Формування і розподіл прибутку підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного ви-робництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток безпосередньо пов'язаний з категорією «витрати виробництва». Прибуток — це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлен-ня частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому ви-разі є собівартість продукції.

Додатковий продукт — це вартість, створювана виробниками - понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт влас-тивий усім суспільно-економічним формаціям і є одним з най-важливіших чинників їх успішного розвитку.

Прибуток — це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує при-буток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивне підґрунтя існування прибутку пов'язане з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Прибу-ток — це форма, виявлення вартості додаткового продукту.

Отже, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають процеси, що відбуваються в су-спільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішньо-го продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів го-сподарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є певні особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, виду економічної діяльності господарств, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офі-ційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок: визначення фінансових результатів від основної діяль-ності (обчислення собівартості продукції (робіт, послуг), адмініс-тративних витрат, витрат на збут); визначення прибутків (збит-ків) від іншої операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності.

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фі-нансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнарод-них стандартів відбулися зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рис. 6.1 наведено схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у бухгалтерському обліку та звітності.

Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збит-ку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: зви-чайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяль-ність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. Своєю чергою, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

У наступному підрозділі буде наведено порядок формування прибутку від основної операційної діяльності. Водночас слід звер-нути увагу на можливість отримання підприємствами прибутку (збитку) від інших видів діяльності, що може суттєво впливати, на загальну суму прибутку.

Так, визначаючи фінансові результати від іншої операційної діяльності, необхідно зважати на: операції, пов'язані з реалізаці-єю оборотних активів; доходи від операційної оренди активів; одержані (сплачені) пені, штрафи, неустойки; нестачі і втрати від псування цінностей та втрати від знецінення запасів.

Значний вплив на формування прибутку підприємств можуть справляти доходи від фінансових операцій: від спільної діяльно-сті; отриманих дивідендів; відсотків, одержаних за облігаціями, а також за кредит і фінансовий лізинг.

Визначаючи фінансові результати від іншої звичайної діяль-ності, у жодному разі не можна залишати поза увагою операції, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів.

Рис.6.1 Схема формування прибутку

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складником виручки від реаліза-ції. Однак, на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами Украї-ни момент реалізації визначається за датою відвантаження про-дукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного ви-конання (надання)таких.

Проте незалежно від визначення моменту реалізації в законо-давчих актах формування на підприємстві реального прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження това-рів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому — до погіршання їхнього фінансового стану.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собі-вартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна об-сягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки при-бутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, за-лишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки зміню-ються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за змі-ни залишків нереалізованої продукції).

Істотно впливає на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки, як правило, уже нема державного регулювання рентабельності продукції. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприєм-ства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих ви-робів. Цьому сприяє недостатня конкуренція, монопольне ста-новище окремих підприємств у виробництві та реалізації окре-мих видів продукції.

Отже, можна зробити висновок, що спроможність підпри-ємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обся-ги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-гос-подарської діяльності; сфера діяльності; галузь; вид економічної діяльності господарства; установлені законодавством умови облі-ку фінансових результатів.

Прибуток підприємства — це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства — це результат дія-льності окремих підприємств,