Запаси в днях (3) розраховуються за формулою:

З=

де О — залишок на дату балансу матеріальних оборотних коштів, Р — оборот за вибуттям даного виду засобів за звітний період, Д — кількість днів у звітному періоді (за рік — 360, квар-тал — 90).

Потрібно також оцінити структуру запасів за допомогою кое-фіцієнта нагромадження (Кн) за формулою:

Кн.=

де ВЗ — виробничі запаси,

МШП — малоцінні та швидкозношувані предмети,

НВ — незавершене виробництво,

ГП — готова продукція,

Т — товари.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загаль-ної оцінки динаміки її обсягу в цілому та в розрізі окремих ста-тей. Після цього переходять до аналізу якісного стану дебіторсь-кої заборгованості. Такий аналіз дає змогу виявити та охаракте-ризувати динаміку абсолютного й відносного розміру невиправ-даної заборгованості.

Аналіз руху грошових коштів провадять за допомогою прямо-го та непрямого методів.

Для аналізу оборотних активів підприємства використовують-ся такі показники:

« забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами;

в «коефіцієнт маневреності власних коштів.

Аналіз стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства проводиться постійно і є необхідною складовою фінансового аналізу. Здійснюючи такий аналіз, треба виходити із суті та структури оборотних коштів.

Оборотні кошти с основним джерелом фінансування витрат підприємства. Вони є фінансовими ресурсами підприємства, які авансовані в оборотні виробничі засоби та в засоби обігу і здійс-нюють безперервний кругообіг.

Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них потребує дослідження комплек-су таких показників:

* наявність власних та прирівняних до них коштів;

* забезпеченість власними оборотними коштами;

* причини змін загальної суми власних оборотних коштів за звітний період;

* причини формування залишків або нестачі власних оборот-них коштів;

* наявність та динаміка надлишку або нестачі власних оборот-них коштів у господарському обороті;

Завершується аналіз оборотного капіталу аналізом часу обо-роту оборотних коштів. Прискорення обороту оборотних коштів зменшує потребу в них, дає можливість підприємствам вивільня-ти частину оборотних коштів або для використання у економіці (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).

Унаслідок прискорення швидкості обороту вивільняються ре-чові елементи оборотних коштів, відносно зменшується потреба в запасах сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробниц-тва тощо, а отже — вивільняються й грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси. Вивільнені грошові ресурси нагромаджу-ються на розрахунковому рахунку підприємств, поліпшуючи їх фінансовий стан та платоспроможність.

Швидкість обороту коштів — це комплексний показник орга-нізаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення кількості оборотів досягається за рахунок скорочення часу виробництва та часу обороту.

Ефективність використання оборотних коштів, а також швид-кість як загального їх обороту, так і обороту окремих їх елементів характеризується такими показниками:

1) тривалість одного обороту всіх оборотних коштів (Т0) роз-раховується за формулою:

де Св — середня вартість усіх оборотних коштів;

І — тривалість періоду, за який проводиться аналіз, у днях;

В — виручка від реалізації продукції та від іншої реалізації за винятком понаднормових і зайвих матеріальних цінностей та сум податку в діючих оптових цінах підприємства;

2) кількість оборотів (або прямий коефіцієнт оборотності) (К0) розраховується за формулою:

Ко=

3) коефіцієнт закріплення оборотних коштів (К3) (обернений до коефіцієнта оборотності) розраховується так:

За аналогічними формулами розраховується оборотність нор-мованих оборотних коштів та окремих елементів або груп оборот-них коштів. Замість величини всіх оборотних коштів у відповідні формули підставляються величини нормованих коштів або окре-мого їх елемента.

Сукупність складових показників оборотності за всіма видами (групами) оборотних коштів дає загальний показник оборотності всіх оборотних коштів:

св,+сВ2+сВз+сВ4=св,

де Св —середній залишок виробничих матеріальних запасів;

Св — середній залишок незавершеного виробництва;

Св — середній залишок готових виробів на складі;

Св — середній залишок товарів відвантажених та інших обо-ротних коштів.

За результатами аналізу оборотності оборотних коштів розра-ховується сума економії оборотних коштів (абсолютне або віднос-не вивільнення) або сума їх додаткового залучення. Для визна-чення суми економії оборотних коштів унаслідок прискорення їхнього обороту визначають потребу в оборотних коштах за звіт-ний період виходячи з фактичної виручки від реалізації за цей час та швидкості обороту за минулий період. Різниця між цією сумою потреби в оборотних коштах та сумою коштів, що беруть фактичну участь в обороті, становить економію оборотних кош-тів. Якщо оборотність уповільнилася, такий розрахунок покаже суму коштів, котрі треба додатково залучити в оборот.

Слід також систематично аналізувати рух капіталу підприємства.

Для цього використовують 14 критеріїв:

1) відношення оборотного капіталу до короткострокових зо-бов'язань та коефіцієнт критичної оцінки, тобто відношення лік-відних активів до суми боргових зобов'язань;

2) оборотність дебіторської заборгованості та запасів;

3) оборотний капітал;

4) відношення доходів до поточних активів;

5) відношення оборотного капіталу до чистого прибутку;

6) відношення оборотного капіталу до загальної заборгованості;

7) відношення суми готівки та цінних паперів, що легко реалі-зуються, до короткострокової заборгованості;

8) відношення вартості збуту продукції, податків та операцій-них витрат до середніх поточних активів;

9) відношення високоліквідних активів до річних витрат готівки;

10) відношення обсягів продажу до рахунків кредиторів;

11) відношення чистого прибутку до обсягів продажу;

12) відношення вартості основних засобів до всіх зобов'язань;

13) відношення кредиторської заборгованості до обсягів продажу;

14) індекс ліквідності, котрий показує час (у днях), потрібний для перетворення поточних активів на готівку.

де С, — сума поточних активів кожного виду (і);

Д— кількість днів обігу і-го поточного активу.