Таблиця 1.13-Розмір доплати в залежності від роботи.

Робота | Х ф,? бали | Розмір доплати ,%

З важкими та шкідливими умовами праці | до 2

2,1-4,0

4,1-6,0 | 4

8

12

На прикладі можна розрахувати розмір доплати за шкідливу умову праці електрозварника яка наведена в таблиці 1.14.

Таблиця1.14-Карта умов праці на робочому місці.

Фактори виробничого середовища | Норми

ГДК,ГДР | Перевищення факторів ГДК,ГДР |

Х с

бали |

Т |

Х ф,

бали

Шкідливі хімічні речовини , Мг/м3

1 клас небезпеки

2 клас небезпеки

3 клас небезпеки |

1,1-10 |

до 3 раз |

1 |

0,65 |

0,65

Пил, Мг/ м3 | 6,0 | до 2 раз | 1 | 0,8 | 0,8

Вібрація, дБ | 90 | до 3 раз | 1 | 0,65 | 0,65

Шум, д/БА | 80 | до 10 | 1 | 08 | 0,8

Температура повітря на робочому місці, ?С |

16-21 |

до 8?С |

1 |

0,95 |

1

Важкість праці статичне навантаження за зміну, з участю м’язів корпуса і ніг, МН? м |

До 2,6 |

1 |

0,95 |

1

Сума Х ф , бали | 4,9

Розмір доплати ,% | 12

На ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» надаються не тільки доплату в грошовій формі, а також всім працівникам шкідливих умов праці після відпрацювання зміни видається 1,5 л. молока.

Отже , провівши дослідження стану охорони праці у ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” можна зробити такий висновок : працівники дотримуються всіх правил пожежної безпеки , а також охорони праці .На підприємстві щорічно проводиться преміювання працівників до дотримання правил з охорони праці, та інструкції. В загальному стан Охорони праці на підприємстві є задовільним.

2 Методика аналізу виробництва та реалізацій продукції.

2.1 Зміст та завдання аналізу виробничої програми.

В ринкових умовах господарювання розробка плану виробництва і продажу продукції є центральним завданням комплексного планування техніко-економічного розвитку підприємства. План виробництва визначає генеральний напрям діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, виступає основою поточного внутрішньовиробничого планування.

У процесі планування виробництва і продажу продукції повинен дося-гатися компроміс між можливостями випуску і збуту продукції , здатністю нової продукції повноцінно замінювати стару, витратами і прибутком , потенціалом розвитку і капіталовкладеннями, вигодою від освоєння нової продукції і ризиком.

Відповідно до глави 7 розділу 2 Господарського Кодексу України , підприємство самостійно планує свою діяльністю і визначає перспективи роз-витку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги та з не-обхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства , підвищення доходів.

Саме тому аналіз діяльності підприємства розпочинають з вивчення показ-ників виробничої програми ( плану виробництва і реалізації продукції).

Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі , асортименті , відповідної якості та в установленні терміну згідно з договорами поставки.

Виділення номенклатурних і асортиментних груп продукції в складі вироб-ничої програми дозволяє забезпечити добротну обґрунтованість планових показників та більш оперативне виготовлення продукції на підприємстві ; врахувати рівень використання виробничих потужностей.

Основними завданнями аналізу є :

вивчення економічної обґрунтованості виробничої програми;

перевірка відповідності прийнятих завдань з обсягу виробництва і реалізації продукції вимогам ринку ;

аналіз ринку продукції , виконання договорів поставки за попередній період з тим , щоб визначити , розширення чи продовження яких договорів може принести підприємству максимальну вигоду при наявних ресурсах;

оцінка рівня виконання планових завдань з випуску продукції за обсягом , номенклатурою , асортиментом , якістю та вплив цього рівня на фінансово – економічні показники ;

розробка пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми .

При плануванні виробничої програми підприємства необхідно врахо-вувати:

- дані про роботу підприємства у звітному періоді;

- перспективний план виробництва продукції ( робіт, послуг);

- прогноз потреби у продукції підприємства ;

- державний контракт ( замовлення ) на продукцію підприємства;

- договори на виробництво та поставку продукції;

- ринкові ціни на основні види продукції підприємства;

- заходи по збільшенню виробничих потужностей;

- дані про незавершене виробництво , залишки нереалізованої продукції.

Основна мета формування виробничої програми полягає в :

- оптимізації номенклатури і асортименту продукції для укладання договорів на її виготовлення та поставку;

- максимальному використанні виробничого потенціалу ;

- забезпеченні стійких фінансових результатів господарювання.

Виробнича програма підприємства повинна відповідати наявному вироб-ничому потенціалу . Виробничий потенціал підприємства відповідає максимально можливому випуску продукції за лише сприятливих виробничих умов або за мінімального впливу несприятливих обставин [25 ] .

Формування нових і використання діючих виробничих потужностей промислових підприємств повинно відбуватися в контексті створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислового комплексу , який покликаний забезпечувати потреби в конкурентоспроможності продукції внутрішнього ринку та розширення масштабів її присутності на зовнішніх ринках .Сучасні підприємства повинні виготовляти продукцію з високим ступенем переробки і високою доданою вартістю. Для нарощування виробничих потужностей промислових підприємств необхідно залучити значні інвестиції шляхом :

- впровадження новітніх технологій;

- оновлення їх основних фондів;

- технічне переоснащення виробництва.

Виробнича потужність визначає також величину резервів росту випуску продукції .Вона вимірюється в натуральних одиницях , гривнях та інших вимірниках , які враховують специфіку конкретного виробництва.

Розрізняють теоретичну , проектну , діючу ( поточну) та резервну виробничі потужності.

Теоретична виробнича потужність – це обсяг випуску продукції , якого можна досягнути за ідеальних умов роботи , тобто максимально можливий випуск продукції , який ще називають паспортною виробничою потужністю.

Проектна виробнича потужність – це величина можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу , задана при проектуванні або реконструкції виробничого об’єкта .

Діюча ( поточна ) виробнича потужність підприємства відображає цю потенційну можливість виробити протягом календарного періоду часу максимальну кількість продукції згідно з номенклатурним планом .

Резервна