організаційно-технічного рівня виробництва. У практиці господарювання цей метод є основним.
Норматив власних оборотних коштів у виробничих за-пасах підприємства визначається множенням середньодобового (середньоденного) споживання матеріалів у вартісному виразі на нор-му їх запасу в днях.
Нвз = МД3ДН
де Нвз — норматив власних виробничих запасів, грн.;
Мд — середньодобове споживання матеріалів, грн.;
3Дн — норматив запасу в днях. Середньоденне споживання матеріалів визначається за формулою
Мд =
де Мзаг — загальна річна потреба в даному виді ресурсів у натураль-них одиницях виміру.
Точність розрахунку нормативу залежить від правильного визна-чення запасів матеріальних ресурсів.
Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяють на поточні, підготовчі (технологічні), резервні (страхові), транспортні.
Транспортний запас створюється на період з моменту оплати ви-ставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад під-приємства. На практиці його величина визначається на основі фактич-них даних за попередній рік:
Зтр = Мд Ттр
де 3тр — транспортний запас, грн.;
Ттр — термін транспортування (не більше двох днів).
Поточний запас є найбільшим за розміром, створюється він для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ре-сурсами в період між двома черговими поставками.
Зпоточ = Мд Тпост
де 3ІЮТОЧ — поточний запас;
Тпост — інтервал поставки в днях.
Середній поточний запас визначається за формулою:
Зс.п = Мд
Підготовчий (технологічний) запас створюється на період, необхід-ний для приймання, складування та підготовки до виробничого викори-стання (надання сировині якостей, за яких можливе її використання).
Зпідгот = Мд Т підгот
де Зшдгот — підготовчий запас;
Тшдгот — термін підготовки.
Резервний (страховий запас) формується на випадок можливих перебоїв у постачанні (інших непередбачених обставин). Величина ре-зервного запасу визначається:
а) на основі середнього відхилення фактичного інтервалу поставки від планового (передбаченого договором);
б) на основі підрахунку днів, необхідних для оформлення замовлен-ня та доставку матеріалів від постачальника до споживача.
Зст = Мд Тст
де 3ст — страховий (резервний) запас;
Тст — дні резервного запасу (період зриву поставок).
Сукупний виробничий запас дорівнює сумі всіх видів запасів.
Розрізняють максимальний виробничий запас, середній і мінімаль-ний.
Максимальний виробничий запас обчислюється за формулою
Зт.х =МД(Ттр + Тпост+ Ттлгот + Тст);
Середній запас:
Зс = Мд
мінімальний запас:
Змін = Мд(Ттр = Т підгот = Тст)
Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках, можна подати їх у вартісному виразі й обчислити загаль-ний норматив оборотних коштів на виробничі запаси.
Розрахунок нормативів оборотних коштів у запасних частинах та інструменту, у швидкозношуваних та малоцінних предметах відрізняєть-ся від викладеної методики нормування оборотних коштів у виробни-чих запасах. Зокрема, норматив запасних частин та інструмен-ту для ремонту може бути визначений множенням фактичних витрат певного виду запасних частин або інструменту в базовому році на індекс виробничої програми і проектований індекс зниження частки витрат ресурсів:
Нзчі = МфІвпІвр
де НЗЧі — норматив запасних частин інструменту, грн.;
Мф — фактичні витрати певного виду запасних частин (інстру-менту), грн.;
Івп — індекс виробничої програми у розрахунковому (плановому) році;
івр — індекс зниження частки витрат певного ресурсу.
Загальними принципами нормування оборотних коштів у швидко-зношуваних та малоцінних предметах є такі:
а) окреме визначення норм для матеріальних цінностей, що збері-гаються на складі підприємства і використовуються (експлуатуються) у виробництві;
б) грошова оцінка складських запасів за повною їх вартістю (собівар-тістю), а використовуваних предметів у виробництві — у розмірі 50% первісної їх вартості;
в) відмова від нормування у днях споживання предметів, які вико-ристовуються (експлуатуються), і розрахунок норм для окремих їх груп па основі коефіцієнтів, що характеризують залежність розміру запасу від чисельності працівників, кількості робочих місць, вартості окремих видів устаткування тощо.
Норматив оборотних коштів у незавершеному вироб-ництві. Нормування незавершеного виробництва здійснюють у тих га-лузях і виробництвах, де тривалість виробничого циклу перевищує два місяці.
Обсяг незавершеного виробництва залежить від середньоденного випуску продукції, обчисленого за фактичною виробничою собівартістю, тривалості технологічного циклу та коефіцієнта наростання витрат. Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві роз-раховується за формулою
Ннв =
де Ннв — норматив незавершеного виробництва, грн.;
Св — виробнича собівартість продукції, випущеної за період (місяць, квартал, рік);
tи — тривалість виробничого циклу, днів,
Дп — дні відповідного періоду.
Коефіцієнт наростання витрат дорівнює:
Кв=
де Вп — первісні витрати (одноразово зроблені на початку вироб-ництва);
Вр — решта витрат, що були здійснені до закінчення виробництва продукції.
Первісні витрати та решта витрат, що були здійснені при виготов-ленні продукції, становлять виробничу собівартість (Св).
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році, за вираху-ванням суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується за формулою
Нвмп = Вп +Впл – В погаш пл
де Нвмп — норматив витрат майбутніх періодів, грн.;
Вп— залишок витрат на початок планового періоду, грн.;
Впл — витрати, які будуть здійснені у плановому періоді, грн.;
Впогаш пл ~ витрати, які будуть погашені за рахунок собівартості у плановому періоді.
Норматив оборотних коштів у залишках готової про-дукції визначається добутком середньоденного випуску продукції (за виробничою собівартістю) на норму запасу готової продукції на складі в днях.
Нгп = ПдЗдн
де НГп — норматив залишків готової продукції, грн.;
Пд — середньоденний випуск продукції, грн.;
Здн — норма запасу готової продукції на складі, днів.
Сукупний норматив власних оборотних коштів підпри-ємства на розрахунковий (плановий) період дорівнює сумі нормативів, розрахованих для окремих їх елементів:
Нсук = НВЗ + Ннв + Нвмп + Нгп,
де Нсук — сукупний норматив власних оборотних коштів, грн.
Структура розміщення оборотних коштів
Оборотні кошти — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробниц-тва, реалізації продукції