втрат робочого часу , пропусків роботи через захворювання , коефіцієнт травматизму тривалість захворювань.
Проте , значний вплив на виробничу програму мають лише деякі фактори . Тому необхідно відібрати основні фактори , які мають суттєвий плив .Тому для економіко – математичного аналізу обсяг товарної продукції з обраними показниками:
питома вага давальницької сировини , частки одиниць;
коефіцієнт оновлення ОЗ;
коефіцієнт автоматизації процесів;
рівномірність випуску продукції , частки одиниць;
питома вага робітників, частки одиниць;
коефіцієнт ритмічності виробництва , %.
Кількісно оцінити ці фактори можна за допомогою кореляційно регресійного аналізу , який дозволяє визначити степінь впливу фактору на досліджувану функцію , зв'язок між ними . Щоб здійснити повний аналіз , треба просто визначити методику його проведення.
2.4 Методи та методика показників аналізу виробництва та реалізації продукції
Під методикою аналізу слід розуміти способи підходу до вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства.
Методика аналізу виробництва та збуту продукції полягатиме у наступному:
аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка діяльності підприємства;
аналіз завантаженості виробничих потужностей;
аналіз виконання обсягів виробництва продукції за номенклатурою , асортиментом;
аналіз ритмічності випуску продукції;
аналіз обсягу реалізованої продукції.
Аналіз ґрунтується на використанні методів деталізації явищ і процесів, порівняння, взаємопов'язаного вивчення і визначення причинних зв'язків, елімінування (виключення), математичного моделювання.
Вибір того чи іншого методу аналізу залежить від мети, яка ставиться при проведенні досліджень. Якщо завдання у визначенні кількісного впливу різноманітних факторів на зміну якого-небудь показника, то можуть бути використані традиційні та математичні методи аналізу.
Метод використання рядів динаміки. Ряди динаміки використовуються при аналізі основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
Обов'язкова умова правильності аналізу - розгляд усіх явищ в динаміці. Це дозволяє уникнути випадкових висновків. Для характеристики і аналізу динаміки процесу і явищ використовують показники рядів динаміки (абсолютного рівня, абсолютного приросту, темпу росту і темпу приросту. Для характеристики змін, особливо тенденцій зміни, буває інтересно знати абсолютний розмір одного проценту приросту. Він визначається відношенням абсолютного приросту за розглядуваний період до темпу приросту за той же період.
Метод екстраполяції значень показника використовується для визначення тенденцій зміни показника за тривалий період, розрахунок прогнозованих значень цього ж показника. Проводиться шляхом вирівнювання значень. В основі закономірності використовують рівняння прямої і параболи.
Лінійна залежність дає змогу будувати пряму лінію серед значень часового ряду, які збільшуються або зменшуються в часі з постійною швидкістю. Дана модель будується у відповідності з рівнянням:
Y(t) = a + bt, (2.11)
де а та b - параметри рівняння, що розраховуються на основі методу найменших квадратів.
Поліноміальна залежність годиться для наближення процесу, що має декілька, починаючи з одного, виражених екстремумів (максимумів чи мінімумів). Кількість таких екстремумів залежить від степені полінома. Поліноміальна функція записується таким чином:
y(t) = ао + a1t + a2t2 + a3t3 + ... + antn , (2.12)
де ао... an - розрахункові параметри рівняння.
Логарифмічна функція застосовується при моделюванні характеристик, значення яких спочатку швидко змінюються, а потім стабілізуються. Математичний запис цієї функції такий:
y(t) = а ? ln(a+b) + с, (2.13)
де a, b, c - розрахункові параметри.
Степенева функція може застосовуватися, якщо значення досліджуваної залежності характеризуються постійною зміною швидкості росту. Якщо серед даних зустрічаються нульові або від'ємні значення, то застосовувати дану залежність не можна. Математичний запис цієї функції має вигляд:
y(t) = a-tb + c, (2.14)
де a, b, c - константи.
Експоненціальну лінію слід використовувати у тому випадку, коли швидкість зміни даних безперервно зростає. Для даних, що мають нульові або від'ємні значення, цей вид наближення не застосовується. Рівняння має такий вигляд:
y(t) = a-ebt + c, (2.15)
де коефіцієнти a, b, c - розрахункові параметри рівняння.
Для перевірки апроксимації розраховують коефіцієнт кореляції, або коефіцієнт детермінації. Чим ближче значення даних коефіцієнтів до одиниці, тим надійніше лінія вибраної функції наближує представлений рядом динаміки процес.
В економічному аналізі широко використовують метод графічного зображення. Побудовані на прямокутній координатній площині графіки або діаграми показують зв'язок двох змінних величин, їх використовують для швидкого знаходження значення функції по відповідному значенню аргументу. Часто їх використовують для порівняння планових показників з фактичними, для характеристики зміни показників в часі, для показу структури різних явищ і величин.
Метод деталізації показників господарської діяльності. Як уже було зазначено, в аналізі потрібно розкладати ціле на елементи. Така деталізація забезпечує глибину пізнання явища господарського процесу, можливість викрити причини, які зумовили кінцевий результат. Деталізація може робитися за часом або за складовими частинами.
При деталізації за часом річні показники розбиваються на квартальні, місячні, декадні, добові. Такий підхід дозволяє виявити тенденцію, оптимальні значення, сприятливі умови роботи і застосуються при аналізі річної, добової та годинної продуктивності праці.
При деталізації за частинами виявляють структуру, роль складових частин, визначають де може бути досягнутий найбільший економічний ефект.
Метод деталізації, при якому виявлені на початковій стадії складові частини підлягають подальшому розкриттю, називається методом послідовного розкриття. Він використовується при аналізі робочого часу. Виявити вплив факторів, опосередкованих іншими , важко, а вони можуть серйозно вплинути на кінцевий результат і мати велике значення для виявлення внутрішніх резервів .
Метод порівняння показників. Для проведення повного економічного дослідження слід використовувати порівняння, співставлення фактичних значень показників до планових або значень за попередні роки. Порівняння дозволяє виявити резерви і фактори покращення техніко-економічних показників. Порівняння фактичних значень показників з плановими дозволяє виявити недоліки в роботі, порушення планової дисципліни.
Порівняння фактичних значень показників із значеннями за попередні періоди дає можливість виявити тенденцію зміни, визначити середні показники. В даній дипломній роботі порівняння буде використовуватися для всіх