якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.. Координацію інвентаризації земель в населених пунктах здійснюють міські та районні відділи земельних ресурсів. Фінансування інвентаризації земель в населених пунктах здійснюється відповідно до законодавства. Призначенням інвентаризації земель в населених пунктах є:- визначення кількісного складу земель та виду угідь;- визначення фактичних власників та користувачів земельних ділянок;- отримання даних для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;- одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права власності чи користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог, або ж нераціонально;- вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично перебуває у власності або користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування, та відповідність сплати платежів за землю;- аналіз фактичного використання земельних ділянок;- одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру та складання відповідних проектів землеустрою;- отримання даних для обчислення земельного податку та орендної плати. Обліковим об`єктом інвентаризації є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб, а також землі, які не надані у власність або користування.
Виконавцями робіт з інвентаризації земель є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону
Інвентаризація земель здійснюється у два етапи:
1 етап – підготовчий;
2 етап – виробничий.
Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:- збиранні, вивченні й оцінці топографо-геодезичних, планово-картографічних матеріалів;- підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної геодезичної мережі та виготовлення планово-картографічної основи;- розробці завдання на проведення інвентаризації;- підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);- аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт з інвентаризації земель;- складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, кадастрові зони і квартали;- аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;- аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;- аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні;- аналізі наявної документації із землеустрою.
. Вивченню і аналізу підлягають:- облікові картки (паспорти) земельних ділянок; - проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;- технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);- проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту;- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;- інформація про власників та користувачів земельних ділянок, що занесена в державний реєстр земель, а також інформація про фактичних користувачів земельних ділянок та їх прав на землю;- матеріали про підприємства, установи і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів та встановлені охоронні зони навколо них;- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;- затверджена містобудівна та проектна документація (також в тому числі для індивідуальних забудовників);- інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та відповідність їй плати за землю;- інформація щодо обмежень, обтяжень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи:- структуризація території населеного пункту на кадастрові зони, квартали та їх кодування;- встановлення етапності виконання інвентаризації земель;- формування документації із землеустрою на окрему кадастрову зону, квартал, мікрорайон;- обстеження пунктів державної геодезичної мережі;- обстеження існуючих меж зони, кварталу, мікрорайону, району в містах;- обстеження існуючих меж земельних ділянок;- складання акта погодження меж земельних ділянок;- складання експлікації земель (в розрізі угідь і по зонах кварталах, мікрорайонах та в цілому по населеному пункту).
Виробничий етап виконується підрядчиком і включає: - складання списку власників та користувачів землі;- польове обстеження з уточненням меж земельних ділянок.При виконанні робіт цього етапу необхідно керуватись наступними принципами:- основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) значення – масштабу 1:1000;- відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов`язкове.
Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і меж земельних ділянок. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування власників землі та землекористувачів. Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх перенесення в натуру від пунктів геодезичної мережі відповідно до технічної документації по їх встановленню. При проведенні польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж земельних ділянок, ведуться абриси земельних ділянок.
Подальше виконання робіт може здійснюватись за наступними варіантами:. При наявності плану масштабу не дрібніше ніж 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив`язуються до пунктів планово-висотної геодезичної мережі (в обов`язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план. При необхідності корегування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив`язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться зйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж земельних ділянок. За цими даними поворотні точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний