в комплексі.

Керування грошовими потоками потребує постійного моніто-рингу (системи спостереження) рівномірності і синхронності фор-мування додатного і від'ємного грошового потоку в розрізі окре-мих інтервалів прогнозного періоду, для чого можна застосовува-ти спосіб зіставлення динамічних рядів і графічний метод.

Для оцінювання ступеня рівномірності формування і синхрон-ності додатного і від'ємного грошового потоку розраховують такі показники: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації і коефіцієнт кореляції.

Середньоквадратичне відхилення показує абсолютне відхи-лення індивідуальних значень від середньоарифметичного рівня показника. Його розраховують у такий спосіб:

Коефіцієнт варіації характеризує відносну міру відхилення окремих значень від середнього рівня показника. Для його роз-рахунку використовують таку формулу:

У прикладі, що розглядається, рівень варіації для додатного грошового потоку дорівнює 5,2 %, а для від'ємного грошового по-току — 7,1 % . Це порівняно невелике коливання відхилень зна-чень динамічного ряду від середнього рівня досліджуваних по-казників.

Коефіцієнт кореляції показує ступінь синхронізації грошових потоків за аналізований період. Його розраховують за такою фор-мулою:

Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до одиниці, тим менший розрив між значеннями додатних і від'ємних грошових потоків, з чого випливає, що потоки синхронізовані за часовими інтервалами. У такій ситуації менший ризик виникнення дефі-циту коштів (у періоди перевищення від'ємного грошового пото-ку над додатним) чи надмірності грошової маси (у періоди пере-вищення додатного грошового потоку над від'ємним). І та, й інша ситуація не вигідна для підприємства: дефіцитний грошовий потік призводить до неплатоспроможності, надлишковий грошо-вий потік зумовлює знецінення коштів в умовах інфляції, уна-слідок чого зменшується реальна величина власного капіталу. У нашому прикладі г = 0,88, на підставі чого можна зробити висно-вок, що на цьому підприємстві додатний і від'ємний грошові по-токи досить добре збалансовані за тимчасовими інтервалами, хоча в липні — вересні підприємство буде відчувати дефіцит коштів.

Також розраховують і аналізують динаміку коефіцієнта лік-відності грошового потоку:

КЛгп=

де ДГП — сума додатного грошового потоку;

ВГД — сума від'ємного грошового потоку.

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт має бути зі значенням, не нижчим від одиниці. Пере-вищення одиниці буде сприяти зростанню залишків грошових активів на кінець періоду, тобто підвищенню коефіцієнта абсолют-ної ліквідності підприємства.

Аналіз грошових потоків.

Кошти в процесі свого руху проходять послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу і збутову.

Склавши тривалість перебування коштів на всіх стадіях кру-гообігу, одержимо загальну тривалість операційного циклу (ОЦ):

оц - п3 + пнв + пгп + пдз.

Операційний цикл включає період від моменту надходження на склад підприємства придбаних товарно-матеріальних ціннос-тей до надходження грошей від покупців за реалізовану продук-цію (рис.2.4).

Оскільки підприємства оплачують рахунки постачальників з деяким часовим лагом, то фінансовий цикл, тобто цикл обігу го-тівки, менший від операційного циклу на період кредиторської заборгованості:

ФЦ = Пз + Пнв +Пгп + Пдз – Пка,

де ФЦ — тривалість фінансового циклу;

Пкз — період кредиторської заборгованості.

Виробничий цикл Період обороту дебіторсь-

Періоди обороту ТМЦ , кої заборгованості

НЗВ , готової продукції

Операційний цикл

Період обертання кре-

диторської заборговано- Фінансовий цикл

сті

Рис.2.4.Складові операційного і фінансового циклів.

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку фінансового циклу та його складових, установити, на яких стадіях кругообігу відбулося уповільнення оборотності коштів, і розробити заходи, спрямовані на інтенсивніше використання їх.

Для оцінювання ефективності грошового потоку підпри-ємства розраховують і аналізують коефіцієнт ефективності гро-шового потоку, як відношення суми чистого прибутку (ЧП) і амор-тизації (Ам) до від'ємного грошового потоку (ВГП):

Егп=

або як відношення суми чистого прибутку і амортизації до серед-ньорічної суми активів підприємства:

Егп=

Ці показники характеризують здатність грошового потоку ге-нерувати самофінансований дохід.

Їх показники можна доповнити такими індивідуальними по-казниками:

- коефіцієнтом рентабельності використання вільного грошо-вого залишку в короткострокових фінансових вкладеннях (відно-шення отриманих процентних доходів до суми короткострокових фінансових вкладень);

- коефіцієнтом рентабельності інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях (відно-шення отриманого доходу як дивідендів або відсотків до суми дов-гострокових фінансових вкладень) і т. ін.

Процес аналізу завершують оптимізацією грошових потоків шляхом вибору найкращих форм їхньої організації на підпри-ємстві з обліком зовнішніх і внутрішніх факторів з метою досяг-нення їхньої збалансованості, синхронізації і зростання чистого грошового потоку.

У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів додатного і від'ємного потоків коштів, оскільки і дефіцит, і над-лишок грошових ресурсів негативно впливають на результати гос-подарської діяльності.

При дефіцитному грошовому потоці знижуються ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зро-стання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці.

При надлишковому грошовому потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів унаслідок інфляції, уповіль-нюється оборотність капіталу через простій коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестицій-ному процесі.

Для досягнення збалансованості дефіцитного грошового по-току в короткостроковому періоді розробляють заходи для при-скорення залучення коштів і уповільнення їх виплат .

Оскільки ці заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспро-можності підприємства в короткостроковому періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньо-му, то паралельно має бути розроблено заходи для збалансовано-сті дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді

Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'я-зані здебільшого з активізацією інвестиційної діяльності підприєм-ства,