У 2002 році Генеральна дирекція VIII Міжнародного Академічного Рейтингу “Золота Фортуна” удостоїла “Нафтохімік Прикарпаття” високої нагороди – Золотої стели та Диплому в номінації “Якість ІІІ-го тисячоліття”.

Правління ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” затвердило програму капітального будівництва та реконструкції виробництва на 2002-2005 роки. Її першочергові заходи сприятимуть забезпеченню потреби регіону в нафтопродуктах.

На першому її етапі шляхом спільної діяльності з ВАТ “Укртранснафта” передбачено в 2002-2003 рр. будівництво нафтопроводу “Жулино-Надвірна” як відрізка нафтопроводу “Дружба”. Загальна кошторисна вартість цього об’єкта 103 млн. грн., в тому числі кошти “Нафтохімік Прикарпаття” – 32 млн. грн. Заплановано приймати нафту в новий резервуарний парк ємністю120 тис. м3 кошторисною вартістю 22 млн. грн. Наступний об’єкт – реконструкція установки первинної переробки нафти з метою доведення потужностей первинної переробки до 4 млн. тонн у рік. Розробляє проект інститут “Львівдіпронафтохім”. Його кошторисна вартість – 30 млн. грн. Передбачена реконструкція установки каталітичного риформінгу під процес гідроочистки та гідродеперафінізації дизельного палива з метою досягнення його якості у відповідності з міжнародними стандартами. Кошторисна вартість – 62 млн.грн.

В 2004 році у Надвірнянському ВАТ “ Нафтохімік Прикарпаття ” введена в дію газо сепараційна установка вартістю 900 тисяч гривень. На цій установці попутний газ розподілятиметься на газ і нафту , які використовуватимуться для технологічних потреб і опалення. З Микуличина до Надвірної прокладено трубопровід довжиною 37,6 кілометра. Проектна потужність нового комплексу 50 млн. кубічних метрів газу і 35 тисяч тонн нафти на рік. Ця установка економічно екологічно вигідна , оскільки від тепер не будуть горіти факели , в яких спалювався газ просто в повітря.

Бурхливий розвиток нафтопереробної промисловості неможливий без удосконалення і реконструкції обладнання нафтопереробної промисловості. Куби були замінені на ректифікаційні колони, а все інше обладнання піддавалось модернізації. Сучасний завод представляє собою потужне виробництво з сучасним технологічним процесом, що призводить до зростання споживання продуктів нафтопереробної промисловості.

Споживачами продукції нафтопереробних заводів є нафтохімічні комбінати, транспорт, народне господарство та населення.

Однак, ефективне використання наявних виробничих потужностей неможливе без оптимально сформованої технологічної схеми переробки нафти.

1.2 Характеристика технологічної схеми переробки нафти

ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" працює в єдиному народногосподарському комплексі України з переробки нафти. Для переробки сировина поступає з західноукраїнських та східноукраїнських родовищ. Особливі вимоги до нафти - вміст сірки до 0,6%. Російська експортна суміш (нафта і газовий конденсат), яка транспортується трубопроводом "Дружба" (наливний пункт Броди), має вміст сірки до 1,8%. її можна переробляти тільки на установці АТ-2 (обладнання дозволяє переробку нафти з таким вмістом сірки).

На підприємстві є чотири резервуари місткістю 10000 м3, місткістю 5000 м3 - 19 резервуарів, місткістю 2000 м3 - 15 резервуарів і 30 резервуарів місткістю 1000 і менше м3.

До матеріально-технічної бази підприємства також відносяться 14 колон, 6 реакторів, 93 ємності та 90 теплообмінників.

Стан матеріально-технічної бази ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" характеризується також енергонасиченістю виробництва.

Постачання заводу електроенергією і теплоенергією здійснюється від заводської ТЕЦ з встановленою потужністю генераторів 30,5Мвт, паровою потужністю - 270 т/год. Потужність ТЕЦ - 20Мвт.

Дефіцит електроенергії покривається за рахунок електроенергії від ВАТ "Прикарпаттяобленерго", яка поступає на підприємство через головну понижуючу підстанцію (ГПП-110/6). ТЕЦ повністю забезпечує теполоенергією підприємство.

Обслуговування енергогосподарства заводу здійснюється цехами: ТЕЦ, енергоцехом.

Протягом минулих років стан матеріально-технічної бази покращувався, оскільки у ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" здійснено вагомі кроки з перспективного розвитку, а саме введення в експлуатацію комплексу каталітичного реформування бензину в складі установки Л-35-11/300 НД на поліметалічному каталізаторі КР-108К при пониженому тиску. Дякуючи цьому, освоєно виробництво високооктанових неетильваних автомобільних бензинів А-92 і А-95.

Нафта переробляється в цеху первинної переробки на двох установках:

Подальша переробка нафтової сировини продовжується в цеху деструктивної переробки, в склад якого входять наступні технологічні процеси:

- установка підготовки сировини № 1;

- установка каталітичного риформінгу № 1;

- установка підготовки сировини №2;

- установка каталітичного риформінгу №2;

- установка сповільненого коксування;

- установка розділення повітря.

Технологічний процес розпочинається в товарно - сировинному цеху з прийому сирої нафти та завершується відвантаженням готової продукції.

На рисунку 1.1 представлено схему матеріальних потоків на ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".

Відвантаження бензину з товарно-сировинного парку проводиться в залізничні цистерни, а також через заправочні пункти в автомобільні цистерни, які споживачі присилають для забезпечення своїх господарств самовивозом. Крім цього завод має заправні пункти по території області, які заправляють легковий та вантажний транспорт.

Дизпаливо призначене для сільськогосподарських районів, як паливо для техніки, яка працює на даному виді палива.

Зріджений газ використовується як паливо в побуті сільськогосподарських районів, які не забезпечені природним газом і користуються скрапленим. Крім цього він використовується разом з киснем в металургійній промисловості для різки металевих конструкцій.

Рисунок 1.1- Схема матеріальних потоків

Мазут використовується як сировина коксової установки, металургійних комбінатів та цукрових заводів. Постачання нафти залізничним транспортом і відвантаження готової продукції в основному теж залізницею робить ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" не конкурентноспроможним в сучасних ринкових умовах (ціни на нафтопродукти вищі ніж на інших нафтопереробних заводах України). В зв'язку з коливанням цін на нафту і нафтопродукти, низьку ціноспроможну здатність споживачів, завод працює на 50-60% своєї потужності. Така незадовільна робота підприємства впливає і на бюджет району і області, а отже і на загальний економічний потенціал України.

1.3 Організаційно-виробнича структура підприємства

Організаційно – виробнича структура підприємства включає органи , що здійснюють загальне і функціональне керівництво виробництвом , тобто керівництво в галузі