Кредитування підприємства
Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.
З економічного погляду кредит — це форма позичкового капі-талу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення та обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.
Загальноекономічною причиною виникнення кредитних відно-син є товарне виробництво. Підґрунтям функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, у процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємст-ва—споживачі товарів з настанням моменту плати за них не зав-жди мають достатні кошти, а це може спинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.
Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообігу оборотних коштів і потребою в постійному викорис-танні матеріальних і грошових ресурсів.
Отже, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з не-обхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, з тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємств і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відно-син зумовлюється не самим фактом розбіжності в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кре-дитних відносин умови щодо відстрочки платежу через укладан-ня кредитної угоди. Але обіг товарів є не єдиною причиною ви-никнення кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини з'являються за будь-якої економічної чи фінансової операції, пов'язаної із заборгованістю одного з учасників такої операції.
Поряд з об'єктивним підґрунтям існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з потребою забезпечення безперервності процесу відтворення.
Рис.5.1 Причини виникнення кредитних відносин
Для появи кредитних відносин потрібні певні умови. По-перше, учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник — мають бути юридичне самостійними суб'єктами, які матеріально гарантують виконання зобов'язань. По-друге, інтереси суб'єктів кредитної угоди повинні збігатися.
Для забезпечення всього процесу відтворення треба, щоб під-приємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використо-вують для придбання оборотних виробничих фондів. Зі стадії ви-робничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. Своєю чергою, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації надходить на рахунок підприємства.
За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (то-варний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати обо-рот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресур-сів на створення зайвих запасів сировини й матеріалів.
У процесі кредитування підприємств насамперед ураховують-ся індивідуальні особливості кругообігу їхніх оборотних коштів. Особливості індивідуального кругообігу коштів підприємств ви-являються в часовій розбіжності між вивільненням з обороту ва-ртості в грошовій формі та авансуванням коштів у новий оборот. Такі розбіжності відбуваються передусім через сезонність вироб-ництва. Сезонність виробництва зумовлює в одні періоди випе-реджальне зростання виробничих витрат проти надходження ко-штів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, що є в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробницт-ва зменшуються або зовсім припиняються, збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється тимчасово вільною.
Таке чергування зростання додаткових потреб у коштах і створення тимчасово вільних залишків їх на тому самому підпри-ємстві створює реальне економічне підґрунтя для використання кредитів на формування виробничих і оборотних фондів та пога-шення їх через певний час.
Узагалі особливості індивідуального обороту коштів підпри-ємства зумовлюються багатьма об'єктивними і суб'єктивними факторами.
До об'єктивних факторів належать:
* галузева належність підприємства;
* характер виробничого процесу;
* сезонність виробництва.
До суб'єктивних факторів належать:
* рівень організації виробництва;
* рівень організації збуту й постачання;
* інші фактори.
Розрізняють два види кругообігу коштів підприємства: віднос-но рівномірний і переважно нерівномірний.
Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, ме-талургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерним є нетривалий лаг (період) між надходженням і витрачанням коштів.
Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лі-сової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами і надхо-дженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерів-номірним кругообігом коштів додаткова потреба в кредиті пояс-нюється сезонністю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може колива-тися від кількох днів (виробництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років (виробництво сільськогосподарської продукції, суднобудування).
Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які само-стійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша — позичальни-ком. Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або вико-нана робота та надані потури, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктами кредиту.
Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:—
виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструмент);—
незавершене виробництво та напівфабрикати власного ви-робництва;—
витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо);—
готова продукція і товари;—
платіжні та розрахункові операції з постачальниками й по-купцями.
На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бу-ти сезонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та ін.
Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є го-ловним об'єктом банківського кредиту на підприємствах, які пе-реробляють цю сировину і працюють сезонно (цукрові заводи, консервні комбінати, інші підприємства харчової та легкої про-мисловості), або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.
Наднормативні запаси